Крістіан Біловар: «Пропущений гол від «Чорноморця» наприкінці матчу — це суто непорозуміння»

Тут одне непорузуміння, це то що ти граєшь у Динамо.

Теплий душ в роздягальні, Прадо (Лексус, Беха, Мерін) зачекались на стоянці, дружина вдома засумувала, гарна вечеря - це те, що у вас було в головах в той момент. Розумний термін - розконцентрація. А грати треба до останньої доданої хвилини. Щоб потім не пояснювати нам суть цього терміну.

Таких недоразумений уже 10! в 13 матчах! И это всего лишь на уровне УПЛ. Чего уж ждать от этих недоразумений в Еврокубках.

Вина пропущенного, в первую очередь - Михавко. После трешки в свои ворота, у него мандраж при навесах и прострелах в нашу штрафную. Парню нужно психолога, иначе сломается.

Закономерность, а не недоразумение: "стоячка" у вас в подсознании.

Это расп####йство, а не недоразумение. "Как-нибудь пронесёт" - вот их девиз. А зачем лишний раз напрягаться при счёте 3:0?

Ладно, если при 3:0. А сколько было случаев при 1:0!

Щодо "домашньої" гри: нема у нас таких, є "не на полі суперника".

Для минусерів: це про з "Вікторією"

Низький рівень чемпіонату це така собі відмазка,ось вибірка з вікіпедії: "Всі 90-ті, через дуже низький рівень внутрішнього чемпіонату, «Динамо» є беззаперечним лідером українського чемпіонату. В 1997—1999 «Динамо» досягає значних успіхів у єврокубках, досягши чвертьфіналу та півфіналу Ліги чемпіонів у сезонах 1997/1998 та 1998/1999 років відповідно, а також здобувши одні зі своїх найпам'ятніших перемог в єврокубках: двічі розгромивши «Барселону» на груповому етапі у 1997 році (3:0; 0:4) і вибивши мадридський «Реал» у чвертьфіналі 1999 року (1:1; 2:0)." Тоді низький рівень не заважав,навпаки ігри чемпіонату були тренуваннями а справжні ігри були в ЛЧ

Это потому, что состав был принципиально другим и выращенным в условиях чемпионата совсем другого уровня.

В якому чемпіонаті були вирощені гравці які висадили Реал в 1999?

Они были выращены не в чемпионате - не надо манипулировать подменой, ссылаясь на формальный период времени. Они были выращены в детско-юношеском футболе иного уровня, где им заложили намного более классные основы, нежели теперь.

Зрелые и сложившиеся игроки либо поддерживают свой основной уровень, либо снижают, либо повышают его - в зависимости от среды. Тот состав свой базовый индивидуальный уровень как минимум поддерживал - несмотря даже на общее снижение уровня ЧУ 90-х годов по сравнению с чемпионатами СССР. А у этих ни школы, ни среды уже нет. И плохо, что вы не понимаете этой принципиальной разницы.

Я якраз водив свого внука в школу Лівого Берега,дивися скільки груп і як тренуються,чув що є чудова школа в Руха ,була в Дніпра До 73 жив в Дніпрі,мав знайомих серед футболістів Дніпра ,знав стан футбольних шкіл і навіть результати договірних матчів Не сказав би що зараз гірші школи На мене пролема в іншому,тоді Динамо було збірною України без права виїзду за кордон і покинути Динамо взагалі,не хочеш грати в Динамо то йди в армію,не в Жирону а в армію Комплектування Динамо займався особисто Щербицький Якби Динамо зараз могло повернути ті умови для себе як були тоді то може і зараз би виграло ЛЄ,бо це була би збірна України,а там є футболісти відповідного рівня. А те що Ви пишете про футбольні школи ссср,то я їх бачив і не впевнений що вони були кращі чим у нас до війни

По качеству футболистов - разница между школами просто огромная.

Як Ви її бачите і де, візьміть тих хто грає зараз із нашої збірної за кордоном і тих хто тоді туди попали,тоді Лужний і Шевченко(і то в АПЛ не дуже) прижилися ,решта ні, А гляньте зараз,яка огромная разніца,її немає,а якщо і є то ще невідомо в який бік Якби Динамо могло зараз збирати всіх українських футболістів,та ще на правах рабства,як в ссср,то ми би грали в Лізі Чемпіонів З 1967р я ,своїми очима,починаючи з перших матчів з Селтіком,слідкую за виступами збірної України(Динамо Київ) в Кубку Чемпіонів і потім в інших кубках Хочу Вам сказати що збірна України(Динамо Київ) було геть не кокурентноздатне до приходу Лобановського,який і підняв рівень радянського футболу з колгоспного напівпяного до європейського Він посилав людей щоб в Закарпатті ігри європейських команд на відео записати,щоб навчитись чомусь А тоді вже радянський напівпяний футбол почав підніматись до рівня Динамо і Європи,але так ніколи і не піднявся Зараз у нас рівень чемпіонату,не дивлячись на умови,вище чим в 90х і школи вирощують забарних,циганкових,зінченків,малиновських,яремчуків,довбиків,миколенків ,ні при ссср ні після такої кількості наших футболістів в європі не грало В Динамо зараз залишки грають ,ті що не дуже де потрібні і справа не в якості шкіл а ринку,ми на ринку в кінці стоїмо зараз і з цим потрібно миритись З фізикою в них зараз все добре,більш менш і тактику знають,але те що вони залишки на ринку праці футболістів дає про себе знати,багато чого не вміють навіть кращі з них Ребров вже всіх їх передивився і склав ціну

Вы пишете длинные комментарии, где нет никаких обоснований ваших взглядов на индивидуальное мастерство игроков. Я тоже регулярно смотрю футбол с 1966 года и мне очень хорошо видна деградация мастерства.

Наших потому так много в Европе, что и там имеет место подобная деградация мастерства - вот и хватаются за тех, кого можно купить. А ссылки на то, что их не было на Западе в советские времена, просто спекуляция на теме: никто не позволил бы такую продажу в те времена. Поэтому ваши параллели ни на чем не основаны.

Не сравнивать же мне технику Бышовца с техникой Буяльского, например. Или Блохина с Онищенко и Ваната с Шапаренко. Или хотя бы технику игроков Динамо-1997 с нынешней: просто небо и земля.

Не надо давить массой имен: это никакое не доказательство вашей точки зрения.

Деградація на Заході? Подивіться Реал або МС в 1966 і зараз,яка деградація,футбол розвивається. Найдіть десь щось засняте в 1966 в чемпіонаті ссср і навіть нинішнє Динамо,не та фізика не ті швидкості Єдине що я хотів сказать що тоді Динамо збирало збірну України а зараз тих хто під руками ,крім того тоді не тільки за кордон,нікуди з Динамо не перейдеш,якщо потрібен, тому ваші порівняння не зовсім доречні,зберіть зараз всіх кращих українських футболістів в Динамо,в тому числі і тих хто за кордоном,і ми зможемо грати в Лізі Чемпіонів Між іншим Динамо ,зібравши всю Україну і будучи чемпіоном в 1966-68р ,безславно вилітало з Кубка Чемпіонів,один раз за три роки в Селтіка виграли а то і від Гурніка вилітали,тому що рівень футболу в ссср відстава від Європи

Вы предлагаете мне посмотреть с вашей позиции. Видимо, считаете ее вернее моей.
Не буду мериться видением футбола: пустое занятие. Лишь еще раз напомню, что речь у меня об индивидуальном мастерстве игроков как основе футбола. А не о том, кто куда влетал и откуда вылетал.

Только что выложил пост об игре Тьерри Анри: ярчайший пример разницы в индивидуальном мастерстве с нынешними временами. Там все и полностью доказано.

На этом все: данная тема с моей стороны закрыта - чтобы не повторяться и не ходить по кругу.

ти тільки згадай, як в ті часи українські команди отримували від представників інших чемпіонатів по три-чотири сухі банки (а було навіть 0:8) і наступного ігрового дня перемагали Динамо.
Вся причина таких метаморфоз була в настрої суперників з України на матчі з Динамо (не в останню чергу через стимулювання з боку третьої сторони); та й динамівців тренери психологічно особливо налаштовували на Лігу чемпіонів, на відміну від матчів ЧУкр-и..
Так що причина тих результатів - саме в наплаштуванні тих часів.

Я хожу на стадіон з 1961р,роками мав абонемент,в мене і зараз є той що війна перервала Тодя як ми вигравали в Барселони і Реала ми часто грали в ЧУ просто дублем,як і зараз буває,основа готувалась до ЛЧ, В цьому у нас і була перевага, європейські клуби такого собі дозволити не могли, А в ЧУ проти нас Шахтар стимулював і бувало що і програвали

Такі непорозуміння в кожному матчі. Як грати під час передач в штрафну бачу взагалі загадка, що для Бущана що для захисників (про підбирання взагалі мовчу, здається тільки Кабаєв з Ванатом намагаються їх робити, де інші півзахисники, теж "непорозуміння"). Цікаво що їм на тренуваннях Федоров розповідає - він то в цьому компоненті був точно не слабким захисником (враховуючи проти яких команд він встиг пограти і не програвати дуелі)

А мені здається , що Федоров в команді щоб *хлопати* по спині тих. кого замінили. Моя воля , ні Михавко . ні Бущан не грали б деякий час за основу взагалі. Подивіться момент з голом. як обоє діяли.

Вже ставив в коментарях своє питання. Спитаю особисто у Вас.
Залежались у Вас у шуфлядці кращі за Михавка і Бущана? Якщо так, достаньте і віддайте їх СаШо. Ну і ще там можливо в дальньому куточку і тренер є замість Федорова. Дістаньте і його з шуфлядки.

"— У нас в команде очень много молодых футболистов, для них это не то, что первые игры в Европе — первые минуты в еврокубках."
Очень много это два? Тымчику 27, Попову 25, Биловару 23, Дубинчаку 26, Михавко 19, Вивчаренко 22, Дячук 21, Волошин 21, Пихалёнок 27, Бражко 22, Ярмоленко 35, Кабаев 29, Караваев 32, Буяльский 31, Шапаренко 26, Ванат 22.
Кого он имел в виду? Михавко? Согласен. Кто ещё? Дячук и Волошин? Это игроки ротации. К чему непонятные оправдания? В обороне, кроме Михавко, играют опытные игроки. То, что атаки нет - так это не от недостатка опыта. Низкий класс большинства исполнителей? С этим соглашусь.

Я уже вчера после матча писал что исполнительское мастерство оставляет желать лучшего. Шовковский их этому не научит, да и не его это задачи, но когда мяч при приеме отлетает на три метра и больше то о каком мастерстве можно говорить. .Хорошо хоть уже начали немного вперед играть, а не поперек поля или на вратаря. И еще, в команде нет лидера, который смог бы команду повести вперед. Да, Буяльский капитан комады, но он не лидер в команде, а нужен лидер со стержнем типа Лужного, чтобы мог доступно рассказать и на поле и в раздевалке.

Все таки хорошо что пропустили гол. Вон на сайте сколько полу обрадованных вылупилось! Не праздник, но - все же.

У вас 11 недоразумений по полю бегает. Привыкли.

Это недорозумение повторяется почти в каждом матче. Как только идёт передача верхом, то туши свет.

Щось дуже часто у команди виникають непорозуміння -))

Подібні непорозуміння у вас відбуваються у кожному матчі. Тому що прописна істина, що матч триває 90 + ... хвилин, - для вас порожні слова. Регулярно складається враження, що непорозуміння в ваших головах. Невиліковне.