Дитячий тренер Іллі Забарного Юрій Теплицький зізнався, чи підтримує зараз з ним стосунки.
— Розкажіть, як Ілля потрапив до вашої команди, ваші перші враження від нього — і в спортивному плані, і суто людські?
— Ілля прийшов до нас у ФК «Троєщина» у віці 9 років. Зазначу, що це доволі пізно, діти, як правило, починають займатися футболом у 6-7 років. Тренування проводилися у загальноосвітній школі, саме в ній навчався Ілля. Одразу було помітно, що це дисциплінований, розумний хлопчина з величезним бажанням займатися футболом.
— Чим виділявся, а чого бракувало?
— Дуже швидко Забарний став справжнім капітаном — лідером нашої команди, за яку грали хлопці 2002 року народження. Швидкий і старанний, дуже енергійний. Як мені здається, технічні навички йому давались нелегко. Але працездатність у маленького Іллі була шаленою.
— Чи можна було передбачити в дитячому віці, що він виросте у такого футболіста?
— Кожен дитячий тренер розуміє, якщо з його команди один чи два хлопчика стануть професійними футболістами, це буде великим успіхом. Що стосується Іллі, то я ще тоді побачив, що у нього є всі необхідні якості, аби стати гравцем високого рівня.
— За рахунок яких якостей Ілля став виділятися у вашій команді і привернув увагу селекціонерів «Динамо»?
— Дисципліна, старанність, працьовитість, швидкість та витривалість — ті якості маленького Іллі, що виділяли його поміж інших.
— Читав, що він починав у вас нападником — чому з часом тренери змінили амплуа Іллі?
— Дійсно, у нас в команді Ілля грав на позиції нападника або атакувальним півзахисником. Його шаленої енергії вистачало атакувати, потім повернутися в захист, відібрати мʼяч та знову атакувати.
— Ілля пройшов дуже складний відбір у «Динамо» і вже у 18 років дебютував в складі першої команди, а згодом і у збірній. Які складові такого швидкого прогресу у його грі?
— На змаганнях він привернув увагу тренерів «Динамо» (а точніше динамівського тренера-селекціонера Сергія Величка) і у віці 11 років його запросили до ДЮФШ «Динамо». Думаю, саме завдяки наполегливій праці на тренуваннях, порядності та дисциплінованості, а також гарним фізичним якостям Ілля зміг стати гравцем основного складу в дитячо-юнацькій команді «Динамо», потім Динамо U-19 і вже у 18 років дебютувати у складі першої команди.
— Чи підтримуєте зараз стосунки з Іллею?
— Довгий час ми не спілкувалися, але я завжди слідкував за зростанням Іллі. Декілька років тому ми випадково зустрілися на вулиці, поспілкувалися та обмінялися номерами телефонів.
— Багато фахівців вважають Іллю найсильнішим українським футболістом на сьогоднішній день (як за якістю гри, так і за потенціалом) — погоджуєтесь з ними?
— Вважаю, що на позиції центрального захисника Ілля, однозначно, найсильніший український гравець.
— Згодні, що за один-два сезони Забарний гратиме у великому європейському клубі?
— Переконаний, що у Іллі є всі необхідні якості для того, щоб через кілька років грати в одному з європейських топ-клубів. Знову повторю, його талант помножений на його працьовитість принесуть такий результат.
Святослав Василик
имхо, причина этого - он набрал мышечную массу, стал таким здоровым.
Но с другой стороны, за счет увеличения силы он очень здорово оттесняет противников корпусом от мяча, особенно эффективно возле лицевых и боковых линий и что немаловажно, без нарушения правил.
Но скорость для него все таки важнее и потеря ее для него - это минус.
Посмотрите центр-беки в топ-клубах - у всех очень приличная скорость.
Хорошо бы года через 2-3 оказаться ему в Ливерпуле, например.
- Ви мабуть забули що Забарний вже два роки грає в Англії, а не в Динамо.