П’ятого листопада володар «Золотого м’яча» 1975 року Олег Блохін відзначає своє 72-річчя.
Впродовж дня від багатьох колег і одноклубників колишній форвард і головний тренер київського «Динамо» та національної збірної України отримав чимало привітань. Одне з них надійшло Блохіну від іншого володаря «Золотого м’яча» Ігоря Бєланова, який отримав цей почесний приз у 1986-му.
Игорь Беланов— У складі київського клубу ми грали разом впродовж трьох сезонів — з 1985-го по 1987-й, після чого Олег перебрався до австрійського «Форвертса» із Штайра, — пригадує Ігор Бєланов. — Коли я прийшов у «Динамо» із «Чорноморця», Блохін був зрілим авторитетним футболістом, одним із старожилів команди Лобановського.
— У той час у багатьох командах старші за віком одноклубники брали шефство над молодшими за віком новачками. На вас це розповсюджувалось?
— Та ні, ніхто ні над ким в «Динамо» шефство тоді не брав. Адже всі були самобутніми та самостійними футболістами, кожен зі своїм характером. А як інакше? Тож ніхто ні за ким не бігав. А коли виходили на футбольне поле, то виглядали справжнім монолітом. У кожному матчі грали один за одного, були одним цілим.
— Які стосунки були у вас з Олегом Блохіним, який був у «Динамо» і збірній СРСР вашим колегою за амплуа?
— З почуттям гумору у нього було все гаразд. Він мене запитує: «Бєланов, де ти грав?». А я відповідаю: «З тобою разом». Він каже: «Не пам’ятаю». А я йому: «Як не пам’ятаєш? Разом же Кубок кубків вигравали! Я, ти та Заваров по п’ять м’ячів тоді забили!». Блохін: «Так? Не пам’ятаю!». Та коли я сказав «А що ж це в тебе із пам’яттю?», Олег відповів: «Зачекай-зачекай: а це бува не ти, коли повз суддів пробігав, у них нежить з’являвся і ніс відразу ж закладало від вітру?». Я кажу: «Ну, нарешті згадуєш, це добре!». І додаю: «Ти коли на базі у Конча-Заспі стартував, то там за воротами сітку ставили, щоб, не дай Боже, в Обухів не забіг».
— Що й казати, сумувати у «Динамо» з Блохіним не доводилось...
— Так і було. А взагалі у динамівському колективі тоді все було з жартами гаразд. І Олег у цьому плані був молодець. Сьогодні я привітав його з Днем народження і побажав міцного здоров’я, нашої Перемоги та миру. Щоб ворог не бомбив нашу країну. Що ще зараз потрібно?
Андрій Писаренко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
