Відомий журналіст Микола Несенюк у себе на сторінці в соціальній мережі Facebook поділився своїми думками щодо ролі тренера та ролі гравців у футболі.
Микола НесенюкФоменко і тактика
Щораз коли чую глибокодумні розмови про тонкощі футбольної тактики, згадую серпень 2003 року коли київське «Динамо» на чолі з тренером Олексієм Михайличенком не змогло обіграти на виїзді запорізький «Металург» на чолі з тренером Михайлом Фоменком. На останній хвилині гравець господарів Невмивака зрівняв рахунок і матч закінчився з рахунком 2:2. Після гри хтось із місцевих журналістів запитав Фоменка про тактику, яка допомогла його команді не програти чемпіонам України.
— Какая тактіка? — відповів тренер, — Пасматрітє какіє ігракі у ніх, а какіє у нас!
Саме ці слова видатного футболіста і тренера, який нещодавно пішов від нас, запам’яталися мені краще за все інше, що він наговорив впродовж своєї кар’єри. Тому що результат у футболі дають насамперед футболісти. Все залежить від їхньої майстерності і бажання грати. Коли друге цілком до снаги тренеру-мотиватору, то перше не залежить від жодного тренера.
Інакше б не платили європейські суперклуби шалені мільйони за видатних футболістів або за тих, які можуть видатними стати. Жоден Гвардіола, жоден Анчелотті чи ще хтось зі світовим іменем не витягне нині той самий запорізький «Металург» із глибин першої ліги. Бо для успіху потрібні футболісти. І чим більший успіх, тим кращими вони мають бути.
Не подумайте лише що я взагалі заперечую роль тренера. Ця роль величезна! Саме тренер здатен зробити так, щоб гравці показали у грі свій максимум, знайшовши кожному таке місце в грі команди, де він принесе найбільше користі, найкраще розкриє свій потенціал. Нічого особливо складного в цьому немає — усі секрети підготовки футбольних команд нині є у загальному доступі.
Чому ж тоді сильних тренерів не так багато? Тому що знати як грати у футбол для тренера ще не досить. Слід щоб тренеру повірили футболісти! А для цього тренеру потрібне ім’я! Авторитет, здобутий або на футбольному полі у якості гравця, або на лаві у якості тренера. У кожній команді, від нижчих ліг до суперклубів настає момент коли футболісти вже не вірять у те, що настанови тренера можуть принести успіх. Тоді тренера слід міняти. Що, власне, і робиться завжди і всюди.
Головне у цьому процесі — відповідність авторитета тренера рівню футболістів. Мені смішно коли окремі вітчизняні «знавці футболу» починають ліпити з того чи іншого тренера такого собі чудотворця. Частіше за все це робиться не просто так. Кожен, хто цікавиться футболом, легко згадає кількох українських футбольних тренерів, або тренерів з-за кордону, що працюють у нас, які нещадно себе піарять через певні ЗМІ чи певних журналістів. Це нормально — реклама двигун прогресу.
Інша справа, що кожен із цих розпіарених фахівців в разі цілком прогнозованого провалу починає скаржитись на відсутність в команді футболістів потрібної кваліфікації. А коли їм цих футболістів привозять, а результату все одно немає, починають щось там казати про тактику, яку цим футболістам, виявляється, не до снаги збагнути…
Як не мене, то найкращим прикладом тактичної виучки був у нашому футболі метод тренера «Дніпра» вісімдесятих років минулого століття Володимира Ємця. Розповідають, що перед грою він заходив до роздягальні і казав: «Сєводня прєміальниє — пятсот!». Це означало, що футболісти за дві години можуть отримати чотири місячні зарплати інженера. Як наслідок, охочих грати за той «Дніпро» було скільки завгодно і віддавали вони на полі заради перемоги всі сили! На жаль, справжніх гравців світового класу у тій команді не було. Тому успіхи були лише на внутрішній арені. Упевнений, що ця тактика працює в нашому футболі і дотепер. Особливо коли підвищені преміальні обіцяють не лише футболістам. Чомусь не сумніваюсь в тому, що тренери чернівецької «Буковина», у яку, як подейкують, зібралися влити чималі кошти, точно знайдуть ту саму тактику, яка допоможе команді підвищитись у класі. А тренери суперників «Буковини» не знайдуть!
Який висновок? Стратегічно для успіхів нашого футболу слід виховувати справді висококваліфікованих гравців, що завжди вигідніше ніж привозити іноземців. Коли ж ці футболісти будуть у нас у потрібній кількості тактику тренери вже якось підберуть. Коли ж футболістів не буде — жодна тактика не допоможе. Доведено Михайлом Фоменком, світла йому пам’ять!
Микола НЕСЕНЮК
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар