Відомий журналіст Микола Несенюк поділився своїми думками з приводу того, яких змін потребує український футбол.
«Фінальний турнір Євро-2024 ще раз переконливо довів перевагу іспанського футболу над усіма іншими різновидами гри. І справа не у перемозі національної команди Іспанії, яка заслужено стала чемпіоном Європи. Навіть якби цього не сталося, іспанський футбол все одно був би найкращим у світі, найбільш видовищним, найбільш привабливим, найбільш інтригуючим і так далі. Саме в іспанському футболі максимально яскраво розкриваються футбольні таланти, виникають команди з неповторним стилем, даруючи глядачам вишукане футбольне видовище.
Можете запитати, а як же англійський чемпіонат, який, як усіма визнано, є найсильнішим і найпривабливішим у світі? Все просто — чемпіонат англійський, а футбол у ньому іспанський! Треба нагадувати імена провідних іспанських тренерів, які в останні десятиліття очолюють найсильніші клуби англійської ліги? Чи імена кращих іспанських футболістів, які грають у чемпіонаті Англії? Чи допомогти порахувати скільки власне англійців грає за провідні англійські клуби?
Англійцям добре — вони багаті і тому можуть запрошувати до себе найкращих гравців світу щоб ті грали в іспанський футбол і тішили своїми поєдинками увесь футбольний світ. Що робити нам? Лише дивитись по телевізору їхній футбол погодившись з тим, що у нас такого не буде? Чи намагатися таки розвивати наш футбол аби мати змогу змагатися з тими ж іспанцями, як це роблять інші?
Насамперед слід погодитись із тим, що наш футбол вже не здатний, як це було у давні часи, на рівних боротися за найвищі трофеї з провідними командами світу. Причин цьому багато і навряд чи слід побиватися про них згадуючи. Тим більше, що спроби вийти як не на колишній, а хоча б на близький до нього рівень у нас робляться регулярно. Як на рівні клубів, так і на рівні національної команди. На жаль, справжнього успіху вони поки що не приносять. Чому?
Як на мене, причина невдач полягає у спробі навчити наші команди грати в іспанський футбол. Вважаю, що це неможливо. Причина проста — ми не іспанці. Аби грати в іспанський футбол слід або запросити до українського клубу десять іспанців, або дати тим десяти іспанцям українські паспорти аби вони могли грати за збірну. І все одно нічого не вийде. Тому що це будуть далеко не найкращі іспанці! Найкращі гратимуть за збірну Іспанії та провідні європейські клуби і тому гарантовано виграють у наших команд, якщо навіть укомплектувати їх суцільним іспанцями чи бразильцями, як це вже робилося без особливого успіху. Що ж тоді робити?
Численні фахівці та експерти одразу скажуть, що починати слід з дитячого футболу. Розповідатимуть про те, що дітей треба змалку вчити грати у футбол, а не здобувати перемоги, як це роблять у нас. Побажання гарне, але виконати його неможливо. Тому що вся історія нашого футболу від команд наймолодшого віку на національної збірної є історією боротьби за результат. Так вже ми влаштовані і нас вже не змінити. Легше зустріти на вулиці динозавра аніж знайти дитячого тренера, який би не вимагав від своїх учнів перемоги! Так було і так буде.
Тоді є ще один рецепт від фахівців — слід збільшувати масовість футболу аби тренери вибирали кращих не з десяти кандидатів, а з тисячі! Але і це у нас неможливо. Досвід давно показав: які би супермасові футбольні змагання у нас не проводили, переможуть у них команди, складені з футболістів, яких всі давно і добре знають. Причина та ж сама — прагнення виграти за будь-яку ціну.
Гадаю, що настав час висловити мою власну пропозицію. Вона існує і полягає в тому, що наш футбол може стати не гіршим, а навіть кращим за іспанський лише коли наші футбольні команди гратимуть для глядачів, для того, щоб принести їм задоволення своєю грою і заохотити приходити на футбол ще. Щоб на наших стадіонах ми бачили не боротьбу за результат, а гру у футбол, як в тій же Іспанії. Чи реально таке побачити? Хотілося би в це вірити. Чи може одразу виглядати на вулиці динозавра?», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Так результат в борьбе или результат от умения играть в футбол? :)
Когда-то давно гармония между умением играть в футбол и результатом была в украинском футболе куда более выражена, нежели теперь. Но те же самые требующие результата объявили такой футбол устаревшим.
Требовать прямо противоположных вещей обычное дело для слабо знающих предмет.
У Саутгейта після невдалого фіналу Євро (!!!) вистачило яєць подати самому у відставку, а Станіславовичу, після невиходу з групи, видно, слабо й гроші дорожчі серцю:(
Ну а щодо юнацького футболу, тут би добре зберегти талановиту молодь, щоб у Європу не від'їжджала, і хоча б зберігала українське громадянство... Ну й тренерів, наприклад, іспанських брати й навчати місцевих тренерів дитячих, щоб не фізручили.
Не знаю як там справи ідуть останнім часом , але до ковіду майже всі мої знайомі які працювали дитячими тренерами - бухали , по справжньому.
Головне направлення у них - фізична підготовка і мінімум різноманітних рухливих ігор .
Як було це сорок , п'ятдесят років тому так все і лишилося .
Мало хто вкладає в футбол душу , але якщо і вкладає то в основному методично неправильно
‐‐-------
Ну а если зрителей как раз и интересует только результат? То, на сколько наш болельщик зациклен на голый результат, показала оценка выступления сборной на этом ЧЕ. Весь хитрозакрученный драматизм с неудачей в начале, героическим преодолением ее последствий и кульминацией в виде невероятного карэ - прямо как в кино, ей богу! - все это побоку, перед красными глазами только крупный влет румынам, невыход из группы и все.
- дитячих тренерів треба якісно навчати
- дитячі тренери мають добре заробляти і постійно підвищувати свою кваліфікацію
- батьки мають мати змогу своїх дітей відвозити на тренування, екіпірувати, відправляти на турніри і т.п.
- потрібна інфраструктура
...і т.п...а в бідній державі це нереально зробити
Про тренерів абсолютно згоден. Як дітячих, так і для дорослих команд. Про дитячий спорт також згоден.
Але ж УАФ ГРОМАДСЬКА організація, що займається лише збірними командами і абсолютно не займається огранізацією чемпіонату країни. Для цього є УПЛ, яку і створили ВЛАСНИКИ команд і у якої свої правила, свій регламент.
Тоді при чому УАФ і Дніпро-1.
Дніпро-1 - це Коломоський, що хочу те й верчу.
Точно так як Динамо - це Суркіс, якому УАФ також не указ.