Огляд ЗМІ. Перезавантаження

Конгрес УАФ, що відбувся 25 січня, визначив перспективи розвитку українського футболу на найближчі роки. Власне, відтоді й почався відлік реалізації планів і завдань, що стоять перед новою управлінською командою національної асоціації на чолі з Андрієм Шевченком.

Виступаючи на форумі з програмною заявою, безальтернативний кандидат на посаду доволі конкретно змалював коло проблем, які виникли в роботі УАФ: недовіра до організації через непрозору діяльність, слабка спонсорська база, претензії до інституту футбольного арбітражу, відсутність упровадження сучасних технологій, а також єдиної піраміди збірних, та методики підготовки юних гравців.

І це, як наголосив Андрій Шевченко, лише ключові проблеми. Для їх вирішення та виходу УАФ на новий виток розвитку він запропонував дев’ять конкретних кроків.

«Розумію, наскільки велика на мені тепер відповідальність. Перед нами стоять дуже великі завдання. Насамперед, зробити все, щоб футбол в Україні розвивався. Розвивався в таких дуже важких умовах, коли йде повномасштабна війна. Ми повинні зробити все, щоб ці завдання виконати. Усі напрямки дуже важливі» (Suspilne.media/sport, 25.01.24).

Зрозуміло, що хапатися за все й одразу було б нерозумно — робота буде наполегливою, копіткою та, скоріш за все, розтягнутою в часі. А першим кроком нового штабу УАФ стала оптимізація управлінського апарату, роздутого колишнім керівництвом. Тепер у президента асоціації всього три заступники. Кардинально скорочено і кількість членів виконкому.

Водночас за пропозицією Андрія Шевченка в УАФ буде створено новий структурний підрозділ — Асамблея регіонів.

«Асамблея регіонів має стати платформою для комунікації обласних асоціацій та УАФ і готуватиме для подальшого затвердження виконкомом пропозиції з питань, що стосуються розвитку футболу в регіонах», — наголосив Шевченко (Uaf.ua, 30.01.24).

Минулого вівторка, 30 січня, у столичному Будинку футболу відбулося засідання робочої групи новоутворення, у якому, окрім голови асоціації, узяли участь перший віце-президент УАФ Павло Бойчук, віце-президент Олександр Шевченко, генеральний секретар Ігор Грищенко, а також представники обласних федерацій.

«Під час обговорення учасники зустрічі внесли свої пропозиції щодо функціонування асамблеї, вислухали думки представників регіонів щодо моделі управління та обрали робочу групу для створення положення про цей новий робочий орган УАФ.

Положення буде розіслано всім учасникам для затвердження, після чого його розгляне Виконком УАФ. Після цього пройде перше засідання нового органу вже згідно із затвердженим положенням, на якому буде обрано керівництво та розпочнеться безпосередня діяльність Асамблеї регіонів (Uaf.ua, 30.01.24).

Там же, у Будинку футболу, Андрій Шевченко зустрівся з президентом НОК України Вадимом Гутцайтом та виконувачем обов’язків міністра молоді та спорту Матвієм Бідним. Головна увага під час бесіди була приділена організації тренувальних зборів і матчів футбольних збірних України у 2024 році, зокрема — підготовці до Олімпіади, що влітку відбудуться в Парижі.

А ще Андрій Шевченко побував у гостях у ведучого ютуб-каналу „Бомбардир“ тележурналіста Романа Бебеха, відповіді на запитання якого частково вгамували інформаційну спрагу як у багатьох колег, так і в пересічних шанувальників футболу, оскільки були тиражовані цілою низкою сайтів.

Час рухатися вперед

Відповідаючи на запитання Бебеха, що спонукало його балотуватися на посаду президента УАФ, Андрій Шевченко зізнався: „Над можливістю стати футбольним функціонером я всерйоз замислився кілька місяців тому. Це було важке рішення. Розумію, які переді мною виклики та відповідальність. Але настав час рухатися вперед, і рішення ухвалено. Бачу, що ми можемо зробити для того, щоб допомогти розвитку українського футболу. Це мене мотивує“ (Fanday.net, 31.01.24).

При цьому легендарний футболіст та успішний тренер не приховує, що вже після початку повномасштабної війни мав не одну пропозицію очолити ту чи іншу команду як наставник. Однак віддав перевагу іншим пріоритетам.

„Другого дня від початку агресії я прийняв для себе рішення — допомагатиму своїй країні, де я народився, де в мене рідні й близькі. З того часу я поруч з Україною. Перші місяці — це були виступи на телебаченні, поїздки до країн-партнерів, щоб висвітлити ті проблеми, те бачення війни, яке відчуває український народ.

Потім я став амбасадором платформи United24, було реалізовано кілька важливих проєктів на підтримку України, зокрема, провели благодійний матч у Лондоні. Уся ця робота велася впродовж двох років, а тепер мені важливо зробити свій внесок у розвиток українського футболу“ (Ua.tribuna.com, 01.02.24).

Водночас Шевченко дав зрозуміти, що не збирається згортати свою гуманітарну місію: „Ми повинні доносити свою правду, ніхто за нас це не зробить. Якщо зараз, наприклад, розмовляти з італійцями, то в них мало інформації про війну. Це в нас щодня літають ракети, гинуть люди. Тому, якщо ми не будемо шукати контакту, про нас забудуть. Ми повинні робити все, щоб нас чули, відстоювати свою точку зору“ (Sport.ua, 31.01.24).

Повертаючись до внутрішньої футбольної проблематики, Андрій Шевченко зауважив, що, якщо зараз здійснити правильні зміни в організації вітчизняного футболу, то можна не тільки стабілізувати те падіння, що відбувається, а й зробити кроки, які допоможуть йому розвиватися. Адже футбол має не просто виживати, а рухатися вперед.

Тому й важливо зробити асоціацію прозорою, повернути до неї довіру, щоб прийшли спонсори, меценати, щоб міжнародні партнери повірили, що в український футбол можна та потрібно інвестувати.

Особливу увагу новообраний президент УАФ звернув на розвиток дитячого та юнацького футболу, формування повноцінного інституту збірних. Що стосується останнього, то він упевнений у тому, що Сергій Ребров на правильному шляху і впорається з поставленими перед ним завданнями. А щодо дітвори додав, що потрібно розробити методологію підготовки. Коли розвивати техніку, коли робити наголос на фізичні навантаження, коли націлювати на результат.

Турбує Шевченка і відтік талановитої молоді, яка через війну виїхала за кордон і продовжує займатися футболом у тамтешніх клубах, причому деякі вже встигли обзавестися паспортами країн перебування. У цьому контексті як показовий очільник вітчизняної асоціації навів приклад Хорватії, яка переживала подібне в 1990-ті роки.

„У хорватів була дуже хороша система скаутів, які працювали в Австралії, у США, Іспанії. Про це мені розповідав одноклубник по "Мілану“ Звонімір Бобан. Знаходили молодих талантів, відразу налагоджували контакт із батьками. Навіть гравці збірної до цього долучалися. Тож і ми будемо розмовляти з нашими хлопцями. І якщо той самий Мудрик знатиме, що в академії „Челсі“ є талановитий українець, який живе в Англії, думаю, він зробить усе, щоб за потреби залучити його до збірної„ (Ukrfootball.ua, 31.01.24).

Щодо взаємовідносин із наставником національної збірної України, а тепер ще й віцепрезидентом УАФ Сергієм Ребровим, то тут Андрій Шевченко був максимально відвертим: “У нас достатній досвід стосунків. Знаю його з юнацького віку, знаю, як він працює. Він знає мій характер. Дуже вдячний йому за те, що він прийшов у збірну, став головним тренером. Це для мене був один із головних козирів, щоб повернутися і працювати президентом асоціації.

У нас є люди з досвідом, дуже хороші фахівці, але в Реброва є досвід роботи за кордоном, у нього є своє бачення футболу. Він дуже класно комунікує з гравцями як менеджер — ми його так і називаємо. Бо це не тільки фахівець, тренер — це менеджер, який може побудувати вертикаль, знає, як це працює, який гуртує біля себе людей, які допомагатимуть йому в цьому. І для мене наші стосунки — це дуже важливий важіль, щоб я прийшов в УАФ„ (Ua.tribuna.com, 01.02.24).

Додаткова ноша Реброва

Створення вертикалі збірних, увага юнацьким командам, юнацькому футболу загалом, схоже, стає одним із пріоритетних напрямів у роботі нового управлінського штабу УАФ, про що встигли висловитися і президент асоціації Андрій Шевченко, і головний тренер національної збірної Сергій Ребров.

Підтвердив трансформації в системі функціонування збірних різних вікових груп і новий генсек УАФ Ігор Грищенко: "Одним із віцепрезидентів асоціації став Сергій Ребров, який з моменту підписання контракту в якості головного тренера національної команди вже почав вибудовувати цю вертикаль.

Тепер він отримав офіційний статус і можливості здійснювати це в новій якості. Адже нам справді необхідно відбудувати вертикаль збірних, інститут національних команд, починаючи від збірних U-15, U−16 і закінчуючи першою збірною“ (Tribuna.com, 30.01.24).

Сам Сергій Ребров щодо повернення чемпіонату України серед команд U-21, який було ліквідовано 2021 року, зокрема зауважив: „Сподіваюся, ми повернемо цей турнір, і це не тільки моя позиція. Такі змагання дуже важливі для інституту збірних загалом, для перехідного віку гравців, адже після U-19 ми втрачаємо дуже багато виконавців. Будемо розмовляти з клубами і вирішувати це питання“.

Сайт Tribuna.com вирішив зіграти на випередження і провів своєрідне анкетування клубів УПЛ з метою з’ясувати, хто якої позиції дотримується. І ось яка картина вийшла: однозначно „за“ відновлення чемпіонату України U-21 виступили тільки чотири клуби — „Динамо“, „Кривбас“, „Олександрія“ та „Ворскла“.

„Ми підтримуємо ідею повернення турніру, більш того — ФК "Динамо“ був і є одним з ініціаторів його відновлення. На наш погляд, він вкрай необхідний для розвитку українського футболу, адже між турніром U-19 і дорослим чемпіонатом чимала відстань. Багато виконавців, які фізично чи психологічно поки не готові грати на дорослому рівні, просто губляться. А це негативно позначається на комплектуванні збірних», — пояснив свою позицію президент столичного гранда Ігор Суркіс (30.01.24).

Аналогічними аргументами оперують генеральний директор «Кривбасу» Володимир Баєнко, віце-президент «Ворскли» Олег Лисак, головний тренер «Олександрії» Руслан Ротань.

Останній, приміром, зауважив: «Сергій Ребров абсолютно правильно зауважив, що ми втрачаємо багато молодих талантів, тому що в українському футболі немає додаткової сходинки між U-19 і командою основи. Молоді футболісти просто не дозрівають. Так, безперечно, є таланти, які неабияк себе зарекомендували в досить юному віці. Однак більшість юнаків — це так звані пізні футболісти. Тобто, їм потрібен певний час, щоб розкрити свій потенціал і заявити про себе трохи пізніше».

А Володимир Баєнко додав: «Обов’язково підтримаємо Сергія Реброва. Ми за розвиток українського футболу, за розвиток молодих українських футболістів. Враховуючи обставини, навіть пропонували на перший-другий рік зробити турнір U-19 не обов’язковим за регламентом, а за бажанням клубів. І якщо такий чемпіонат буде конкурентним, то з’явиться багато цікавих виконавців».

Висловлювалися й інші думки. Для «Вереса», наприклад, за словами його президента Івана Надєїна, ця тема наразі не є актуальною, оскільки клуб тільки почав будувати свою академію і не має в своєму розпорядженні достатньої кількості гравців такого віку.

«Металіст 1925» ініціативу підтримує, але, як зауважив генеральний директор Андрій Нєдєлін, є клубом, що вимушено базується не за місцем реєстрації, а відтак має інфраструктурні та організаційні проблеми.

Інфраструктурні питання, відсутність достатньої кількості футболістів, відсутність достатньої кількості футболістів, а також відсутність достатньої кількості футболістів. А «Рух», наприклад, заявив другу команду, в якій обкатує молодь і цілком задоволений цим, у другу лігу. Не виключено, таким же шляхом підуть «Полісся» і ЛНЗ. При цьому головною глобальною проблемою для більшості є фінансування, що в умовах повномасштабної війни викликає сумніви в необхідності додаткових витрат.

Словом, за всієї очевидності аргументів на користь поновлення чемпіонату U-21 є об’єктивні та цілком реальні труднощі із втіленням ідеї в життя. І перед новим керівництвом УАФ стоїть непросте завдання звести весь вузол проблем у єдине ціле, щоб ухвалити правильне рішення.

Водночас прагнення Сергія Реброва систематизувати принципи підготовки молодих футболістів у країні, сформувати єдину організаційну та методологічну структуру функціонування збірних різного віку не може не викликати поваги.

Цікаву думку з цього приводу висловив відомий український тренер і експерт В’ячеслав Грозний: «Сергій Ребров, окрім керування національною командою, взяв на себе додаткову функцію, додатковий тягар. Він практично спробує відновити те, що було за Лобановського — вертикаль збірних. Гравці молодіжної та юнацьких команд повинні працювати за однією системою підготовки з головною командою країни» (Komandaonline.com, 02.02.24).

Як вважає Грозний, Ребров у такий спосіб наважився на дуже серйозний крок і, по суті, взяв на себе відповідальність за підготовку та виступи команд різного віку. При цьому без посередників, спираючись на своє бачення розв’язання задачі і бачення своїх соратників, рекомендує наставників цих збірних, замінюючи при цьому цілий комітет УАФ.

«Звісно, насамперед усіх цікавлять результати національної команди. Але потрібно дивитися на всю вертикаль. Уже незабаром ті, хто зараз у збірній U-17, можуть залучатися до головної збірної. На роки наперед створюється система, яка може і повинна дати українському футболу поштовх у розвитку», — резюмував В’ячеслав Грозний.

Крізь призму медіа

Безумовно, уся українська футбольна спільнота очікує від нового керівництва УАФ перезавантаження. Перезавантаження в організації справ і відповідальності за них, у принципах функціонування підрозділів асоціації та їхніх регіональних філій, зрештою, перезавантаження в умах і розумінні того, що футбол — це цілий пласт у сучасному житті. І, можливо, навіть більше в умовах, у яких опинилася наша країна у зв’язку з воєнною агресією.

На передньому краї цих очікувань перебувають не лише тренери та футболісти, функціонери та експерти, вболівальники та просто спостерігачі, а й ціла армія спортивних журналістів — репортери, оглядачі, коментатори.

Ось представниця порталу Ua.tribuna.com Дарина Калинчук і поцікавилася у своїх колег зі ЗМІ думкою про очікування у зв’язку з обранням Андрія Шевченка новим главою УАФ.

«Напевно, буду банальним, але я очікую виконання тієї програми, яку Шевченко презентував на конгресі. Починаючи з пункту, який у нього записаний як прозорість. Тому що Українська асоціація футболу останні багато років щось робила, а що саме, ми не знаємо. Ніхто не знає, що робили віцепрезиденти, чим займався президент, які рухи робилися, які речі відбувалися. Для мене це завжди було великою загадкою, як і для всіх», — зазначив коментатор Віталій Волочай (01.02.24).

Волочай вважає, що в Будинку футболу необхідно вичистити авгієві стайні, вичистити асоціацію від людей, які довгий час паразитували на футболі, нічого не роблячи й отримуючи величезні зарплати. Тому проведення повного незалежного аудиту — дуже важливий крок. Андрію Шевченку буде складно здійснити будь-які зміни, поки він не розбереться, куди йшли гроші, де вони закопані, які потоки крутилися.

«Мені дуже подобається, що в нас тепер немає 45 віцепрезидентів, чи скільки їх там було. Мені подобається, що в штат одразу на вході приходять люди нефутбольні. Вважаю, це абсолютно правильне рішення — брати професійних юристів або фінансистів, а не навчати праву та економіці футбольних людей».

А як журналіст Віталій Волочай сподівається, що УАФ, нарешті, почне працювати з медіа, бо колись це була не робота з пресою, а особиста піар-служба відстороненого у відставку керівництва.

«Перш за все, я б хотів, щоб Андрій Миколайович забув, що він є легендою футболу, — зізнається журналіст Михайло Співаковський. — Те, у що вінвв' язався, — взагалі інший вид спорту. До того ж він вступив на посаду без жодного досвіду функціонера. Жоден із нас не пробачить йому дилетантизму, байдужості, заангажованості тільки через те, що він колись робив на футбольному полі. Зараз перед нашими очима купа свіжих прикладів, коли жадібність і пристосованість кумирів нашого дитинства повністю затьмарили те, чим ми захоплювалися, коли вони грали у футбол».

«Шевченко повинен повернути довіру до УАФ — своїм ім’ям, авторитетом, він має стати головним регулятором усіх процесів, які відбуваються в українському футболі, — доповнює телеведучий Ігор Циганик. — У нас такий складний час, що пора закінчувати чвари, крики, сварки. Якось сідати і домовлятися, говорити на спільні теми. Бо проблем насправді дуже багато — і суддівські, і телевізійні війни, постійні претензії один до одного.Пошук компромісі вя якраз і пов’язую із Шевченком».

Також Циганик упевнений, що Шевченко може стати гарантом залучення приватних інвестицій, які мають прийти в український футбол. Авторитет нового голови УАФ може дозволити забезпечити інвесторам зрозумілі правила гри. А ще в його силах зіграти важливу роль у підвищенні іміджу вітчизняного футболу та українських футболістів на міжнародній арені.

Крім усього, телеведучий вважає, що нам необхідно модернізувати систему дитячо-юнацького футболу, підвищувати престиж і популяризувати професію дитячого тренера. Плюс навести лад в обліку тих, хто займається футболом. Тому що багатьох перспективних хлопців на якомусь етапі ми втрачаємо, зокрема через недосконалість змагальної системи.

«Я б відмовився від іноземних кураторів, які приїжджають і чомусь вважають, що вони можуть нас усьому навчити. Потрібно сконцентруватися, щоб наші кадри намагалися працювати максимально ефективно, і виховувати таких менеджерів, тренерів, функціонерів. Не варто сподіватися, що приїде умовний Ріццолі чи Баранка і виправить ситуацію».

Судячи з перших кроків, Циганик вважає, що Шевченко буде прагнути провести децентралізацію в УАФ. Інститут збірних повністю відданий у розпорядження Сергія Реброва. А створення Асамблеї регіонів, вочевидь, передбачає, що курувати її буде інший віцепрезидент, максимально знайомий із ситуацією на місцях. Якщо раніше в областях просто виконували вказівки згори, то тепер помітне бажання глави асоціації делегувати повноваження.

«Мені здається, що потрібно розуміти час і обставини, в яких ми зараз живемо. Усе залежить від того, як, по-перше, розвиватимуться події на фронті, і все наше життя від цього побудоване. Тому говорити про якийсь там космічний розвиток футболу, як на мене, дуже важко.

Але водночас ми маємо зробити правильні кроки для того, щоб надалі ця індустрія почала розвиватися після завершення війни. Цей фундамент треба закладати зараз. І щоб його поставити, треба розібратися, на якому етапі ми перебуваємо», — резюмував тележурналіст Роман Бебех.

Вочевидь, у цьому й полягає сенс очікувань футбольного співтовариства від нового президента УАФ та його команди.

Під наглядом тренерів збірної

Тим часом в українському футболі в самому розпалі зимове міжсезоння. Більшість клубів УПЛ продовжують готуватися до другої частини чемпіонату країни, який поновиться вже менше ніж за місяць, на закордонних зборах. Причому одразу одинадцять представників елітного дивізіону місцем своєї дислокації обрали Туреччину.

Туди ж вирушив і головний тренер національної збірної України Сергій Ребров, який побував у гостях у тренувальних таборах «Динамо», «Дніпра-1», «Шахтаря», «Вереса» та ЛНЗ, а також відвідав деякі контрольні матчі.

«Мені цікаво подивитись за підготовкою наших команд у цей важливий період, — повідав наставник синьо-жовтих. — Друге коло розставить усіх по місцях у турнірній таблиці. Важлива для мене й інформація про гравців напередодні березневих поєдинків плей-офф Євро-2024, до яких ми будемо ретельно готуватися» (Ua.tribuna.com, 01.02.24).

Один із головних постачальників гравців до збірної, київське «Динамо» на минулому тижні провело відразу три спаринги. У двох поступилося (польській «Легії» — 1:3 та болгарському «Левскі» — 0:1), а в «Пахтакора» з Ташкенту впевнено виграло (5:1).

Звісно, прихильникам киян зовсім не до душі поразки їхніх улюбленців, але, з іншого боку, слід розуміти, що результати контрольних зустрічей у підготовчий період мають другорядне значення, зважаючи на те, що проводяться вони на тлі запланованих навантажень та постійної ротації складу.

