Найближчої п’ятниці, 14 червня, у Мюнхені на «Альянц Арені» матчем Німеччина — Шотландія стартує 17-й чемпіонат Європи — головна футбольна подія нинішнього року.
Фото — uaf.uaМожна не сумніватися, що спортивна преса, насамперед — електронна, телебачення, соціальні мережі, які набрали небаченого впливу, приділятимуть цій події першорядне значення. Та й на вболівальників чекає захоплюючий місяць великої гри. А поки що всі погляди прикуті до останніх приготувань до майбутнього форуму.
У фокусі уваги вітчизняних профільних, та й не тільки, медіа минулого тижня були два контрольні матчі, які провела національна збірна України. У понеділок у Нюрнберзі підопічні Сергія Реброва зіграли внічию з німецькими господарями Євро-2024 (0:0), а через чотири дні у Варшаві поступилися полякам (1:3).
Звичайно, результати не найвидатніші, але в тому-то й річ, що розглядати їх потрібно крізь призму майбутніх офіційних битв.
Тренерському штабу водночас важливо переконатися в правильності обраної тактичної схеми гри, а краще — набору тактик, оптимального поєднання футболістів, їхньої взаємодії, віддачі, взаємозамінності як під час матчу, так і в окремих його епізодах. Та хіба мало у кожного наставника своїх творчих напрацювань і навіть секретів, які він хоче протестувати у спарингах. Власне, для цього вони і проводяться.
Журналісти, а тим більше експерти, як правило, з розумінням ставляться до того, що рахунок у таких зустрічах відходить на другий план, хоча патріотичні почуття часом превалюють. Ось і лунають голоси, що в матчі з бундестімом українська команда практично не розкрила свого атакувального потенціалу. А в поєдинку з поляками, на самому його початку, припустилася занадто багато помилок в обороні.
Однак усьому є пояснення...
Особлива мотивація збірної України
...Поєдинок із Німеччиною в Нюрнберзі став для Сергія Реброва якоюсь мірою символічним. Адже, по суті, рівно рік тому він приступив до керівництва збірною України, а 12 червня 2023-го в Бремені провів свій перший у новому амплуа матч, домігшись у видовищному й результативному поєдинку з тими самими німцями надихаючої нічиєї (3:3).
Так, потім було багато кропіткої роботи. Непрості перемоги над Північною Македонією (3:2) і навіть Мальтою (1:0), яку ще недавно вважали запеклим аутсайдером, дуже солідна нічия з англійцями (1:1) та ще одна солідна нічия з італійцями (0:0), що, втім, залишила гіркуватий присмак. Іспанський арбітр Хесус Хіль Мансано не призначив тоді вельми очевидний пенальті на Мудріке вже в компенсований час.
Але відбірковий цикл команда Реброва пройшла гідно, а навесні проявила характер і волю до перемоги в обох стикових матчах — з Боснією і Герцеговиною (2:1), а також з Ісландією (2:1). Тому й готується зараз до Євро-2024.
«Це було дуже важливо для нас — домогтися результату, — оцінюючи прожитий рік, розмірковує Сергій Ребров, який відзначив у день матчу з німцями своє 50-річчя. — Будь-якій команді важливий результат, але не менше значення має те, як вона прогресує. А я цей прогрес бачу. І хлопці бачать. Тому працюють, тренуються, грають із задоволенням. Значить, ми на вірному шляху»(Ua.tribuna.com, 05.06.24).
Говорячи про відмінності в клубній роботі і в збірній, наставник підкреслив, що це різні речі, але відповідальність висока і там, і там. Принаймні, так він її сприймає.
Однак національна збірна України — це особлива структура: «Це футбольне обличчя нашої сильної країни, яку ми представляємо в Європі. Країни, яка перебуває у стані війни і демонструє свою мужність, характер, волю до перемоги. Ці якості потрібні й у футболі. І відповідальність тут набагато вища — і на мені, і на гравцях»(Ua.tribuna.com, 05.06.24).
Головний тренер повідав, що перебуває в постійному контакті з усіма гравцями збірної, а особливо порадів за Віктора Циганкова та Артема Довбика, які провели блискучий сезон у «Жироні».
А ще не погодився, що кістяк нашої команди складають легіонери: «Дуже задоволений, що в нас у цьому аспекті існує баланс. Це свідчить, що в Україні зараз досить високий рівень внутрішнього чемпіонату, якщо в матчах національної збірної грають половина, а то й більше його представників. Це доводить, що в кожного є шанс рухатися вперед, незалежно від того, де ти виступаєш — удома чи за кордоном»(Ukrfootball.ua, 05.06.24).
Звісно, Реброву було б не з руки напередодні Євро давати якісь обіцянки чи робити прогнози щодо шансів своєї команди на майбутньому турнірі. Але тут йому на виручку прийшов колишній партнер по нападу, а нині колега по асоціації футболу України Андрій Шевченко.
Власне, президент УАФ ще під час підбиття підсумків 100 днів роботи на керівній посаді зауважив, що вихід із групи був би для синьо-жовтих непоганим результатом.
А в інтерв’ю італійській La Gazzetta dello Sport підтвердив: «Для нашої молодої команди це посильне завдання. А далі подивимося. У нас велика мотивація, ми граємо за народ, який не здається. Це покоління української збірної дуже цікаве, варіативне, з двома дуже сильними воротарями. Мені подобається, як працює Сергій Ребров, як він вчить команду грати»(Football24.ua, 06.06.24).
В іншому коментарі, перед спарингом із Німеччиною, Шевченко наголосив: «Футбол в Україні розвивається попри війну. Ми показуємо, що нас не зламати, що ми сильна футбольна нація. Наша збірна здатна досягти успіху завдяки волі до перемоги та підтримці вболівальників з усієї Європи. Кожна перемога важлива для українців, особливо — для наших захисників на фронті. Футболісти про це знають»(Football.konkurent.ua, 05.06.24).
Якість командної роботи
Говорячи про переваги збірної України, відомий у минулому захисник, а нині авторитетний експерт Олександр Сопко зауважив: «Наша команда пройшла дуже важкий відбір на Євро-2024. Адже суперниками по групі були фіналісти попередньої першості. Але в кожному матчі синьо-жовті виглядали боєздатно, а відтак гідно подолали бар’єр плей-оф. Не в одному поєдинку було таке, що все вирішувалося в заключні хвилини. Так загартовується характер»(Footboom1.com, 04.06.24).
При цьому Сопко акцентував увагу на тому, що в збірній відбулося помітне омолодження. А це означає, що склад можна вибудовувати на роки вперед. Є група гравців, які першим номером ведуть атаку — Мудрик, Циганков, Зінченко. Нарешті, є тренер, який практикує сучасний погляд на футбол. Ребров, на думку експерта, не боїться експериментувати, вміє посилювати гру під час матчу не тільки за рахунок замін, а й завдяки зміні схеми. Це і створює передумови, щоб очікувати від нашої команди в Німеччині і гри, і результату.
Утім, як же без вад?
«Насамперед, тривожно за гру в обороні — і командну, й індивідуальну. Причому індивідуальних помилок набагато більше. Може, дається взнаки брак майстерності наших захисників — часом вони неважливо виглядають у діях сам на сам, під час переходу з оборони в атаку. Не вистачає варіативності зв’язок. Тривожність може посилитися, якщо не встигне повністю відновитися Миколенко. Рівноцінно замінити його на лівому фланзі ніким. А на таких турнірах, як Євро, оборона нерідко буває важливішою за атаку», — додав експерт (Footboom1.com, 04.06.24).
Сопко як у воду дивився. Якщо в матчі з бундестімом у принципі більш логічне поєднання гравців задньої лінії, незважаючи на вражаючу відрізками перевагу господарів, вистояло і разом із Трубіним, треба віддати йому належне, не пропустило, то експеримент зі ставкою на інших виконавців у зустрічі з Польщею дав зворотний ефект.
Втім, до подій у Варшаві повернемося пізніше. А поки перенесемося до Нюрнберга, де Ребров, можливо, когось здивував, вирішивши зіграти з бундестімом, одним із фаворитів турніру в п’ять захисників. Після матчу низка фахівців і оглядачів відзначать, що рішення було абсолютно розумним для протистояння із суперником, який діє першим номером і дбає про контроль м’яча.
Ба більше, багато хто угледів у цьому своєрідну репетицію гри збірної України в матчі з Бельгією — фаворитом нашої фінальної групи. Якщо це так, то репетиція цілком вдалася. Хоча навряд чи вона послужить шаблоном. Проте, за переважної часом, особливо в першій половині обох таймів, коли володіння м’ячем перевищувало 70 відсотків, переваги німців, забити їм так і не вдалося. Більшість із 27 ударів або блокувалися, або приходилися повз. А п’ять точних відбив Трубін.
Зі свого боку гостям періодично вдавалося зубасто відповідати. Мудрик здійснив швидкісний забіг до мети вже на 4-й хвилині, потім ще пробував пред’явити свій фірмовий козир. На непоганих позиціях попереду опинялися Циганков і Ярмоленко, хороших ударів завдавали Степаненко і Яремчук.
«Врешті-решт команда Реброва вистояла і показала, що вміє терпіти проти потужнішого соперника, оборонятися всіма силами та створювати при цьому загрози. Можливо, хотілося б побачити трохи ефективнішу контргру, але загалом синьо-жовті видали дуже якісний з погляду командної роботи матч», — резюмував підсумок зустрічі оглядач Влад Миренко(Footclub.com.ua, 04.06.24).
«Думаю, гра була корисна для обох суперників, — зі свого боку зазначив Сергій Ребров. — На даний момент футболісти ще не готові на всі сто відсотків, але я побачив у наших хлопців велике бажання надійно зіграти в обороні. Так, нам довелося багато захищатися, але сьогодні на полі була команда, яка розуміла, за рахунок чого може на рівні зіграти з Німеччиною»(Dynamo.kiev.ua, 03.06.24).
«Левом матчу» було названо воротаря Анатолія Трубіна. А ось коментатор Віктор Вацко виділив у складі збірної України півзахисника «Динамо» Миколу Шапаренка. Як доказ коментатор наводить статистичні викладки. 92 відсотки точних передач — це дуже сильний показник для півзахисника команди, яка 90 хвилин грала під шаленим пресингом суперника. При цьому Шапаренко дуже сильно зіграв і проти м’яча — як з точки зору позиційної роботи, так і за якістю єдиноборств. 67 відсотків дуелей динамівець виграв.
Не варто розганяти негатив
Перед спарингом із Польщею Ребров попередив: «Зміни в складі точно будуть. У нас є три контрольні ігри, щоб перевірити всіх кандидатів»(Dynamo.kiev.ua, 06.06.24).
І знову здивував. Напевно, ніхто не припускав, що ротація буде настільки кардинальна: на поле стадіону «Народи» у Варшаві вийшли 11 нових, порівняно з поєдинком із бундестімом, футболістів.
«Вважаю, у цій грі з боку української команди буде застосована й інша тактична побудова, — припустив відомий у минулому півзахисник і тренер Сергій Ковалець. — Адже важливо перевірити не тільки резерв, а й варіативність тактик. У цьому плані нас очікує хороший спаринг. Польську збірну певною мірою можна порівняти з такими двома нашими суперниками, як Румунія і Словаччина. Тому можна моделювати комбінації, перехідні фази, застосування пресингу»(Ua-football.com, 07.06.24).
А колишній одноклубник Ковальця по «Динамо» Володимир Шаран додав: «Збірна Польщі — команда рівна, грає переважно в силовий футбол, де багато боротьби. Однак в української збірної наразі такий добір виконавців, що в нас має бути більше креативу, ніж у суперника. А що кваліфікація українців вища, це однозначно»(Sport.ua, 07.06.24).
І, схоже, зовсім у повній упевненості перебував тележурналіст Ігор Циганик: «Поляки зараз переживають регрес, спад лідерів їхньої збірної очевидний. Грає команда повільно, прагматично, має проблеми з останнім пасом, мало створює попереду. А в нас ціла плеяда молодих талантів, вони віддають перевагу швидкісному футболу, та й характер у збірної Реброва відчувається. Тому з поляками ми повинні зіграти агресивніше і домогтися перемоги»(Dynamo.kiev.ua, 07.06.24).
