Відомий журналіст Микола Несенюк поділився своїми враженнями від першого матчу плей-офф раунду кваліфікації Ліги чемпіонів між київським «Динамо» та австрійським «Зальцбургом» (0:2), який відбувся вчора в Любліні.
Микола Несенюк«Востаннє у такий футбол „Динамо“ грало рівно два роки тому. Було це у Лодзі, де кияни приймали португальську „Бенфіку“ і поступилися 0:2. Після цього нагоди зіграти на подібному рівні у команди не було — те, у що грають у нашій так званій „прем’єр-лізі“ є дещо іншим видом спорту, у якому для успіху потрібні зовсім не ті чесноти, що у футболі справжньому.
Тому гра проти „Зальцбурга“ у Любліні мала дати відповідь на запитання, чи готові нинішні динамівці грати у футбол тих швидкостей і тої інтенсивності, у який постійно грають у європейських чемпіонатах. Цей поєдинок був ще однією сходинкою до справді серйозного рівня.
І коли першу сходинку в особі сербського „Партизана“ команда пройшла доволі впевнено, то вже на другій, у матчах з шотландським „Рейнджерсом“ були очевидні проблеми, які врешті вдалося вирішити. На третій сходинці був австрійський „Зальцбург“, команда, яка грає сама і дає грати супернику. У нас такого практично немає — українські команди, від аматорських колективів до лідерів національного чемпіонату, не стільки грають у футбол, скільки борються за результат. У нашому футболі панує штовханина — всі бояться помилитися. Це виглядає як тяжка праця, а не гра.
У Любліні суперник давав киянам грати — нагод забити м’яч у „Динамо“ було більше ніж у попередній грі з „Карпатами“. Але там динамівці забили тричі, а у Любліні не забили жодного разу. Чому? Тому що варіант молодіжної збірної світу, чим є австрійський клуб, на кожну гостру атаку суперника відповідав не менш гострою своєю. „Динамо“ не забило свої моменти не тому, що гравцям не вистачило майстерності. З майстерністю, як на мене, все в порядку. Не вистачило свіжості — атаки киян були відповіддю на атаки суперника, а пробігши двічі через все поле, нелегко не схибити у вирішальний момент.
Повівши а другому таймі у два м’ячі, гравці австрійської команди не стали у глухий захист, всіма правдами і неправдами зберігаючи досягнутий результат, а продовжували загрожувати воротам киян. Тому рахунок міг бути як 2:2, так і 0:4. Саме це і є справжній футбол, нагоду зіграти у який „Динамо“ отримало через два роки.
Який висновок? По-перше, тепер, на відміну від гри позаминулого року, немає відчуття безнадії. „Динамо“ показало, що може грати у справжній футбол. Чи може команда не лише грати на такому рівні, а й вигравати, це вже інше питання. Відповідь на нього ми отримаємо за тиждень у Зальцбургу. І хоч статистично шансів у динамівців ніби немає, не слід втрачати надію. Бо там теж буде гра у футбол, а не боротьба за результат. А у грі можливо все, що завгодно!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар