Іван Кривошеєнко: «Раніше не знав, чому Таловєрова викликали до збірної, думав, він просто друг Мудрика»

Колишній півзахисник полтавської «Ворскли» Іван Кривошеєнко оцінив гру збірної України у номінально домашньому поєдинку Ліги націй у Вроцлаві зі збірною Чехії (1:1).

— Між офіційними іграми з Грузією та Чехією було лише два дні, але певної ротації у стартовому складі від Сергія Реброва ми не побачили. Лише Степаненко повернувся в основу, витіснивши дебютанта нашої збірної Калюжного. Переможний склад не змінюють?

— Так. Хоча я подивився, і чеська збірна практично не мала змін, порівняно з їхнім переможним матчем проти Албанії. Думаю, що для Сергія Реброва було головне, щоб футболісти відновилися фізично після непростого поєдинку з Грузією. Загалом, якщо брати матч зі збірною Чехії, то наші футболісти зіграли добре, за рухом та інтенсивністю ні до кого особливих претензій немає.

— Перший тайм для нашої збірної склався не дуже вдало, за рахунком, так точно. Що ти побачив у першій половині гри?

— Ми непогано почали, а вже який момент мав Микола Шапаренко на п’ятій хвилині зустрічі! Мудрик усе зробив для того, щоб Шапаренко пробивав із забійної позиції. Микола не підлаштувався під м’яч. Такі моменти потрібно реалізовувати. Поведи ми в рахунку, подивився б я на чехів, як би вони заграли. А наші хлопці могли вриватися у вільні зони, що вони люблять.

А щодо пропущеного голу, тут Шапаренко та Судаков не дограли в епізоді до кінця. Черв потужно пробив з-за меж штрафного майданчика. Звичайно, треба було заблокувати цей удар Черва, хоча дай цьому хлопцеві ще 50 разів пробити з цієї дистанції, певен, він би жодного разу не влучив у цей кут воріт. Надалі мені сподобалася активність Юхима Коноплі, дуже він був корисним під час атак. Одного разу його простріл цілком міг бути гольовим.

— Як би ти оцінив травму Гуцуляка?

— Так іноді трапляється у футболі. Олексій пішов на верховий м’яч та зіткнувся головою з опонентом. Мабуть, там струс мозку. От такого бажання, як у Гуцуляка, я не помітив Шапаренко. А ви бачили, з якими очима на заміну вийшов Калюжний — він готовий у кожному епізоді виграти боротьбу. В Івана очі точно горять.

— Ми могли зрівняти рахунок ще до перерви?

— Ми намагалися це зробити, але мені здається, що напрям наших атак звалювався на лівий фланг. Більшість атак у нас було на фланзі Мудрика, туди ж звалювався і Судаков часто. Стилістично Георгію там легше проявити себе. А треба було розгорнути гру, тим більше, що вже й сам Мудрик показував партнерам — я вже наївся, давайте щось змінимо. Раціональності у грі не вистачило нашим хлопцям у першому таймі.

— Другий тайм розпочався з пенальті у ворота Коваржа. Головний тренер чеської збірної Іван Гашек після матчу заявив, що такі пенальті шкодять футболу. Що ти скажеш про цей момент?

— На повторах було видно, що захисник зіграв рукою у цьому епізоді. Чи підіграв він спеціально, тим більше, що Конопля був позаду суперника і в епізоді вже не брав участі? Не знаю. Нам схожих пенальті, останнім часом, ставили кілька, тож тут усе заслужено.

— Як тобі гра Артема Довбика? Чи інтегрований він повністю у командні взаємодії?

— Пенальті він впевнено забив. Артем чіплявся за багато м’ячів, скидав м’ячі партнерам. Коли треба було, пресингував опонентів та допомагав в обороні. В атаці, так, не все виходило. Я вважаю, що вихід на заміну Романа Яремчука міг би відбутися і раніше. Виходячи з розвитку подій у нашій групі, Україні потрібно було обігравати збірну Чехії. Хоча і нічия залишила шанси на виграш квартету.

— Матчі національної збірної України у жовтні тобі сподобалися?

— У порівнянні з іграми у вересні наша збірна зіграла краще. У Вроцлаві, наприклад, ми зіграли значно краще, ніж у Празі з тими самими чехами. Я відзначив би такий факт — у жовтні до складу нашої збірної не приїхали через травми близько восьми досвідчених виконавців. Мова про Луніна, Миколенка, Зінченка, Бражка, Попова, Ярмоленка, Циганкова та Маліновського. Натомість прийшли новобранці, і ми всі побачили, що у нас є конкуренція та якісні гравці.

Тепер усі оцінили у добрих матчах із сильними опонентами рівень гри Калюжного, Криськіва та Гуцуляка. Хоч як не сумно, але час гри у збірній України Степаненко підходить до закінчення. На його місце є вже Бражко та Калюжний. У «Поліссі» прогресує Назаренко. Збірній Україні потрібна свіжа кров.

— А що тобі не сподобалося у грі нашої збірної у цих двох матчах?

— Ми погано виглядаємо на стандартних положеннях. Нам часто забивають після розіграшів кутових та штрафних. Нахабніше треба бути, щільніше грати з суперниками. Ми ж не часто використовуємо стандарти біля воріт супротивника і над цим треба попрацювати.

— Як тобі гра в центрі захисту Максима Таловєрова, який хоч і не дебютант збірної, але часто виходив на заміну в кінці матчів?

— Чесно кажучи, я не знав, чому його раніше викликали до збірної. Та й багато моїх друзів і знайомих так говорили, це правда. Я думав, що він просто друг Михайла Мудрика.

На цій позиції часто гарний був Сваток, але Сергій Ребров довірив це місце із Забарним у центрі захисту Таловєрову. Поки Максим виглядає добре, він чудово грає у повітрі, може почати атаку, та й на випередження він готовий завжди зіграти. Як з ним розвиватиметься історія надалі, коли до ладу повернеться Миколенко, а Матвієнко, за ідеєю, зміститься до центру оборони, я не знаю. Йому треба грати та прогресувати, адже Таловєрову лише 24 роки.

— Хто для тебе найкращий гравець матчу Україна — Чехія у нашій збірній?

— Я вибирав би між двома футболістами. Михайло Мудрик намагається брати на себе ініціативу, намагається обігравати опонентів, причому на швидкості, але не завжди це у нього виходить. Хоча у бажанні йому не відмовиш. А от хто впевнено та корисно зіграв у Вроцлаві, то це Анатолій Трубін. Кілька разів він нас справді врятував. І це було вражаюче.