Реалії виявилися іншими. Кадрова комбінація ветеранів із Бондарем і Таловеровим, які мають мало досвіду поєдинків у складі збірної, в центрі оборони призвела до катастрофи в дебюті зустрічі. Під кінець півгодини гри синьо-жовті отримали за спину Бущана три болючі удари.
Спочатку Таловеров програв боротьбу Саламону після подачі кутового, а Валюкевич був спритнішим за Зубкова інших на п’ятачку. Потім Бондар засумнівався, чи варто йому накривати удар Зелінського з меж нашого штрафного майданчика. А до всього Зубков заплутався в єдиноборстві з Романчуком ще за одного корнеру.
Третій гол трапився, коли українська команда вже перехопила ініціативу і перейшла на половину поля суперника. Після дотепного пасу Довбика чудовий шанс відзначитися мав Тимчик, але дива реакції продемонстрував воротар поляків Скорупський. І все ж Довбик після вертикальної комбінації за участю Сидорчука та Малиновського під завісу першого тайму один м’яч відквитав.
Після перерви команди зі змінним успіхом намагалися розвинути свою гру. Сумарно збірна України більше володіла м’ячем, практично не поступилася господарям за кількістю ударів, але влучність у поляків була втричі вищою (9 влучань у площину проти 3-х). А Бущану ще вдалося зробити два суперсейви.
Що в підсумку? 1:3.
«Дивний матч, навіть висновки якісь зробити важко, — тільки й залишалося визнати блогеру Михайлу Смоловому. — Тому цю гру не варто сприймати серйозно. Це товарняк, щоб подивитися можливості найближчого резерву. Подивилися»(1927.kiev.ua, 07.06.24).
А сайт Footboom1.com доповнив: «Якщо матч із німцями точно дав тренерському штабу великий обсяг інформації для аналізу, то гра з поляками її максимально конкретизувала. І хочеться сподіватися, що Сергій Ребров із помічниками отримали на виході щось більше, ніж просто банальний перегляд наявних резервів із невтішними висновками»(Footboom1.com, 07.06.24).
Утім, надамо слово самому головному тренеру: «Вважаю, що ми й проводимо товариські матчі для того, щоб робити в них помилки. Футбол складається з багатьох компонентів. Ми програли в боротьбі, на стандартних положеннях. Однак я не думаю, що цю гру треба розглядати лише з негативного погляду. Були й хороші моменти, ми намагалися відігратися. Це дуже важлива інформація для нас перед Євро»(Uaf.ua, 07.06.24).
Упевнений вибір Реброва
На підготовчий збір до Євро-2024 у баварське містечко Херцогенаурах національна команда України вирушила 29 травня, а вже звідти їздила на тренування до Ерлангена, спаринг із бундестімом до Нюрнберга, потім перебралася до Варшави, а в понеділок вилетіла до Кишинева, де 11 червня проведе завершальний контрольний матч напередодні європейських оглядин із молдаванами.
До футболістів, які представляли вітчизняні клуби, а також Олександра Зінченка, який перебував в Україні, у Німеччині поступово приєднувалися легіонери. Останнім з поважної, відомої всім причини, з Мадрида прибув Андрій Лунін. Почалися інтенсивні робочі будні.
Однак не тільки тренуваннями, теоретичними заняттями з тактики, вивченням суперників був зайнятий побут команди. Проводилися й обов’язкові напередодні такого великого турніру заходи УЄФА.
«4 червня після обіду синьо-жовті зустрічалися з керуючим директором УЄФА з питань суддівства Роберто Розетті, який спеціально прибув до розташування збірної України, щоб розповісти тренерському штабу та гравцям про суддівські нововведення на фінальному турнірі Євро-2024. Зокрема, про посилення ролі капітана, якому відтепер рефері пояснюватиме причину своїх рішень, якщо команда відчуватиме таку необхідність. Водночас решті гравців наполегливо рекомендують не підбігати до арбітра з претензіями, інакше є ризик отримати попередження», — повідомив про деталі офіційний сайт УАФ(Uaf.ua, 04.06.24).
А вже наступного дня в польській столиці відбулася зустріч української команди з інструкторами програми УЄФА CPR Goal, які проводять навчання гравців невідкладної допомоги на футбольному полі.
«Річ у тім, що саме футболісти першими опиняються біля свого колеги, який, скажімо, втратив свідомість або ж зазнав серцевого нападу на полі. Тож для того, щоб щонайменше не нашкодити, а в кращому разі — надати вкрай важливу допомогу у вирішальні для життя перші хвилини, й організовано цю програму (Uaf.ua, 05.06.24).
Таким чином, наші збірники вчилися, як слід з’ясовувати, чи дихає людина, як покласти її голову, як робити штучне дихання. Гравці працювали в групах, і кожен міг спробувати, які саме рухи слід виконувати, тренуючись на спеціальних манекенах. Хлопці підійшли до цієї справи дуже відповідально, водночас не втрачаючи притаманного їм почуття гумору», — розповів про роздробності той же офіційний сайт УАФ (05.06.24).
Того ж дня, 5 червня, Міністерство Молоді та спорту затвердило список української делегації, що вирушить на Євро-2024, який склав 65 осіб (ще 12 запасних футболістів у резервному списку). Окрім власне тренерського штабу, гравців, адміністративного складу, до нього також увійшли менеджери, журналісти, телеоператори та навіть власний шеф-кухар.
«Головний тренер української збірної Сергій Ребров — відповідальний за забезпечення участі спортсменів у змаганнях, виконання ними вимог заходів безпеки та дотримання санітарних і протиепідемічних заходів, а також за повернення делегації на територію України з місць перебування», — процитував міністерський документ сайт Ua.tribuna.com (05.06.24).
А через два дні, незабаром після спарингу з поляками, коли було встановлено дедлайн, Сергій Ребров затвердив заявочний список української збірної на Євро-2024.
«Якщо порівнювати його з попереднім списком, який головний тренер оприлюднив ще в середині травня, то збіг стовідсотковий, — констатував оглядач сайту Sport.ua Валерій Василенко. — Ребров просто відсік шістьох людей, які сиділи на валізах у резервному списку. У підсумку Різник, Попов, Кабаєв, Ярмолюк, Буяльський і Сікан поза Євро»(Sport.ua, 08.06.24).
На думку автора, мабуть, Ребров ще в травні був упевнений у своєму виборі, і ця впевненість головного тренера — хороша якість. Однак справжню, справжню правильність цього вибору підтвердить тільки час. А саме — сам виступ нашої команди на чемпіонаті в Німеччині.
У Василенка з цього приводу, та й імовірно — не тільки у нього, є питання. Вони не стосуються вибору воротарів і нападників — тут все однозначно. Але ось, скажімо, поява Михайличенка і відсутність Буяльського, не зовсім зрозуміла. Не в тому сенсі, що вони взаємозамінні. Просто амплуа першого таке, що його послуги можуть не знадобитися, і він весь турнір просидить на лавці. Другий при цьому, незважаючи на перенесену травму, — один із найкращих і найстабільніших гравців минулого сезону в УПЛ.
Не бачить оглядач жодного параметра, за яким і інший динамівець Денис Попов слабкіший за Сватка, Таловерова або Бондаря. Василенко підкреслює, що він не претендує на істину в якійсь інстанції. А всього лише висловлює свої сумніви, що характерно не тільки для нього і стосується вибору не одного Реброва: подібні питання лунають щодо будь-якого наставника збірної будь-якої країни.
Автор резюмує, повторюючи: «Мені імпонує впевненість Реброва. Адже йому відповідати за результат. Дуже хочу сподіватися, що після Євро Ребров не пошкодує про свій вибір»(Sport.ua, 08.06.24).
Піхальонок віддає перевагу «Динамо»
Тим часом в українському клубному футболі настала змагальна пауза. Зате не вщухають організаційні, трансферні та супутні їм пристрасті.
Черкаський ЛНЗ не зміг домовитися про продовження співпраці з білоруським тренером Олегом Дулубом, який вивів команду на 7-ме місце за підсумками минулого чемпіонату, і тепер у пошуках нового наставника — можливо, закордонного.
«Інгулець», який повернувся до Прем’єр-ліги, в односторонньому порядку оголосив, що колектив із Петрового очолить серб Желько Любеновіч, однак той запевняє, що з «Миная» нікуди не йшов.
