Півзахисник «Динамо» Максим Брагару відзначився забитим м’ячем у ворота луганської «Зорі» (2:0) у 6-му турі чемпіонату України, а після гри поділився враженнями від гри.
— Враження дуже позитивні. Найголовніше, що виграли сьогодні. Вдалося забити свій дебютний м’яч за «Динамо». Вдячний команді за це. І рухаємося далі.
— Чи було відчуття, що вдасться сьогодні відзначитися?
— Я на кожен матч виходжу з думками про те, щоб забити, щоб команда перемогла. Важливий м’яч для мене, можу так сказати. Буду й надалі працювати та робити все від себе залежне.
— Склалося враження, що для «Динамо» від самого початку не все вдавалося легко. Що змінилося по ходу поєдинку?
— Можна сказати, що просто не вдавалося забити, м’яч не йшов у ворота. Ми створювали моменти, були й стійка, й поперечина, тиснули на суперника. Так, не вдавалося забити, але врешті-решт забили двічі та здобули перемогу.
— Зазвичай після паузи на матчі збірних поєдинки в чемпіонаті даються непросто. Цього разу так само було?
— Я би не сказав, що були якісь складнощі. Зазвичай усі виходять на гру з максимальним настроєм, щоб перемагати, і сьогодні ми це зробили.
— Сьогодні нарешті зіграв Себальйос. Як оціните новачка? Кажуть, що він дуже пристойно виглядає на тренуваннях…
— Це більше питання не до мене, а до тренера. Я не хочу й не можу якось оцінювати ігрові якості партнера, це прерогатива тренерського штабу.
— Коли виходили на заміну, які настанови давали тренери? Що від вас вимагалося?
— Настанова була одна — грати у футбол, забивати м’ячі та вигравати цю гру.
— У моменті, коли забивали м’яч, свідомо били в дальній кут, враховуючи позицію воротаря?
— Я прибрав захисника та пробивав у дальній кут. М’яч, хоч і зачепив захисника, все одно залетів туди, куди я пробивав.
— Наступного тижня буде два матчі, гра з «Ворсклою» вже в середу. Як будете налаштовуватися?
— Найголовніше — добре відновитися, це буде на першому плані, підійти до майбутньої гри в максимальних кондиціях, показувати свій футбол та вигравати.
поверьте, это не обращение, принятое в эпистолярном жанре США!
Вы дороги мне очень и очень многим. Во-первых, Вы почти мой земляк ибо Рени, где 22 года тому назад - всего-то! - Вы родились, рядышком с моей родной Одессой, где я имел счастье родиться на 67 лет раньше. Во-вторых, одесские ДЮСШ-11 и "Черноморец", вырастившие и воспитавшие Вас, как футболиста, хорошо мне известны. Впрочем, мог бы ещё перечислять многие факторы, благодаря которым уже пристально слежу за Вашим ростом в украинском футболе. И от всей души поздравляю с дебютным голом в легендарном украинском клубе!
Полагаю, символично, что забили Вы его в день рождения, слава Богу, здравствующего легендарного ДИНАМОвца и Вашего в общем-то коллеги по амплуа Владимира МУНТЯНА, которому сегодня исполнилось 78 лет! Дай Боже, Володе до 120, а Вам - приблизиться к МУНЕ, как называли любимца КИЕВлян ещё в далёких шестидесятых МАСЛОВских временах...
поверьте, это не обращение, принятое в эпистолярном жанре США!
Вы дороги мне очень и очень многим. Во-первых, Вы почти мой земляк ибо Рени, где 22 года тому назад - всего-то! - Вы родились, рядышком с моей родной Одессой, где я имел счастье родиться на 67 лет раньше. Во-вторых, одесские ДЮСШ-11 и "Черноморец", вырастившие и воспитавшие Вас, как футболиста, хорошо мне известны. Впрочем, мог бы ещё перечислять многие факторы, благодаря которым уже пристально слежу за Вашим ростом в украинском футболе. И от всей души поздравляю с дебютным голом в легендарном украинском клубе!
Полагаю, символично, что забили Вы его в день рождения, слава Богу, здравствующего легендарного ДИНАМОвца и Вашего в общем-то коллеги по амплуа Владимира МУНТЯНА, которому сегодня исполнилось 78 лет! Дай Боже, Володе до 120, а Вам - приблизиться к МУНЕ, как называли любимца КИЕВлян ещё в далёких шестидесятых МАСЛОВских временах...
Поздравляю с первым голом за Динамо!
але якщо б не зачепив захисника, то воротар би брав твій удар.
дякуй Фортуні і хай вона буде завжди з тобою