Колишня дружина Анатолія Тимощука Надія Навроцька прокоментувала останній зашквар екс-українця.
— Толік у цьому планці дуже креативний і знайде куди ще падати. Я навіть не дивуюсь його вчинкам. Що стосується цього аукціону, то це щось із рубрики «Боже, яке кончене». Молодець, Толік, Курська область історично належить Україні і ЗСУ її вже звільняють, тому підтримуй українців (сміється).
— А якщо серйозно — навіщо Тимощук це робить? Ну, сиди собі тихенько на Росії, так ні — треба брати участь у таких заходах.
— У Росії система стає все більш неадекватною і там закручують всім гайки — а-ля сталінські часи. Постійно йде тиск і підбурювання. Щоб там працювати, треба показувати, що ти є прибічником «російської адекватності». Якщо він буде сидіти тихо, то буде ставати підозрілим для російських спецслужб. До нього будуть виникати питання і Толіку треба підтверджувати свою прихильність «руському міру» або втікати. Але як він втече, якщо перевів у Росію всі гроші з Німеччини вже після початку війни.
Бачила відео з мадам Тимощука на одному заході в Пітері, на який приїхав Путін. Там зробили сцену і посадили туди дурачків, типу пітерську супереліту, за бабло, звісно. І серед них була ця мадам, знімала свою рожу на фоні Путіна. Думаю, і Толік там був, бо чого б вона сама туди перлася. Я не знаю, що в головах у людей, які платять гроші, щоб подивитися на Путіна.
— Ви б не здивувалися, якби побачили Тимощука на тимчасово окупованих територіях, наприклад, в Донецьку, де він би підтримував російських військових?
— Ані скільки! Це дуже логічно. Бо навіщо їм тоді взагалі Тимощук, якщо не використовувати його в таких цілях? Росіяни думали, що Тимощук буде лідером думок серед українців, пропагуватиме «руський мір» і його будуть слухати. Але він на маси ніяк не впливає і не сере в інфопростір України, бо просто не здатний цього робити. Він став ходячим мемом для українців.
Колись він посилав допомогу Донбасу, якісь памперси, але це вже без мене, хоч я і застала початок цього трешу. Він сказав, що хоче надіслати гуманітарну допомогу, щоб його не чмирили фанати «Зеніта» за те, що він ходив до наших воїнів. Я йому кажу: «Що ти робиш? Допомогу треба збирати з української сторони. Як ти це будеш завозити?».
Толік мене шокував відповіддю: «Я вже вийшов на найголовнішу людину Донбасу — Олександра Захарченка. Я через нього все вирішив, бо з України та Росії не дозволяють заїжджати на Донбас, а він мені дозволив». Хочеться повторити ще раз: боже, яке кончене! Він вже був потєряний. У нас тоді почалися розбірки і в мене вже не було сил, щоб взяти його за шкірку, як кошеня, і почати товкти мордою: «Що ти, б…дь, робиш?!».
— Тобто, росіяни його тримають, як звірка у клітці?
— Та ні. Не секрет, що лідери думок, наприклад, артисти, завжди використовувалися КДБ. Потім настали часи відносної свободи і просто так не змусиш щось робити. ФСБ почало використовувати інші методи, пропонуючи різні проекти, гроші, вербуючи людей.
Думаю, силові структури Росії ще у 2007 році знали, що почнеться війна. І вони ще тоді почали шукати українських спікерів а-ля Тимощук. Цілком ймовірно, що саме через це «Зеніт» заплатив за нього так до х…ра грошей. Можна сказати, що до його трансферу дотична ФСБ.
Андрій Піскун
Трохи про Тимощука: 45-річне «зенітівське» гівно з Луцька, що збирає бабло на «СВО»
Звісно, карма це сміття знайде так чи інакше. Але я про інше. Про тих, хто голосно кричить про його україномовність, про синьо-жовту стрічечку на волоссі, що цей волиняка демонстрував шалений патріотизм... Так, ніби це і стало головною причиною тимощуківського свинства. Ці крикуни – таке саме гівно, як Тимощук.
Бо демонстративна українськість і патріотизм для Тимощука були просто необхідним антуражем для піару, для збільшення популярності, продажів мерчу і квитків на матчі, для зростання його вартості як легіонера. Він старанно імітував необхідні реакції і ознаки з цілком конкретних корисливих причин.
І доведений факт: серед російськомовних (тим більше, принципово російськомовних, «не буду я на вашей мове!..») такого гівна на кілька порядків більше. Тоді як для україномовних подібне виняток.
І це нас підводить до непорушної аксіоми: україномовність, проукраїнськість – умови «необхідні, але не достатні», як в математиці. Це обов’язково має бути – але як основа для важливих надбудов патріотизму: честі, роботи для держави і нації, відповідальності за свої дії і вибір, захисту свого і своїх...
так ласково... назви його ще Пупсічком... це ще ніжніше-)))
Назвала б "резиновим", але в неї був ще один такий (після луцького кацапа), а може й не один.
Але все одно смердить на 2027 версты! (примерно 1900 км до Питера)