Роман Григорчук підтвердив свій намір продовжити роботу в «Чорноморці». А Юрій Максимов, попри всі розмови, залишається в «Дніпрі-1». При цьому дніпровську команду вже залишили низка досвідчених футболістів і не виключено — ще залишать.
Найгучнішим трансфером минулого тижня став перехід 27-річного півзахисника дніпрян, потенційного кандидата в національну збірну (він уже провів у її складі 8 матчів) Олександра Пихаленка в київське «Динамо».
Про інтерес киян до цього футболіста було відомо і раніше. Нинішньої весни в столиці активізували цей інтерес, звернувшись до «Дніпра-1» з офіційним запитом. Але тут виникла заковика.
Річ у тім, що Піхальонок є вихованцем «Шахтаря», проте в донецькій команді так і не заграв. Проте 2021 року під час переходу в «Дніпро-1» гірники прописали в його контракті умову, згідно з якою, у разі нового трансферу, «Шахтар» має бути повідомлено про це насамперед. Дніпряни так і вчинили.
Почалося найцікавіше. Гірники раптом захотіли повернути раніше відкинутого футболіста. Директор клубу з футболу Даріо Срна визнав, що відхід свого часу Піхаленка був помилкою і що в його поверненні є велика зацікавленість. Гірники навіть готові виконати всі умови і дніпрян, і самого плеймейкера.
Зі свого боку президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс однозначно заявив: «Ми здатні придбати гравця, який цікавить наш тренерський штаб, — такого, як Піхальонок» (Ua.tribuna.com, 05.06.24).
Остаточне рішення мав ухвалити сам півзахисник. І того ж дня, 5 червня, кияни оголосили, що Олександр Пихальонок став гравцем столичного клубу.
«Не скажу, що пропозиція "Динамо» стала несподіванкою для мене, адже зацікавленість з боку киян була і в попередні трансферні вікна, — розповів Олександр клубному сайту (05.06.24). — Тепер вона набула конкретики. Мені лише необхідно було узгодити певні питання і з «Дніпром-1», і з «Шахтарем».
Оскільки я знайомий з багатьма динамівцями, сподіваюся, багато часу на адаптацію не знадобиться. Виступав із хлопцями у збірній, проти них грав у чемпіонаті. З нетерпінням чекатиму матчів проти «Шахтаря». А ще дуже хочу зіграти за свій новий клуб у Лізі чемпіонів«(Fcdynamo.com, 05.06.24).
Контракт "Динамо» з Піхальонком підписано на п’ять років — до літа 2029 року, що свідчить про серйозність намірів киян пов’язати з ним надії на подальший прогрес колективу.
На думку блогера й аналітика Михайла Смолового, Піхальонок може стати хорошою альтернативою Віталію Буяльському. При цьому журналіст Валерій Василенко впевнений, що півзахисник може закрити й інші позиції: «З таким футбольним інтелектом, як у Піхальонка, за середню лінію "Динамо» тепер не варто переживати«(Sport.ua, 06.06.24).
А його колега Ігор Цвик зі Sportanalytic.com вважає: "Не доводиться сумніватися, що свою роль у виборі Піхальонком "Динамо» відіграв фактор Шовковського. Динамівські гравці чітко знають, що в основі грає той, хто краще працює на тренуваннях. Водночас кожен гарантовано отримує свій шанс. У цьому сенсі тут усе прозоро і зрозуміло, і Пихальонку це підходить« (06.06.24).
Динамівцем на чотири роки з можливістю пролонгації угоди ще на сезон на минулому тижні став і колишній уже вінгер "Чорноморця» Максим Брагару, про трансфер якого до столиці пліткували ще з зими.
Водночас президент клубу Ігор Суркіс категорично відкинув домисли про те, що низку гравців одразу ж віддадуть в оренду: «У нас немає можливості розкидатися футболістами. Якщо хто забув — нам потрібно проходити кваліфікацію Ліги чемпіонів, а в команді багато збірників, які не почнуть підготовку до нового сезону в загальній групі. Ба більше, потрібно буде когось делегувати на Олімпіаду. Я не можу підставляти тренера, забираючи в нього інших гравців» (Football.konkurent.ua, 06.06.24).
З іншого боку, Ігор Суркіс дав зрозуміти, що буде готовий розглянути пропозиції щодо Миколи Шапаренка та Віталія Буяльського, якщо ці пропозиції будуть гідними і конкретними.
Повернення динамівців, не задіяних у збірних, із відпустки заплановано на 23 червня. Орієнтовно 7 липня команда вирушить на закордонний збір до Австрії...
Інші аспекти футбольного життя
Суперники. Минулого тижня контрольні матчі провели і суперники збірної України по фінальній групі Е Євро-2024. Так, бельгійці у себе вдома в Брюсселі, особливо не напружуючись, здолали Чорногорію (2:0) і Люксембург (3:0). По два голи в цих зустрічах забили Лукаку і Троссар, ще один — де Брюйне.
«Як на мене, краще б ми більше часу присвятили тренуванням, ніж грали ці спаринги, — зізнався німецько-італійський наставник бельгійців Доменіко Тедеско. — Але ми зобов’язані їх провести, і цю вимогу виконали. Матч з Україною? До нього ще дуже далеко. Але можу сказати, що це хороша команда. Вона вміє грати по-різному, особливо в обороні. У її складі зібрані майстровиті футболісти»(Dynamo.kiev.ua, 05.06.24).
Словаки, яких очолює італієць Франческо Кальцона, у передмісті Відня розгромили Сан-Марино (4:0), а потім удома в Трнаві так само впевнено розтрощили Уельс (і знову 4:0).
Але найбільше здивували румуни, які двічі в рідному Бухаресті скупо зіграли внічию (0:0) з Болгарією і Ліхтенштейном.
Після першого матчу наставник господарів Едвард Йорданеску виправдовувався: «Звичайно, я засмучений, що ми так і не забили. У збірної Болгарії ми не побачили нічого екстраординарного, але це організована і розумна команда. Однак трагедії я не бачу. Гарантую, що від гри до гри ми будемо прогресувати. Давайте проявимо терпіння»(Dynamo.kiev.ua, 05.06.24).
По ходу другого добре знайомому нам Мірчі Луческу терпіння забракло, і він задовго до фінального свистка, не стримуючи обурення, покинув vip-ложу стадіону «Стяуа».
«Ми грали проти команди, яка не бігла далі центру поля. І нічого не змогли з нею зробити. Не думаю, що це був хороший спаринг перед чемпіонатом Європи», — прокоментував Містер свій демарш(sport24.ua, 08.06.24).
Олімпійська збірна. Команда Руслана Ротаня в експериментальному складі цими днями бере участь у традиційному міжнародному турнірі Tournoi Maurice Revello, що щорічно проводиться на півдні Франції у Провансі.
Для синьо-жовтих олімпійців ці змагання — важливий етап підготовки до майбутніх у липні-серпні Ігор у Парижі, куди українські футболісти пробилися вперше в історії.
«Ми сьогодні ще не розуміємо, хто з гравців поїде на Олімпійські ігри, кого клуби відпустять, а кого — ні, — розповів головний тренер офіційному сайту УАФ. — Це стане відомо після турніру у Франції. Тоді й оголосимо остаточний склад. Зрозуміло, що з цього приводу будуть дебати, але дуже хотілося б, щоб Україна була гідно представлена в Парижі»(Uaf.ua, 04.06.24).
Ротань підкреслив, що для його підопічних важливий досвід знайомства з футболом представників різних континентів, який хлопці отримують зараз. Але головне на даний момент — працювати над власними ідеями, удосконалювати гру своєї команди.
У трьох перших матчах олімпійська збірна України здобула три перемоги: над Індонезією (3:0), Італією (4:0) і Панамою (2:0). 10 червня — заключна зустріч групового турніру з Японією. А потім — стикові матчі за підсумкові місця.
У складі команди на турнірі в Провансі виступають п’ять представників київського «Динамо» — Руслан Нещерет, Тарас Міхавко, Назар Волошин, а також Микола Михайленко, який повернувся з оренди в «Олександрії», та ексодесит Максим Брагару, який нещодавно підписав контракт із киянами.
Віктор ЖУРАВЛЬОВ
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Читати всі коментарі (2)