Півзахисник «Динамо» Володимир Бражко поділився емоціями від здобуття путівки на Євро-2024 у складі національної збірної України, а також розповів про підготовку до календарної гри чемпіонату проти «Ворскли».
Володимир Бражко. Фото: fcdynamo.com— Чи переключилися зі справ збірної на клубні завдання?
— Так, звичайно, це звична річ для нас. Тож зараз уже всі думки про майбутні матчі в чемпіонаті України.
— Збірники разом із усіма розпочали підготовку до гри з «Ворсклою». Є якісь особливості в підготовці?
— В принципі, готуємося у звичайному режимі. Розуміємо важливість результату в майбутньому поєдинку, тож працюємо з усією відповідальністю.
— Чому було присвячене сьогоднішнє тренування?
— Відпрацьовували звʼязки на полі, паси, грали у футбол, а також приділили увагу завершенню атак.
— Повертаючись до справ збірної. Чи усвідомили вже, якого успіху досягли?
— Якщо в перший день, прокинувшись, думав, що це сон, то зараз уже є усвідомлення. Але наразі потрібно в першу чергу виконувати завдання в «Динамо», а вже після завершення чемпіонату будемо думати про Євро.
— Партнери по «Динамо» привітали з виходом на Євро?
— Так, звичайно, привітали, дякую всім за приємні слова. Працюємо далі — святкувати немає коли.
— А як рідні, друзі відреагували?
— Вони, напевно, ще досі не вірять, що це правда. Мама була на стадіоні, вона вже років 5−6 мешкає в Польщі, дуже переживала, а після гри розплакалася — думаю, від гордості (посміхається). Бабуся з дідусем дивилися в Запоріжжі, то там вся вулиця, на якій я виріс, уболівала за збірну. Це дуже приємно.
— За короткий період ви дебютували за збірну, провели важливі поєдинки плей-оф відбору, вийшов на Євро. Морально вдається справлятися з емоціями?
— Звичайно, перші кілька днів була ейфорія, але зараз уже розумію, що це історія, і потрібно працювати далі.
— Дебют за збірну прийшовся на важливі матчі. Чи не було мандражу або відчували відповідальність додаткову?
— Звичайно, відповідальність була величезна, адже за тобою дивилася вся країна, всі розуміли важливість цих поєдинків. Певні побоювання були перед грою з боснійцями, але і Андрій Ярмоленко підтримав, і Сергій Сидорчук підбадьорив — в принципі, і хлопці, і тренерський штаб підтримали, тож усе склалося добре.
— Якщо не секрет, якими словами підбадьорювали?
— Казали не хвилюватися, почати з простої гри, відчути впевненість.
— Як прийняли в колективі збірної? Які були перші враження?
— Рівень збірної — просто топ, приємно перебувати в одній команді з хлопцями, які виступають у топ-лігах світу, але при цьому залишаються простими, товариськими. Тепер хочеться закріпитися в команді та показувати себе.
— Чи з усіма були знайомі?
— Заочно я чув про них, вони — про мене. Ближче познайомилися вже у збірній, усі класні, атмосфера дуже хороша в команді.
— Чи була посвята? Можливо, пісню співали...
— Знаю, раніше таке було, але зараз нічого не довелося співати.
— Із ким найбільше спілкувалися?
— Загалом з усіма, але найбільше — Ванатом, Забарним, Миколенком, Караваєвим.
— Дебютна гра була з Боснією і Герцеговиною. Чи очікували, що буде важка гра?
— Так і думали, що буде важко. Але емоції пережив такі, що хочеться запамʼятати на все життя. Тим паче, грали на виїзді, місцеві фанати свистіли, ображали нас після голу. Але нічого, виграли й вийшли до фіналу.
— Незвично було грати з уболівальниками?
— Я загалом провів не так багато матчів за «Динамо» з уболівальниками, а тут повний стадіон, гнав суперника вперед цілий матч. Подвійні емоції переживали вже у Вроцлаві, коли цього разу вже весь стадіон вболіває за тебе, за твою команду. Це не передати словами.
— Як ви дізналися про виклик до збірної?
— Спочатку мені подзвонив агент та сказав, що я їду на кілька днів до національної збірної, тренуюся, після чого повертаюся до молодіжної команди. Але за кілька днів уже повідомив, що я їду на повноцінний збір головної збірної. Я був дуже щасливий і дуже чекав цього моменту.
— Коли дізналися, що будете грати? Чи думали, що відразу почнете у старті?
— Чесно, думав про це, морально налаштовував себе вже за кілька днів, що можу грати. А дізнався в день гри з Боснією — Сергій Станіславович підкликав до себе, запитав, чи готовий, і я відповів ствердно.
— В обох матчах ми пропускали першими, але потім вигравали в підсумку. Чи не було сумнівів у перемозі?
— Справді, в обох випадках пропускали першими, але перебуваючи на полі, була впевненість, що ми дотиснемо суперника та візьмемо своє. Було багато атак, багато моментів, тому відчував, що виграємо.
— Ви вперше працювали під керівництвом Сергія Реброва. Які враження?
— Сергій Станіславович завжди підказував мені. Загалом, у кожного тренера свої вимоги, тож намагаюся робити все, що каже наставник, адже він головний.
Загалом, я навчався в Академії, коли Ребров був головним тренером «Динамо», а з нами займався Альберто Босх, який також зараз у штабі національної збірної. Так було цікаво побачити, що подібні вправи до тих, що були в нас в Академії, є зараз і в національній збірній. Єдине, що рівень футболістів не порівняти (посміхається).
— Чи розповідали щось старші партнери по «Динамо» про Сергія Реброва, який він у роботі?
— Я особливо не розпитував, а у розташуванні збірної все побачив на власні очі. Загалом, залишився задоволеним і тренуваннями, і матчами, і атмосферою в команді.
— Окрім національної, також на чемпіонати Європи вийшли збірні U19 та U17, а молодіжна — на Олімпійські ігри. Це хороший показник?
— Так, справді, і дуже важливо пробиватися на такі турніри в цей складний для нас час, щоб у світі не забували про Україну та продовжували допомагати відбивати наступ російських агресорів.
— Де вам більше хочеться зіграти — на Євро чи на Олімпіаді?
— І там, і там. Дати турнірів не збігаються, то чому б і ні (посміхається)
— Що можете сказати про суперників на Євро — Бельгія, Словаччину та Румунію?
— Поки особливо нікого не переглядав. Але якщо ці збірні напряму вийшли на Євро, значить апріорі не можуть бути слабкими. Будемо налаштовуватися на кожного суперника та грати.
— І знову до клубних справ. Наступний суперник — «Ворскла». Що можете сказати про суперника?
— Потужна команда, яка гратиме перед своїми вболівальниками. Але нам потрібно показувати свою гру, перемагати. З усіма командами зараз важко грати, адже «Динамо» — це хороший подразник для всіх. Але нам також потрібні очки, тож будемо налаштовуватися найсерйознішим чином.
— Зазвичай після ігор за збірну матчі в чемпіонаті даються складно. Чи варто чекати «сюрпризів» у грі з «Ворсклою»?
— Вважаю, що це залежить від налаштованості команди. Як налаштуємося, такою й буде гра. Подивимося.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
