Колишній форвард київського «Динамо» Віктор Хлус поділився враженнями про матч 4-го туру Ліги націй між збірними України та Чехії (1:1), який відбувся минулого понеділка у Вроцлаві.
Віктор Хлус— Навіть сказати нічого, — із розчаруванням у голосі почав свою розповідь фахівець, − Очікування від цієї гри були набагато більшими, ніж те, що ми побачили насправді.
Як на мене, то наша команда перевершувала збірну Чехії за індивідуальною майстерністю виконавців. Однак побачене вчора у вроцлавському матчі мене дуже розчарувало. Я навіть не побачив тієї агресії, яка була в грі українців у поєдинку з Грузією. Утім, може вона й була, але сил у них не було.
Ми всі бачили, що чехи нас просто переграли, перебігали. Як, скажіть мені, можна грати без моментів і ударів по воротах? Для мене, як колишнього футболіста й українського громадянина, цей результат можна вважати гідним. Але насправді те, що ми побачили на полі, усіх нас розчарувало.
— Особливо якщо врахувати, що в листопаді на них чекає лідер, збірна Грузії, яка примудрилася поступитися в рідних стінах Албанії.
— Давайте йти вперед і спробуємо передбачити, що може бути у двох наступних матчах нашої національної команди. Обидва поєдинки ми граємо на виїзді — у Грузії та Албанії. От скажіть мені, будь ласка, після того, як грузини програли два матчі поспіль, до того ж, напередодні — на своєму полі, чи можуть вони дозволити собі програти?
Я дивився трансляцію Грузія — Албанія від початку і до кінця, тому можу сказати, що господарі поля програли не по справі. Уже в першому таймі грузини виглядали переконливіше, а в другому захопили ініціативу повністю. Співвідношення було десь 70 на 30 на їхню користь. У команди Віллі Саньйоля були сприятливі моменти, вона могла забити. Але сталося диво: грузини програли у себе вдома.
І ось тепер збірній України доведеться зустрічатися з командою, яка чотири дні тому вже програла їм першу з двох жовтневих зустрічей. Можете собі уявити, з якими відчуттями і настроєм грузини чекатимуть нас у Тбілісі. Те ж саме можу сказати і про іншого суперника команди Сергія Реброва — збірної Албанії, яка на своєму полі в заключному матчі буде прагнути будь-що-будь перемогти.
Найстрашніше те, що за підсумками групового раунду Ліги націй ми можемо «вилетіти» і в майбутньому грати, скажімо, з Фарерськими островами. Мені здається, гіршого сценарію для нашої збірної і не придумати. Так от, якщо ми справді «вилетимо», то наступний рік у нас буде... щасливим. Чому? Тому що ми гратимемо з представниками тих країн, проти яких можна грати навіть вп’ятьох. Тому очікування щодо заключних матчів у Лізі націй досить тривожні.
— Невже не плекаєте райдужних надій?
— Ясна річ, що за гарного збігу обставин наша головна команда може фінішувати й першою. Щоправда, для цього потрібно «шльопнути» обох суперників. Утім, у разі отримання 10 підсумкових очок теж важко бути першими. Не можуть же конкуренти писати собі нулі у зустрічах між собою, чи не так? Тому все це сумно для нас. Адже збірна України за підбором виконавців загалом дала нам підстави для найвищих очікувань. Але... Узяти, скажімо, нещодавній матч із тією ж Грузією. Так, ми виграли 1:0, проте грузини нас переграли.
— Яке загалом ваше враження від нинішньої Ліги націй?
— Знаєте, про цей турнір можна судити хоча б за нинішніми подіями. Ліга націй настільки цікава, що дуже важко буває спрогнозувати розстановку сил у боротьбі в тій чи іншій групі. Скажімо, сьогодні ти можеш бути в таблиці першим, а завтра — останнім. Ми вже не раз були свідками непередбачуваних результатів, коли відверто слабка команда може відбирати очки у фаворита.
Андрій Писаренко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
