Час від часу у ЗМІ виникає дискусія, скільки ще часу продовжить свої професійні виступи Андрій Ярмоленко. Контракт гравця із столичним клубом чинний до кінця сезону. Наприкінці жовтня Андрію виповнилося 35 років.
Звичайно, що через вік Ярмоленко втратив. Немає вже тої витривалості, різкості, він не може грати по 90 хвилин у кожному матчі. Все це видно неозброєним оком. Деякі вболівальники навіть дозволяють собі невдоволення грою Ярмоленка вказуючи на його вік.
Для свіжого номера журналу «Футбол» робив інтерв’ю із першим тренером Андрія Шевченка та Ігоря Костюка Сан Саничем Шпаковим. Він прямо сказав, що Шевченко міг ще пограти та рано завершив кар’єру.
Я дуже сподіваюся, що Ярмоленко не завершить із професійним футболом після завершення сезону та пограє ще рік-два, а може навіть більше. Попри свій поважний футбольний вік користі від Андрія дуже багато.
Ярмоленко може приносити багато користі на футбольному полі. На рівні сьогоднішнього чемпіонату УПЛ Андрій залишається одним із найкращих гравців. Ментально команда суттєво виросла після його повернення. Молоді футболісти швидше прогресують та розвиваються, стають більше впевненими у собі, коли поряд із ними грає такий футболіст.
У такий непростий час для нашої країни Ярмоленко став не тільки символом «Динамо», але і символом українського футболу. Людина, яка пограла в Бундеслізі, АПЛ, Саудівській Аравії, заробила собі на безбідну старість, повернулася у рідний клуб. Під час війни всі намагаються виїхати закордон, убезпечити свої родини. А Андрій, маючи можливість жити у Лондоні, чи будь-якій іншій точці світу, повернувся до країни, яку бомблять ракетами. У нас навіть збірна збирається за кордоном та частина легіонерів не була в країні після початку війни, або виїзду з України під час трансферу. А тут людина повернулася добровільно сама.
Ярмоленко міг після Євро красиво сказати все не тільки збірній України, але й клубу. Таке рішення зрозуміли б. Але людина ще не награлася у футбол, хоче ще адреналіну матчів, кубків, медалей, Лігу чемпіонів. Прекрасний приклад для інших гравців. У нас не завжди дограють до 30 років, а тут футболісту вже 35, а він ще досі не награвся.
Мені дуже подобається традиція, коли футболісти повертаються у свій рідний клуб, щоб дограти. Це вперше чергу вдячність клубу за те, що виховав гравця, дав дорогу у великий футбол. Символічно, що так завершував із футболом Андрій Шевченко. Символічно, що так завершує із футболом Андрій Ярмоленко. Сподіваюся, що через років 10−12 так буде завершувати Ілля Забарний.
Сергій ТИЩЕНКО
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости