Огляд ЗМІ. На паузі

Минулого тижня увага спортивних, та й не тільки, медіа була прикута насамперед до виступу збірних країни — національної та молодіжної.

Фото — Юрій Юр’єв

Молодші (U-21) під керівництвом іспанського фахівця Унаї Мельгоси здобули другу за час вересневої міжнародної паузи перемогу у відборі Євро-2025 — цього разу на виїзді в містечку Балліміна над командою Північної Ірландії (2:1).

Старші вдруге поспіль програли — знову в Празі, тепер у гостьовому поєдинку зі збірною Чехії в рамках другого туру Ліги націй у дивізіоні В (2:3).

Зрозуміло, що й оцінки, судження та коментарі про виступ обох українських збірних були різними. Від захоплених на адресу підопічних Мельгоси — аж до привітань, як виявилося, дещо передчасних, із виходом до фінальної частини континентальної першості. До насторожених, а часом і відверто негативних, щодо команди Сергія Реброва.

Втім, про все по порядку...

Сто відсотків Мельгоси

Перемога над північними ірландцями стала для української молодіжки вже восьмою в поточному відбірковому циклі. Команда не втратила жодного очка і тепер на п’ять пунктів випереджає головного конкурента — Англію, з якою 11 жовтня на виїзді їй доведеться зустрітися, мабуть, у вирішальному поєдинку за перше місце в групі.

Англійці після поразки в жовтневому матчі першого кола від України (2:3) напередодні примудрилися оступитися саме в гостьовій зустрічі з Північною Ірландією. Як зазначали оглядачі, господарі в цьому поєдинку володіли м’ячем лише 20 відсотків ігрового часу, однак завдяки грамотно вибудуваній обороні та самовідданості зуміли відстояти нічию (0:0).

Зрозуміло, що нашій команді належало неабияк попрацювати, щоб подолати цей оборонний вал. І ще до перерви завдяки голам київських динамівців Назара Волошина і Максима Брагара синьо-жовті домоглися вагомої переваги.

«Українці з перших хвилин прогнозовано взяли м’яч під свій контроль, — розповідав про події першого тайму журналіст сайту Ua-football.com Владислав Пригода. — Уже на десятій хвилині наші хлопці змогли відкрити рахунок. Після передачі Очеретька з меж штрафного майданчика пробив Волошин і м’яч із рикошетом від захисника залетів у ворота — 0:1. Відзначимо Брагару, який запресингував і змусив суперника помилитися. Шикарний початок зустрічі проти такого суперника» (10.09.24).

«Підопічні Мельгоси й надалі контролювали перебіг подій на полі, а на 30-й хвилині збільшили свою перевагу, — продовжував автор. — Ярмолюк в один дотик віддав на Брагару, який на швидкості увірвався до штрафного і холоднокровно переграв голкіпера. Комбінація, яку хочеться ще кілька разів переглядати»(Ua-football.com, 10.09.24).

Пригода зазначає, що з початком другої половини зустрічі ірландці, яким втрачати не було чого, помітно активізувалися і значно підвищили тиск на ворота українців. Але надійно й упевнено зіграв ще один динамівець, голкіпер Руслан Нещерет, пробити якого господарям вдалося тільки з пенальті, «заробленого» наприкінці зустрічі Батаговим.

У підсумку перемога (2:1), і з чудовим настроєм команда Унаї Мельгоси готуватиметься до заключних матчів у групі.

«Дуже важкий матч. Були в нас і хороші моменти, але десь у другому таймі підсіли, і соперник став чинити тиск на наші ворота. Тобто ми втратили контроль м’яча. Що ж, бувають і такі матчі, але найголовніше, що ми перемогли. Мій гол? Я забив його завдяки всій команді — хороша комбінація пройшла», — поділився враженнями від гри Максим Брагару(Uaf.ua,11.09.24).

А його одноклубник Назар Волошин додав: «Ми дуже щасливі, адже досягли своєї мети. Вийшли на Євро, але будемо намагатися перемагати й надалі, щоб вийти з першого місця. У нас повне взаєморозуміння з тренерами, ми розуміємо їхню тактику. Загалом у нас дуже якісний колектив, у якому ми підтримуємо один одного. У нас хороша атмосфера в команді. Забивати голи — це круто, мені дуже подобається. Хочу робити це якомога більше»(Uaf.ua, 11.09.24).

Підбив підсумок поєдинку і наставник молодіжної збірної України Унаї Мельгоса: «Команда виграла, тож з точки зору результату та набраних очок ми досягли своєї мети. Водночас у другому таймі ми відчували сильний тиск з боку суперника і втратили ініціативу, почали програвати у двобоях. Добре, що зуміли втримати перемогу. На жаль, нам не вдалося реалізувати всі наші моменти, але водночас ми отримали цінний досвід матчів такого рівня. Досвід гри проти команд такого стилю»(Uaf.ua, 11.09.24).

Водночас Мельгоса закликав підопічних не розслаблятися, зберігати баланс між емоціями та роботою, зауваживши, що не можна бути голодними до гри лише наполовину, бо в такому разі немає сенсу говорити про досягнення високих цілей.

Із виходом до фінального турніру Євро-2025, який відбудеться в червні наступного року в Словаччині, українську молодіжку встигли привітати і в УЄФА, і в УАФ. Однак з’ясувалося, що не все так просто. Принаймні, аналітики з Ньона, додатково вивчивши ситуацію та перерахувавши всі можливі варіанти, відповідну інформацію на офіційному сайті вирішили прибрати.

Не вдаючись у глибокі деталі, зауважимо, що в разі двох поразок у двох заключних матчах кваліфікації, 18 (або навіть більше) залікових очок (зустрічі з Азербайджаном, що є аутсайдером нашої групи, в такому разі не враховуватимуться) можуть набрати представники ще трьох груп, які посіли другі місця. Як і наша команда, якщо її обійде Англія.

У такому разі в розрахунок підуть додаткові показники. А це вже загрожує. Імовірність такого розкладу мізерно мала, але не враховувати його не можна. Тож якийсь час усім нам доведеться побути в режимі очікування. А найкраще побажати нашій молодіжці не втрачати очки в матчах з англійцями і сербами (15 жовтня).

Потенціал і магія збірної

У режимі очікування перебувають шанувальники і національної збірної України — очікування від неї більш якісної гри і, природно, результату. Дві поразки поспіль на старті чергового розіграшу Ліги націй від не найстатусніших суперників з Албанії та Чехії налаштували частину радикальних журналістів і фахівців на вельми критичний лад. Що вже говорити про вболівальників.

Але поразка поразці ворожнечу. І якщо дії команди у зустрічі з балканцями певною мірою заслуговували не найприємніших запитань, то в поєдинку з чехами ми побачили цілком боєздатний колектив, який вміє робити висновки і ставити перед суперником складні завдання.

Ще б навчитися уникати власних помилок...

«Ми повинні показати інший рівень настрою, відреагувати на ту гру, яку провели проти Албанії, — говорив перед матчем наставник синьо-жовтих Сергій Ребров. — У поєдинку з албанцями ми мали перевагу, але поступилися. Із Чехією буде зовсім інша гра.

Ця збірна агресивніша, більш націлена на атаку, добре використовує свої переваги, до того ж грає вдома. Але я не думаю, що є велика різниця між чехами і нами. Ми поважаємо суперника, але маємо думати про себе — показати інший настрій та інше бажання грати»(Dynamo.kiev.ua, 09.09.24).

А капітан команди Андрій Ярмоленко, який разом із головним тренером брав участь у передматчевій прес-конференції, додав: «Я прийшов сюди, зокрема, і для того, щоб захистити хлопців. Після поразки від Албанії багато хто накинувся на нас — начебто ми виходимо на поле і не хочемо досягти хорошого результату. Але не завжди це виходить, хоча ми прагнемо показувати свій найкращий футбол.

Звісно, хлопці переживають, адже вони чудово розуміють, що представляють збірну країни, в якій триває війна. З таких поразок потрібно робити висновки і рухатися далі»(Dynamo.kiev.ua, 09.09.24).

У матчі з Албанією Ярмоленко вийшов на заміну, а проти Чехії вивів партнерів на поле в стартовому складі у звичному статусі капітана. Позицію в опорній зоні зайняв інший ветеран — Степаненко. Та й узагалі Ребров порівняно з першим поєдинком турніру здійснив шість змін — з’явилися також Тимчик, Зінченко, Мудрик і Ванат. Тобто, фактично ми побачили новий варіант збірної.

З одного боку це можна було розглядати як реакцію на поразку від албанців. З іншого — спробу головного тренера продовжити пошук оптимального поєднання виконавців. Благо, сама Ліга націй, яка свого часу була придумана з метою впорядкування проведення товариських поєдинків, а заразом і їхньої більшої комерціалізації, як і календаря ігор загалом, надає таке право і можливість.

Принаймні, більшість наставників європейських збірних не вважають цей турнір першорядним з погляду досягнення результатів і використовують його неабиякою мірою для обкатки тактичних схем і введення нових виконавців. Втім, треба віддати належне організаторам — як стимул для національних команд, скажімо так, середньої руки, вони залишили кілька лазівок, через які можна потрапити на чемпіонат світу або Європи.

До слова, такою лазівкою на Євро-2024 скористалася і збірна України. Тому, як не крути, результат і в Лізі націй має значення. Зокрема й для чехів, які на старті в Тбілісі гучно поступилися Грузії (1:4).

«Кожен має право нас критикувати, тому що гра була жахливою. Нам немає виправдань, ми були гіршими. У матчі з Україною ми повинні досягти результату, інакше мені тут нема чого робити. Це абсолютно зрозуміло. Ми повинні показати зовсім інше обличчя і гру. Повинен бути абсолютно інший ентузіазм гравців», — емоційно відреагував на поразку наставник збірної Чехії Іван Гашек(Ua-football.com, 09.09.24).

Загалом матч Чехія — Україна вийшов динамічним та інтригуючим. Обидві команди старалися, викладалися, демонстрували бажання виграти і на двох завдали 29 ударів, причому синьо-жовті перебили суперника (16 ударів проти 13-ти), як і перевершили його за володінням м’ячем (60 відсотків на 40). Ба більше, фрагментарно нашій команді вдавалася дуже приваблива гра, а кінцівку вона провела просто в блискучому стилі, повністю затиснувши господарів біля своїх воріт, заробивши сім кутових і створивши два гольові моменти.

«Синьо-жовті дуже старалися врятувати гру, але чехи вистояли. Звісно, результат збірної України — що в цьому матчі, що в обох стартових у Лізі націй — абсолютно невдалий. Однак не полишає відчуття, що команда Реброва награла в обох трішки на більше, — констатував оглядач сайту „Футбольный клуб“ Влад Миренко.

— Якби певні обставини склалися інакше, або просто в діях насправді дуже кваліфікованих гравців не трапилося кілька незрозумілих помилок, то перспективи нашої команди були б зовсім іншими. Що ж, тепер залишається робити висновки та шукати шляхи для виправлення — боротьба не завершена», — резюмував Миренко(Footclub.com.ua, 10.09.24).

А портал «Террикон» доповнив: «Потенціал у нашої команди справді чудовий, і другий тайм це показав — практично вся гра йшла на половині поля господарів, які повинні дякувати долі за неточність суперника і виставлену руку Матвієнка. Україна переконала, що може домінувати, вести гру, винаходити. І чіткість у діях з’явилася, і повна перевага за явно вираженого бажання перемогти.

Усе це свідчить про те, що Божа іскра в команди є, тільки спалахує вона невідомо коли і незрозуміло чому. Чи зможе Ребров впоратися з цією магією, можна тільки гадати. На Євро у нього це не вийшло, на старті Ліги націй історія повторилася. Може, вийде з третього разу?»(Terrikon.com, 12.09.24).

Почекаємо жовтня — матчів із Грузією і тією ж Чехією...

Чи час списувати ветеранів?

Водночас рахунок (2:3), як то кажуть, на табло, і поразка є поразка. Тому Сергію Реброву в ситуації, що склалася, не позаздриш. Звісно, вболівальникам хочеться, щоб їхня улюблена команда завжди перемагала, особливо — якщо це збірна, що представляє велику країну, яка опинилася в не менш великій біді через сусіда, що вболіває імперською заздрістю.

Але ж нетерпимість долає не тільки їх, а й, що найдивовижніше, певну частину представників медіа та навіть експертного середовища. Багато хто вже витер з пам’яті, як очікували Сергія Реброва на посаді наставника синьо-жовтих після відходу Олександра Петракова, а якщо поглянути глибше, то і до його приходу.

Забули, як захоплювалися командою Реброва в поєдинках з Англією та Італією у кваліфікації Євро-2024, на який збірну не пустила лише суддівська помилка. Як звеличували гравців за характер, коли потрібно було вигризати перемоги в плей-офф попередньої Ліги націй, щоб усе-таки заволодіти цією бажаною путівкою.

Так, не склалося на самій континентальній першості. Не складається і зараз. Але чи не занадто високо вітчизняна футбольна спільнота, точніше, екстремальна частина її, підняла планку домагань? Чи не занадто завищені очікування? І що — ми завсідники світових чемпіонатів, дивізіону А Ліги націй або претенденти на нагороди Євро, на які стали регулярно потрапляти, тільки коли кількість фіналістів зросла до 24-х?

Чи не час спуститися на землю?

Звісно магія назв «Арсеналу», «Челсі», «Роми», «Бенфіки», «Евертона» вражає, як і 70 мільйонів євро за Мудрика, 35 за Зінченка та майже 30 — чи скільки там? — за Довбика. Але, за всієї поваги до їхнього таланту і кваліфікації, хіба це зірки першої величини, навіть якщо Довбик блиснув у «Жироні»? Хіба вони стабільні й незамінні? Хіба вони порівнянні з Шевченком, який був і залишається єдиним в доступному для огляду часі, хто підкорив футбол у повному обсязі?

Безумовно, важко не погодитися з тим, що збірна України талановита своїми виконавцями і здатна домогтися результату, ще їй невідомого. Як це зробили і роблять хорвати. Але до результату потрібно йти, часом маленькими кроками, спотикаючись і падаючи, набиваючи садна і програючи. І довіряючи тренеру — людині, якій довірено кермо влади вести підопічних до мети.

Чи Сергій Ребров, безумовно, найкращий на сьогодні вітчизняний тренер, втратив таку довіру? Навіть якщо йому бракує досвіду роботи саме зі збірною командою. Дайте час, дайте можливість знайти гру, дієву тактичну схему, оптимальне поєднання виконавців, а не підштовхуйте до прийняття необачних рішень.

Особливо вражає безцеремонність, а за фактом — хамство, з яким деякі скоростиглі зірки мікрофона намагаються спровокувати головного тренера національної збірної на відповідь про можливу відставку. Начебто вони його призначали. Наче сучасна журналістика ні слухом, ні духом не відає не те що про професійну, а про звичайну людську етику.

Не менш вражають поради і так званих експертів, які в минулому тренували «Оболонь» та інші знамениті клуби, що ставлять запитання про доцільність присутності у збірній Ярмоленка, Степаненка та Сидорчука.

«Молодим, звісно, треба давати шанс. Однак усе пізнається в порівнянні. Наша молодь має бути сильнішою за досвідчених виконавців. Поки посунути зі сцени Ярмоленка і Степаненка вони не можуть. З’явився у збірній Бражко, добре схопився за шанс Ванат — забив Чехії, є інші перспективні виконавці, але лідерство перебрати на себе вони поки не можуть», — висловив свою думку з цього приводу екс-півзахисник збірної України Ігор Жабченко(Footboom1.com,11.09.24).

І додав: «Це навіть добре, що після поразки від Албанії з деяких футболістів вдалося струсити зірковий пил. З того-таки Судакова. Головне — винести з цих невдач користь, правильно розібрати помилки і шукати причину поразок, насамперед, у собі. Якщо так будуть робити, то будуть рости. Бо ті ж Судаков з Мудриком здатні набагато на більше».

«Суперечка поколінь — концептуальний момент, — зі свого боку вважає оглядач „Терикону“ Євген Ясєнєв. — Проти Албанії грав молодий склад. На Чехію вийшли Ярмоленко, Зінченко і Степаненко. І, напевно, у першому таймі найстараннішим був якраз Ярмоленко. Це підлило масла у вогонь суперечки про те, чи потрібні збірній ветерани, чи настав час поставити хрест на їхньому поколінні?

Виявилося, що вони ще можуть стати в пригоді. Як мінімум — щоб запалити молодих. Критична проблема нинішньої збірної України — брак лідерів або хоча б одного лідера, який би не тільки сам старався, а й вів команду за собою. Якщо винести за дужки ветеранів, таких просто немає„(Terrikon.com, 12.09.24).

Тож Реброву дійсно є над чим працювати. До речі, забивала українська команда по-справжньому футбольні голи. Бездоганна, вивірена передача Шапаренка на свого одноклубника Ваната, який забив красивий гол у стрибку головою і був визнаний у підсумку гравцем матчу. І не менш націлений пас Циганкова на Судакова.

Оглядачі зазначають, що у восьми з десяти випадків двох забитих м’ячів нашій команді вистачило б для перемоги. А доводиться обговорювати поразку...

Завдання — вийти на чемпіонат світу

Сергій Ребров не став уникати відповідальності.

"Дві поразки залишають нам багато роботи цієї осені. Дякую вболівальникам, які створили чудову атмосферу на обох поєдинках, навіть у номінально виїзному проти Чехії. Нам усім дуже неприємно підводити вас, тому хочу перепросити за те, що ми не змогли потішити вас найкращими результатами і попросити зберегти віру в нас, — написав головний тренер збірної України у своєму акаунті мережі Instagram.

— Хочеться ці негативні емоції перетворити на мотивацію на жовтневі поєдинки, які будуть вкрай важливими, щоб виправити ситуацію в групі“ (11.09.24).

А голова національної асоціації футболу на офіційному сайті УАФ (11.09.24) висловив наставникові повну довіру: „Вдячний Сергію Реброву, під керівництвом якого ми бачимо прогрес у роботі й результатах усієї вертикалі збірних.

Попереду в нас чемпіонат світу (U20), куди пробилися підопічні Дмитра Михайленка. Разом із виходом на Євро дорослої збірної, молодіжної, юнацьких ми маємо комплексний успіх у роботі тренерської команди, яка зараз працює з нашими збірними. Саме тому ми бачимо перспективи в обраному векторі роботи і повністю довіряємо Сергію Реброву. У нього є повний карт-бланш на втілення ідей та експерименти.

Невдалі результати на старті Ліги націй не змінять нашої стратегії. Завдання УАФ сприяти виконанню глобальної мети — виходу національної збірної на чемпіонат світу. Ми лише на старті дворічного циклу й оцінюємо роботу збірних комплексно. Попереду в Сергія Реброва та його команди багато роботи, і ми продовжуємо його підтримувати“, — заявив Андрій Шевченко(Uaf.ua, 11.09.24).

Від імені гравців на захист наставника виступив Олександр Зінченко: „Дуже хотів би попросити кожного вболівальника, кожного експерта, усіх, хто говорить багато поза футбольним полем: усе розумію, ми повністю заслуговуємо на критику, але я просто не перекладав би негатив на головного тренера. Ми всі — команда в цілому, тренерський штаб, гравці — ми всі намагаємося здобути позитивний результат. Тому ми всі разом як команда і несемо відповідальність за невдачі(Sport.ua,11.09.24).

Підтримку Сергію Реброву висловили багато колишніх футболістів збірної, відомі фахівці, зокрема — В’ячеслав Грозний і Мирон Маркевич, які не з чуток знають про специфіку і мінливості тренерської роботи.

В інтерв’ю тележурналісту Ігорю Циганику, яке опублікував ресурс Footballhub.ua, торкнувся теми, що стала раптом актуальною, і президент київського "Динамо“ Ігор Суркіс.

„Почитав усю критику, якої зазнала збірна України після поразок від Албанії та Чехії, і багато в чому з нею не згоден. Не буду розмірковувати, чи правильну тактику обрала команда — я не професіонал у цій справі. У нас сьогодні є диванні експерти, які оцінюють тактику і хто як зіграв.

Насамперед, щоб про це говорити, треба знати мікроклімат у команді. Якщо мікроклімат хороший, усі один за одного, тоді й приходять результати. Але я дивлюся, що критики понеслися на головного тренера.

Хочу підкреслити, що його ледь не два роки вся країна хотіла бачити на чолі збірної і чекали, як манну небесну, що він прийде і все буде одразу: національна команда почне перемагати і виграє чемпіонат Європи, тому що в нас найталановитіша молодь, і так далі“, — зауважив авторитетний функціонер(Footballhub.ua, 11.09.24).

І запропонував повернутися до витоків. А саме — згадати про те, як Ребров молодим і ще не сформованим тренером став працювати в „Динамо“. Саме він тоді запропонував створити в клубі структуру, за якою б функціонувала єдина модель виховання футболістів, починаючи з найменших і аж до команди віку U21. Тоді вони ще існували, але пізніше були бездумно ліквідовані колишнім керівництвом української асоціації.

Така система завдяки Реброву була побудована і успішно діє до сьогоднішнього дня. Вихованці клубу складають кістяк першої команди, затребувані в збірних різного віку, цікаві іншим, зокрема й закордонним клубам. Ігор Суркіс не без задоволення перераховує: Дубінчак, Біловар, Дячук, Волошин, Ванат, Шапаренко, Бражко, Миколенко, Забарний. І заздалегідь вибачається, якщо когось не згадав.

Сам Ребров виграв із „Динамо“ два поспіль чемпіонські титули. Після цього вигравав золоті медалі і потрапляв до Ліги чемпіонів із „Ференцварошем“, у якому багато років не могли навіть мріяти про такий успіх. А тепер на нього намагаються спустити собак?

„Так, він несе відповідальність за збірну, — погоджується президент ФК "Динамо“, — Але не можна критикувати лише тому, що комусь когось прищемило зняти з посади. Треба набратися терпіння і зачекати. Адже і в Українській асоціації футболу Ребров разом із Шевченком хочуть створити дієву вертикаль збірних. Хіба це незрозуміло? Тим паче, що неабиякі результати вже є. Як, скажімо, вихід збірної U19 під керівництвом Михайленка на чемпіонат світу. Так не заважайте цьому!„(Footballhub.ua, 11.09.24).

"Сьогодні наша країна перебуває у стані війни, і футболісти "Динамо“, „Шахтаря“ не мають часу на повноцінне відновлення. Я не збираюся бути адвокатом у Реброва, проте всі розмови про його відставку ведуть у нікуди. Правильно сказав Андрій Шевченко — поставлено завдання потрапити на чемпіонат світу. А через Лігу націй чи кваліфікацію — не має значення. І результати на старті осінньої сесії не повинні змінювати стратегію», — резюмував Ігор Суркіс(Footballhub.ua, 11.09.24).

«Динамо» без втрат на старті

До слова, своєчасне й актуальне інтерв’ю з Ігорем Суркісом менш ніж за добу передрукували або процитували 47 профільних і загальнополітичних сайтів, загалом було опубліковано 75 матеріалів!

Динамівський президент торкнувся в ньому і клубних справ, зокрема висловив думку про низку своїх футболістів. І чесно зізнався, що пожартував, назвавши 300 мільйонів євро, яких нібито вже коштує півзахисник Микола Шапаренко. Бо хтось із «Шахтаря» оцінив Судакова у 150 мільйонів...

«Усі розумні люди розуміють, що я пожартував, а дивакуваті журналісти написали. Але я пожартував, можливо, недоречно. Так, у всіх є певна ціна. Щодо Шапаренка можу сказати, що була пропозиція з „Бешикташа“. Мені зателефонував президент цього клубу і запитав, чи готовий я продати Шапаренка. Насамперед, я запитав у Шапаренка, і він сказав, що до Туреччини їхати не хоче. Усе, більше пропозицій щодо Шапаренка не було. Якщо Шапаренко бачить себе в одному з топ-чемпіонатів, то він повинен прогресувати і розібратися в собі.

Зараз до нас прийшли талановиті Піхальонок і Рубчинський. Піхальонок — сформований футболіст із характером і майстерністю. Той же Кабаєв розкрився з новою силою. Волошин грає за молодіжну збірну і забиває. І завтра він може опинитися в головній національній команді», — зазначив Ігор Суркіс(Footballhub.ua, 11.09.24).

Динамівці тим часом минулої суботи в номінально виїзному поєдинку 6-го туру чемпіонату України на своєму стадіоні здолали «Зорю» — 2:0. У складі киян у другому таймі відзначилися Віталій Буяльський і Максим Брагару — для 22-річного вінгера це був перший гол у складі біло-синіх.

«Обидві команди не могли виставити на цей матч оптимальні склади. Номінальні господарі переважно через те, що за умовами орендних договорів ціла група гравців, права на яких належать "Динамо», не потрапила до заявки. У киян за домовленістю був відсутній новачок Герреро, який перейшов якраз із «Зорі», — розповідав про кадрову ситуацію у таборі суперників напередодні зустрічі вже згадуваний автор «Футбольного клубу» Влад Миренко.

Також через пошкодження поза грою опинилися центральні захисники біло-синіх Попов і Михавко, а Дячук ще не набрав форму після травми, тому Шовковський ухвалив рішення перевести в оборону Бражка, чиє місце в опорній зоні зайняв Михайленко. У запасі залишився Шапаренко, у якого були два дуже важкі матчі за збірну на тлі проблеми з литковим м’язом«(Footclub.com.ua, 14.09.24).

Сама гра пройшла за переваги умовних гостей, які ще до перерви мали кілька нагод відкрити рахунок. Зокрема, могли відзначитися Ярмоленко, Вівчаренко та Тимчик. "Зоря» відповіла гострим випадом Антюха на 33-й хвилині, а за якийсь час найнебезпечніший момент у першому таймі створив Ярмоленко: його технічний удар із правого флангу припав на дальню штангу, а Вівчаренко після відскоку з вигідної позиції не влучив у порожні ворота.

Утім, на 67-й хвилині лівий захисник, який у цій зустрічі був одним із найактивніших у складі киян, як і його партнер Кабаєв, який раніше дебютував у складі національної збірної, асистували Буяльському, який розпечатав таки ворота луганчан.

«Повівши в рахунку, динамівці заграли більш розкуто і на 78-й хвилині зустрічі розвинули свій успіх: Брагару, отримавши передачу на лівому фланзі, взяв гру на себе, пробив із меж карного майданчика, і м’яч після невеликого рикошету влетів у дальній кут воріт "Зорі», — зазначав автор сайту Dynamo.kiev.ua Олександр Попов (14.09.24).

Таким чином, динамівці вперше з сезону-2018/2019 домоглися на старті національної першості чотирьох перемог поспіль.

«Завжди складно грати після матчів збірних, адже багато наших футболістів були відсутні протягом тривалого часу. У цей період ми тренувалися з 12-ма польовими гравцями в обоймі. Крім того, у нас були певні складнощі із захисниками, тому ми були змушені провести певну ротацію й опустити Бражка в центральну зону оборони», — повідав на післяматчевій пресконференції наставник біло-синіх Олександр Шовковський(Dynamo.kiev.ua, 14.09.24).

Також головний тренер «Динамо» розкрив деякі подробиці щодо низки своїх футболістів. Зокрема, зауважив, що продовжують лікування Попов і Михавко, але останній ось-ось почне повноцінно тренуватися. Дячук, з огляду на складнощі із захисниками, уже був внесений до заявки на матч із «Зорею», хоча його стан ще не на належному рівні. Йому знадобиться пара тижнів, щоб повністю відновити свої фізичні та ігрові кондиції.

Шовковський похвалив Михайленка, який уперше вийшов у стартовому складі. За словами наставника, цей молодий футболіст чудово проявляє себе в тренувальному процесі, що, втім, характерно для багатьох динамівців.

І зізнався, що планував із перших хвилин випустити на поле орендованого колумбійського легіонера Себальйоса, але той переніс харчове отруєння, тож отримав лише кілька хвилин ігрового часу, щоб відчути атмосферу поєдинку й те, що він є важливою частиною команди.

Набравши 12 очок у чотирьох зустрічах, київське «Динамо» поки що розмістилося на третій сходинці турнірної таблиці, маючи в запасі дві відкладені гри. Попереду «Полісся» та «Олександрія», які набрали на бал більше та зіграли на матч більше і при цьому також не мають поразок. У звітному турі житомиряни здобули вольову домашню перемогу над «Вересом» (2:1), а підопічні Руслана Ротаня доволі неочікувано оступилися в столиці в зустрічі з кризовою «Оболонню» (0:0). «Шахтар» тим часом упевнено розібрався з «Карпатами» (5:2).

Свій найближчий матч команда Олександра Шовковського проведе вже цієї середи. У гості до киян завітає полтавська «Ворскла». Це буде пропущений поєдинок 4-го туру...

Віктор ЖУРАВЛЬОВ

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости