На зеленому газоні найзатишнішого в Україні стадіону «Динамо», що з 2002 року носить ім’я Валерія Лобановського, проходило багато футбольних матчів. Це ігри чемпіонату колишнього СРСР, єврокубкові матчі, зустрічі української Прем’єр-ліги. Тут свого часу, у всесоюзному чемпіонаті, проводила свої матчі жіноча команда «Динамо», і збирала не одну тисячу глядачів. До слова, жіночу команду, з якою я 1991 року побував на турнірі в США, ФК «Динамо» відродив, і це радує.
Стадіон «Динамо» ім. В. ЛобановськогоЦе я все про офіційні ігри, які тут проходили. Але були й незвичайні матчі, так я їх назву.
Відзначили 30-річчя успіху
У жовтні 1991 року відбувся матч «Зірки Динамо» — «Зірки космосу». Присвячений він був 30-річчю першого «золота» киян у чемпіонатах колишнього СРСР.
Незважаючи на дощову погоду, гра зібрала 12 тисяч глядачів. У складі динамівців виступали деякі гравці тієї першої чемпіонської команди — Йожеф Сабо, Андрій Біба. А от Валерій Лобановський був відсутній — на той час він працював в ОАЕ.
У команді суперника виступали представники Центру підготовки космонавтів, які готувалися до польотів у космос. Матч, упевнений, уболівальникам запам’ятався. Третій тайм суперники провели на банкеті в готелі «Київ», там і познайомилися ближче.
Воротар команди «Бізнесмени» переживав
Багато глядачів зібрав матч «Ветерани Динамо» — «Сокіл». На жаль, знову втрутився дощ. Хокеїсти ковзали газоном, граючи в кросівках, хоча й демонстрували хорошу гру. Але перемога від команди Анатолія Богданова вислизнула.
Про м’яч, пропущений після прицільного штрафного удару, який завдав гравець команди «Банкіри», службовець банку «Аваль», дуже переживав воротар команди «Бізнесмени» Григорій Суркіс. Хоча, мені здається, такий м’яч міг пропустити і Євген Рудаков. Ця гра зібрала на динамівських трибунах 10 тисяч глядачів.
Викликав інтерес у киян і матч між командами «Пресинг», складеною з журналістів, і «Дипломати», у складі якої грали представники різних іноземних посольств. Молодша команда журналістів перемогла, хоча симпатії шести тисяч уболівальників на трибунах були на боці дипломатів.
Сильна стать кинула виклик прекрасній статі
А тепер про матч, який зібрав повні трибуни стадіону «Динамо». Його організатором була дуже популярна на той час газета «Вечірній Київ», де я очолював відділ спорту. Газета велику увагу приділяла футболу.
Команда «Журналіст-88» вирішила кинути виклик жіночій збірній Києва, основу якої складали футболістки трьох столичних команд, що успішно виступали і на всесоюзній арені.
Ведучи по ходу гри в рахунку 3:1, я, воротар журналістів, попросив своїх захисників навмисне порушити правила у своєму штрафному майданчику. Арбітр матчу Костянтин Віхров призначив пенальті. Природно, суперниці його реалізували. Нам дуже не хотілося засмучувати дівчат, але спорт є спорт — у поєдинку мають бути переможці й переможені.
Перед цим матчем кілька тренувань із нашою командою провів Володимир Трошкін. Щойно пролунав фінальний свисток, він зітхнув із полегшенням: «Не підвели». І вже з іронією додав: «Через рік тренувань із вас можна зліпити пристойну команду».
За цю команду в тому матчі виступали: Ігор Заседа (АПН), Дмитро Александренко та Микола Бочек («Спортивна газета»), Ігор Конончук («Радянська Україна»), Валерій Вихованець («Комсомольское знамя»), Віктор Браницький («Київська правда»), Олександр Сердюк («Молода гвардія»), Володимир Кардаш, Сергій Савелій, Олексій Семененко, Дмитро Панамарчук (усі — Держтелерадіо), Костянтин Ремізовський, Олександр Швець («Вечірній Київ»). Якщо когось не назвав — не засуджуйте.
У перерві матчу глядачів розважала «команда» Одеського театру мініатюр «Шарж», лауреат конкурсу артистів естради Ілля Ноябрьов. Також на грі були присутні Олег Блохін, Віктор Колотов, Андрій Баль, Іван Яремчук. Спасибі їм і всім глядачам, які в недільний день підтримували всіх учасників незвичайного матчу.
Наступного дня після матчу мій телефон розривався. Телефонували друзі, знайомі. Регочуть, вітаючи з перемогою. Не обходилося, звісно, і без підказок, їдких зауважень. Таких, наприклад:
— Знаєш, яка найбільша помилка журналістів?
— Цікаво...
— Те, що ви взагалі на поле вийшли.
Навколо цього незвичайного матчу було багато розмов. Але я впевнений, тим 15 тисячам глядачів, які спостерігали за його перипетіями з трибун, він запам’ятався. Адже футбол — улюблена і найпопулярніша гра мільйонів. І видовище на полі стадіону «Динамо» вийшло.
І нехай на стадіонах України буде побільше матчів не тільки за участю професіоналів, адже футбол — улюблена гра українців.
Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