Ба більше, Олександр Шовковський активно залучає до ігор не тільки 18-річних Матвія Пономаренка і Тараса Міхавка, які відправили на збір разом з основною командою, а й іншу молодь, яка тренується поряд під крилом Ігоря Костюка.

Так, у матчі з косовським «Балкані» на поле виходив Андрій Маткевич. У грі з «Легією» досвід дорослого футболу мав змогу здобути Дмитро Кремчанін. Проти «Пахтакора» на правому фланзі оборони зіграв Олексій Гусєв. А в поєдинку з «Левскі» разом із Гусєвим ігровий час знайшовся також для 17-річного Кирила Пашка.

До речі, програють у контрольних зустрічах й інші колективи, які позиціонують себе як претендентів на золоті медалі першості. «Шахтар», наприклад, поступився чеському «Градец-Кралове» (0:2) і боснійському «Мостару» (2:3), «Дніпро-1» — польському «Ракуву» (1:4), а «Кривбас» — ще одному чеському клубу, «Вікторії» з Пльзені (0:3).

Проте наставник криворіжців Юрій Вернидуб продовжує вірити у свою команду і не приховує честолюбних задумів: «Про чемпіонство мріє кожен тренер, і я не виняток. У „Кривбаса“ є хороший шанс і потрібно спробувати поборотися. Хоча як воно буде, подивимося в другому колі. Але мені дуже хочеться, щоб у другій частині чемпіонату мої хлопці виглядали ще краще, ніж у першій. Кожен тур для нас буде чемпіонським„ (Ukrfootball.ua, 30.01.24).

"Кривбас“ готується до весняного відрізка сезону в Іспанії, там же, на Піренеях, базується і „Полісся“, у якого свої амбіції. Житомиряни виграли у місцевої „Мурсії“ (2:1) і зіграли внічию з польською „Сталлю“ (1:1). За останнім поєдинком спостерігали помічник Сергія Реброва по національній команді Вісенте Гомес і наставник української молодіжки Унаї Мельгоса.

„Для нас важливо переглядати футболістів, тим паче в такий важливий період сезону — під час їхньої підготовки. У нас тут три команди — "Полісся“, „Кривбас“ і „Металіст 1925“, а тому ми так плануємо свій розклад, щоб переглянути якомога більше матчів за їхньою участю. Постійно в пошуку, адже завжди очікуємо на нові імена», — розповів Вісенте Гомес (Polissyafc.com, 29.01.24).

Спаринг зі «Сталлю» став для житомирян відповідальним подвійно ще й тому, що на нього приїхали президент «Полісся» Геннадій Буткевич, а також чемпіон світу з боксу Олександр Усик, який готувався до об’єднавчого бою з британцем Тайсоном Ф’юрі.

«З’явилася вільна хвилина, тож і приїхав до хлопців, щоб підтримати їх, — повідав іменитий боксер. — Для мене це як ковток свіжого повітря, бо вже четвертий місяць перебуваю в закритому колі в тренувальному таборі. Гра мені сподобалася, у другому таймі почали тиснути, могли забити й переможний гол. А взагалі думаю, що „Поліссю“ під силу боротися за місце в єврокубках і навіть за чемпіонство».

«Металіст 1925» єврокубкових планів на поточний сезон не озвучував, але в перспективі явно має намір стати ще однією серйозною силою в українському футболі. Принаймні про це свідчать запрошення на посаду головного тренера досвідченого Віктора Скрипника, а також підписання низки якісних виконавців.

Вельми гучним трансфером харків’ян стало запрошення досвідченого Дениса Гармаша, який практично все футбольне життя пограв за київське «Динамо» і не склався в хорватському «Осієку».

«Варіантів у мене було небагато, — чесно зізнався півзахисник, який провів 31 матч за збірну України. — Коли я дізнався, що Віктор Скрипник може очолити "Металіст 1925», зателефонував йому, ми поспілкувалися. Мені буде дуже цікаво попрацювати з цим тренером. Готовий віддаватися на полі, щоб команда досягала необхідного результату і опинилася якомога вище в турнірній таблиці« (Metalist1925.com, 30.01.24).

А ще пообіцяв не святкувати гол, якщо йому вдасться забити у ворота київського "Динамо».

Базовим днем старту другої частини чемпіонату України є 24 лютого. І саме у 18-му турі харків’яни зустрінуться з підопічними Олександра Шовковського.

Віктор ЖУРАВЛЬОВ

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости