Огляд ЗМІ. Річний звіт

Друга половина грудня — традиційний період для підбиття підсумків року. Переважно цим і займалася вітчизняна преса протягом минулого тижня.

Уболівальники обирають

Тема номер один — виступ головної команди країни, футболісти якої 2024-го провели 11 офіційних матчів, здобувши в них п’ять перемог, тричі зігравши внічию, стільки ж разів програвши і завершивши рік у топ-25 класифікації Міжнародної федерації футболу.

«ФІФА оновила рейтинг національних збірних, у якому Україна перебуває на 25-му місці. Синьо-жовті мають 1554,94 бала. Серед представників УЄФА українська команда 13-та», — констатує Xsport.ua (19.12.24).

ЗМІ зазначають, що порівняно з груднем 2023-го наша команда втратила три позиції, але водночас залікових балів у неї накопичилося трохи більше (рік тому було 1553,35).

Аналогічний дисбаланс простежувався також у контексті гри та результатів національної збірної. Скажімо, навесні Україна вирвала путівку на ЄВРО-2024, обігравши в стикових матчах спершу Боснію і Герцеговину, а потім Уельс. А ось у Німеччині, де проходив чемпіонат Європи, вийшло не все. Хоча 4 очки в групі — це непоганий результат, зазвичай із таким багажем виходять у плей-оф...

Ну і восени в Лізі націй — знову невдалий старт, але на фініші гідний результат, який і вивів нас у стики за путівку в дивізіон А.

Переходячи на персоналії, преса активно ретранслює і перетравлює підсумки голосування УАФ, яка запропонувала самим шанувальникам збірної України визначити лауреатів серед її представників у кількох номінаціях.

У підсумку найкращим гравцем команди 2024 року визнано центрального захисника Іллю Забарного, який продемонстрував дуже серйозне зростання майстерності й зацікавив низку європейських топ-клубів. До слова, про рівень ексдинамівця, який виступає в Англії за «Борнмут», красномовно свідчить його цінник на порталі Tranfermarkt.

«Забарний додав у вартості 6 млн. євро та очолив не лише список найдорожчих українців у Прем’єр-лізі, а й став найдорожчим гравцем України загалом. Tranfermarkt оцінює 22-річного центрбека в 38 млн євро», — повідомляє Champion.com.ua (16.12.24).

Ще один вихованець «Динамо» Роман Яремчук став не тільки найкращим бомбардиром збірної у 2024 році, а й був першим у категорії «Джокер року» — два зі своїх трьох м’ячів за національну команду він забив після виходів на заміну.

У номінації «Прогрес року» більшість голосів отримав один із нинішніх лідерів столичного клубу — Володимир Бражко. Він дебютував за головну команду країни в березневій грі проти Боснії і Герцеговини, після чого міцно прописався в основній обоймі.

«На цей момент на рахунку Володимира вже дев’ять матчів у складі збірної, з яких 3 — на Євро-2024, 2 — у кваліфікації до Євро, 2 — у Лізі націй і 2 — товариські матчі», — уточнює Footboom1.com (19.12.24).

Ну а приз «Дебют року» дістанеться опорнику «Олександрії» і, знову ж таки, екс-динамівцю Івану Калюжному, який вийшов замість травмованого Бражка в номінально домашньому матчі проти Грузії і зробив величезний внесок у загальну перемогу (1:0).

Зі свого боку ветеран збірної з «Динамо» Андрій Ярмоленко став переможцем референдуму «Золотий досвід», який організувала Асоціація ветеранів футболу України.

У голосуванні, метою якого було визначити найкращого українського футболіста у віці 30 років і старше (гравці, народжені 1994 року і раніше), узяли участь 52 футбольні експерти — по два представники від кожної області, міста Києва та АР Крим. Учасники опитування назвали свої трійки найкращих гравців.

«Андрій Ярмоленко лише на три бали випередив свого одноклубника, голкіпера Георгія Бущана. Третю позицію в голосуванні посів Тарас Степаненко з „Шахтаря“. Загалом у списку були згадані імена 15 футболістів», — інформує сайт Асоціації ветеранів Аvfu.org.ua (20.12.24).

А наймолодший гравець основи «Динамо» Тарас Михавко, який поки що ще в головній команді країни не грав, але має всі шанси розраховувати на виклик у найближчому майбутньому, став кращим центральним захисником світу з просування м’яча вперед серед гравців, які не старші 2004 року народження (згідно з даними Міжнародного центру спортивних досліджень).

«Тарас Михавко в топ-10 молодих центрдефів світу випередив хорвата Луку Вушковича (бельгійський „Вестерло“ орендував Луку в „Тоттенґема“), нідерландця Воутера Ґоеса з „АЗ Алкмаар“ та одноклубника Іллі Забарного (він у цей рейтинг уже не пройшов за віком!) — іспанця Діна Гейсена з „Борнмута“ (Footboom1.ua, 22.12.24).

Оцінюючи ж загалом рік збірної України, ЗМІ визнають його неймовірно складним, але по-іншому й бути не могло з огляду на обставини воєнного часу. І тепер, як пише преса, гравцям і тренерам головної команди країни важливо зробити правильні висновки з отриманого досвіду та у 2025 рік узяти із собою побільше уроків.

„Саме від цього треба відштовхуватися наступного року, — акцентує оглядач Terrikon.com Євген Ясенов. — І йти вперед і вгору, не виправдовуючись жодними об’єктивними обставинами. Вони є, їх не може не бути в країні, що воює. Але якщо ми вирішили грати у футбол під час війни, то потрібно робити це добре“ (20.12.24).

А в тому, що належні висновки робляться, не варто сумніватися. Про це свідчить, зокрема, і підсумкове інтерв’ю головного тренера збірної України Сергія Реброва популярному сайту „Трибуна“, в якому наставник розповів, які завдання вирішувала команда в минулому сезоні та з якими складнощами вона зіткнулася.

Меседжі Реброва

Роблячи акцент на виступі команди в Лізі націй, Ребров наголосив, що від самого початку розглядав цей розіграш, як можливість перевірити в справі тих гравців, які перебувають на підході до головної команди. Що в жодному разі не означало, що перед колективом не ставилося максимальне завдання. Тим паче, що Ліга націй дає додатковий шанс поборотися за путівку на ЧС.

„Ніхто не казав, що нам нецікавий результат — результат завжди цікавий. Але це турнір, де ми можемо надати шанс гравцям, які дійсно на це заслуговують. І ми це робили.. . У відбірковому циклі вже не буде часу на якісь експерименти. Треба буде викликати дійсно найкращих гравців і робити все, щоб потрапити на чемпіонат світу“, — сказав Ребров (Ua.tribuna.com, 20.12.24).

Що завадило досягти максимуму в осінніх поєдинках? Тут комплекс чинників. Зокрема, позначилися занадто великі навантаження, що випали на гравців „Динамо“ і „Шахтаря“ у зв’язку з тривалими єврокубковими турне. Через це часто футболісти приїжджали до збірної явно підсілими як у фізичному, так і в емоційному плані. Звідси ж — численні травми виконавців, що змушувало надто вже кардинально перекроювати склад.

„Було багато ігор, коли в нас навіть було по 7−8 травмованих, і ми не могли зібрати оптимальний склад. Багато гравців, особливо з чемпіонату України, приїжджали до табору збірної стомленими, з пошкодженнями. Наприклад, останні матчі. Ніхто не знає, але в нас близько 10 гравців були травмовані, мали мікропошкодження. І я вдячний гравцям... Вони грали, і грали на максимумі“, — цитує Реброва Ua-football.com (20.12.24).

Не слід також забувати, що в нас одна з наймолодших збірних у Європі. А молодість, як підкреслив тренер, це не про стабільність:

„Дуже важливо, щоб у будь-якої команди — збірної чи клубу — був баланс між досвідченими та молодими гравцями, щоб досвідчені могли на полі допомогти молодим“ (Sport.ua, 20.12.24).

Десь не вистачило команді балансу і в плані побудови гри. Ребров, зокрема, вказав, що в низці поєдинків збірна відчувала явні проблеми в перехідній фазі, коли ми втрачали м’яч і не встигали перебудуватися, отримуючи швидку контратаку суперників.

Тобто Сергій Станіславович уже позначив для себе моменти, яким потрібно приділити увагу насамперед. Що ж стосується ігрового стилю загалом, тут Ребровим на перше місце ставляться вимоги сучасного футболу:

„Для всіх команд, які хочуть досягти якогось результату, дуже важливо, щоб кожен гравець розумів, що він не тільки гравець атаки, а наполовину гравець оборони і гравець атаки, — виокремлює основне портал «Футбольный клуб», що спеціалізується на аналітиці (20.12.24). −Те ж саме можна говорити про гравців оборони

Зараз дуже швидкий футбол. Важливо закінчувати кожну атаку ударом, тому вимагаю грати швидко вперед, намагаюся більше сконцентруватися на обороні. .. Не хочу вдаватися до деталей, але кожен гравець на полі повинен розуміти свою роль, розуміти, що все залежить тільки від нього...

Бачу, що зараз гравці після групового етапу, відбіркового етапу вже розуміють, мають досвід і виходять на поле більш впевненими — бачу по останніх двох матчах. Тому ми рухаємося вперед і робимо все“ (Footclub.com.ua, 20.12.24).

Явно імпонує пресі й те, що наставник надає великого значення таким факторам, як спадкоємність поколінь і відтворення цілісної структури національних збірних.

Тут уже Ребров виступає не тільки як тренер головної команди, а й як віцепрезидент УАФ, який відповідає за цю сферу діяльності. Він уже не вперше підкреслив, що за першої ж нагоди дуже важливо відновити чемпіонат країни U-21 — щоб молоді футболісти не простоювали без ігрової практики.

Ще один момент — постійний контакт із тренерами молодших збірних — Унаї Мельгосою, Дмитром Михайленком, Юрієм Морозом.

„Важливо, щоб коли гравець переходить, наприклад, з U-17 до U-19, у нього не було багато перешкод. Щоб команди приблизно так само грали, щоб вимоги до гравця на цій позиції були приблизно тими самими, — підкреслює Ребров. − Як ми робили в «Динамо».

Майже після кожного тренування ми всі були на базі, тренери збиралися і ділилися враженнями після тренувань, ігор. Важливо те саме робити в національних збірних, тому що сьогодні гравець грає в U-17, а завтра перейде в U-19. І вже тренер знатиме набагато більше про цього гравця, якщо він розмовлятиме і ділитиметься емоціями, що було на тренуванні та в грі“ (Football-ukraine.com, 20.12.24).

При цьому Ребров у своїй роботі використовує і знання авторитетних фахівців, які пройшли великий футбольний і життєвий шлях. Зокрема, він регулярно обговорює різні нюанси з Миколою Павловим і Леонідом Буряком. Ну і, само собою, він спирається на досвід головного тренера у своєму житті — Валерія Лобановського:

»... Був свого часу Леоненко. І Валерій Васильович йому казав: «Вітя, якщо ти виходиш, забиваєш два голи — вся команда буде на тебе працювати, немає питань. Але якщо ти не працюєш і не забиваєш ці два голи, то, Вітя, що ти робив на полі?»... Ми вчилися на цих підказках Метра. Це питання завжди актуальне — кожен гравець повинен розуміти, що він має працювати на команду і в обороні, і в атаці" (Dynamo.kiev.ua, 20.12.24).

Загалом узагальнююче рік інтерв’ю головного тренера збірної України вийшло інформативним і змістовним. По всьому відчувається, що в усіх напрямках ведеться серйозний і ґрунтовний аналіз, який має принести свої плоди.

І тут, до речі, важлива не тільки злагоджена робота самої структури, а й зовнішні комунікації. Іншими словами — загальна підтримка.

«Зараз ми всі підтримуємо Збройні сили України, і я б хотів, щоб ми так само об’єдналися навколо збірної України. Упевнений, що у кожного є своя думка, як збірна України повинна грати, але я тільки прошу, щоб люди не ображали гравців, не ображали тренерський штаб. Тому що всі працюють, усі роблять максимум», — підкреслив Сергій Ребров (Оnline.zp.ua, 20.12.24).

Що ж стосується мікроклімату в команді, то в цьому плані, як запевняє тренер, у неї немає жодних проблем. Ребров наголошує: його команда — це своєрідна сім’я, в якій кожен гравець може розраховувати на розуміння і підтримку. А найкраще підтвердження його слів — реакція на ситуацію, в якій опинився Михайло Мудрик, який ризикує випасти з футболу на тривалий термін через позитивну допінг-пробу.

«Наша позиція: ми будемо підтримувати гравця, будемо боротися за нього. І я тільки бажаю Михайлу терпіння, щоб він справді розумів, що ми його підтримуємо і зробимо все, щоб цей термін був якомога меншим, бо це дуже важливий гравець для збірної України», — сказав Сергій Ребров, даючи зрозуміти, що Мудрик не залишиться сам на сам зі своєю бідою (Hromadske.ua, 20.12.24).

Тим часом справа Мудрика викликала чималий ажіотаж у пресі й за кордоном: хлинув справжній вал усіляких конспірологічних версій, і низка українських видань не проґавили можливості відверто хайпанути на гучному імені футболіста. Але говорити щось конкретне на цю тему поки що зарано. Оскільки не відомі ні обставини, за яких заборонений препарат потрапив в організм футболіста, ні власне сам препарат.

Наразі можна оперувати лише двома офіційними повідомленнями. Спочатку про проблему з допінг-пробою на своїй сторінці в Інстаграм написав сам Мудрик:

«Можу підтвердити, що отримав повідомлення про те, що зразок, який я надав FA, містив заборонену речовину. Це стало для мене повним шоком, оскільки я ніколи свідомо не вживав жодних заборонених речовин і не порушував жодних правил, і я тісно співпрацюю зі своєю командою, щоб з’ясувати, як це могло статися» (Sportnews.com.ua, 17.12.24).

Потім послідувала заява на офіційному сайті ФК «Челсі»:

«Челсі» може підтвердити, що Футбольна асоціація нещодавно зв’язалася з Михайлом Мудриком щодо несприятливого результату рутинного аналізу сечі.

І клуб, і Михайло повністю підтримують програму тестування ФА, і всі наші гравці регулярно проходять тестування. Михайло категорично підтвердив, що ніколи свідомо не вживав жодних заборонених речовин. І Михайло, і клуб тепер працюватимуть із відповідними органами, щоб встановити, що стало причиною несприятливого результату. Клуб не надаватиме подальших коментарів" (Ukrsport.pro, 17.12.24).

Також варто звернути увагу на слова тренера «Челсі» Енцо Марескі, який, як і Ребров, висловився на підтримку Мудрика:

«Ми всі віримо, що Мудрик не винен. Чи це кінець його кар’єри в "Челсі»? Ні, я не думаю. Я думаю, він повернеться, хоча ми не знаємо коли — це єдиний сумнів, який ми маємо на даний момент...« (Tsn.ua, 18.12.24).

Ну а далі питання з Мудриком найлогічніше поставити на паузу — щонайменше до того моменту, коли розкриються якісь нові обставини справи.

"Для того, щоб робити якісь висновки, потрібно хоча б дочекатися результатів повторного допінг-тесту. А зараз можна лише гадати: чи приймав, чи підсипали, чи це була помилка? Скажімо, помилково взяв чужу склянку тощо. Може бути все, що завгодно. Та як би там не було, а сподіваюся, що ситуацію остаточно прояснить проба "Б», — холоднокровно оцінює ситуацію, що склалася, віце-президент УАФ Олег Лужний (Sport.ua, 18,12.24).

Стриманий перфоманс «Динамо»

Ще однією популярною темою минулого тижня стала перша частина чемпіонату країни, яку виграло київське «Динамо» (на п’ять очок випереджаючи «Олександрію» і на 10 — «Шахтар», що наразі провів на гру менше).

Не дивно, що саме лідера обговорювали найбільше. Тим паче, що «Динамо» має найкращі показники в УПЛ не лише за підсумками першої частини поточного чемпіонату, а й за весь 2024-й рік.

«Якби чемпіонат України проводився за схемою "весна — осінь», то пальму першості у 2024 році вибороло б «Динамо». Кияни набрали найбільшу кількість очок і у весняній частині сезону-2023/24 (41), і в осінній частині УПЛ-2024/25 (43), — інформує Sport.ua (18.12.24).

Динамівці здобули найбільше перемог (26) і зазнали найменшої кількості поразок (1), найбільше забили (76) і найменше пропустили (21).

Другу сходинку в таблиці цього віртуального ЧУ-2024 посів «Шахтар», який відстав від біло-синіх на 11 пунктів. А третє — «Кривбас», який трохи випередив «Олександрію» (Sport.ua, 18.12.24).

До речі, за останні 10 років «Динамо» ставало найкращою командою року лише тричі — у 2015-му за Сергія Реброва, у 2021-му за Мірчі Луческу і ось у 2024-му з Олександром Шовковським.

Продовжуючи оперувати цифрами, ЗМІ також виокремлюють статистичні показники київського клубу, який у чемпіонаті-2023/24 пропустив найменше м’ячів (11), а за забитими поступився тільки «Шахтарю» (37 проти 41-го).

Результативна гра команди — значною мірою заслуга форварда Владислава Ваната, який з активом у 10 м’ячів очолив список бомбардирів турніру та увійшов до топ-трійки найкращих гравців за системою «гол + пас».

Ну і ні для кого немає сумнівів, що за цими результатами столичного клубу стоїть робота тренерського штабу на чолі з Шовковським. Наставник провів якісну передсезонну підготовку, а під час чемпіонату досить уміло ротував склад, не боячись ухвалювати ризиковані, але виправдані рішення в критичних ситуаціях.

Так було, наприклад, у випадку з 19-річним Тарасом Михавком, на якого тренер зробив ставку після того, як через травми надовго вибули основні центрбеки Максим Дячук і Денис Попов. І сьогодні про Михавка говорять, як про одне з відкриттів поточного чемпіонату. Цитуємо коментатора УПЛ-ТБ Дмитра Шпирка:

«Парадоксально, але у Міхавка менше ніж 30 матчів в УПЛ, а ми вже вважаємо його основним захисником „Динамо“. Здається, лише Забарний ось так із ноги відкривав двері в основу. Досить рахувати автоголи Тараса. Краще рахуйте тижні до першого виклику в національну збірну. Лівоногий центральний захисник, який вміє просувати м’яч уперед, — те, що було дуже треба Шовковському» (Ua.tribuna.com, 20.12.24).

А ще в кількох джерелах було помічено, що динамівський тренер дуже тонко відчуває стан команди і в складний момент не соромиться робити ставку на прагматизм, вміло «заряджаючи» підопічних на результат.

У цьому відношенні показовим є листопадово-грудневий відрізок, коли на загальнокомандну втому, пов’язану зі складною логістикою, наклалися травми провідних гравців. Так, «Динамо» вже не виглядало в чемпіонаті так переконливо, як у серпні-вересні, але очки набирало справніше за конкурентів і зрештою наростило відрив.

«Шовковський подекуди дозволяв собі навіть виходити напівзапасним складом проти міцних суперників (згадаймо хоча б 2:1 з „Кривбасом“ та 3:1 з „Карпатами“), а кінцівку взагалі проводив без лідерів Шапаренка, Ярмоленка та Піхальонка», — констатує Дмитро Вартас (Ua.tribuna.com, 17.12.24).

На думку журналіста, до нинішнього лідерства тренер синьо-білих прийшов насамперед за рахунок ефективної стратегії та здатності працювати на межі ресурсів.

«Кияни жертвували багато чим, аби піти на зимову паузу з відривом», — пише Ватрас (ua.tribuna.com, 17.12.24).

До речі, в цьому плані показовою виглядає нещодавня спарка з «Олександрією». Розуміючи, що конкурент не звик грати по дві складні гри на тиждень, Шовковський у першому з цих матчів, за влучним висловом Віталія Пасічного(Football.ua), пожертвував атакою. А за три дні, коли «городяни» вже виглядали не настільки мобільними, «Динамо» не залишило «Олександрії» ані найменшого шансу.

Або ось ще цікава думка — журналіста сайту «Обозреватель» Артема Россінського:

«Як підсумувати виступи біло-синіх? Витриманий перфоманс. Зимовий чемпіон часто дає змогу побачити матчі, де більше 3 м’ячів, таких було аж у 59% випадків. У них одні з найкращих асистентів УПЛ, а ще команда грає дуже чемно» (News.obozrevatel.com, 17.12.24).

Словом, «Динамо» цього року — стовідсотковий зимовий чемпіон, що почасти стало компенсацією за єврокубкові невдачі. І тепер, звісно ж, преса вважає київський клуб явним фаворитом турніру. На користь «Динамо» свідчить і статистика:

«Після 6-річної перерви 16-й раз в історії переможцем осінньої частини сезону чемпіонату України стало „Динамо“. У попередніх таких чемпіонатах кияни в 12 випадках у результаті посідали перше місце» (Sport.ua, 17.12.24).

Але само собою це не привід розслабитися, про що говорить, наприклад, екс-форвард київського клубу Максим Шацьких:

«Я пильно стежу за УПЛ, дивлюся дуже багато ігор і скажу, що чемпіонат України в цьому сезоні досить рівний. Так, відрив „Динамо“ від „Шахтаря“ дуже пристойний, але ж у „гірників“, не забуваймо, є гра в запасі. Тож, гіпотетично, не плюс десять, а плюс сім... Ніхто „Динамо“ очки не подарує. Навіть остання команда в таблиці — „Інгулець“. Тож не лізьмо поперед батька в пекло з привітанням динамівцям» (Ukrfootball.ua, 19.12.24).

Трансформація Ротаня і виклик для Пушича

Ще одна команда чемпіонату, яка суттєво додала порівняно з 2023-м роком — це «Олександрія». Для багатьох її здатність конкурувати на вершині турнірної таблиці стала головною сенсацією чемпіонату.

У ЗМІ немає сумнівів: у цьому випадку теж необхідно вести мову про якісну роботу тренерського штабу на чолі з Русланом Ротанем. Тут — і комплектація в літнє міжсезоння, коли команду поповнили кілька досвідчених виконавців, і баланс між молодістю та досвідом, і стиль гри (з елементами вертикальності та необхідного прагматизму), і найкраща в лізі реалізація стандартів...

«Тренерські ідеї Ротаня наче європейська література, — ділиться думкою автор Ua.tribuna.com Дмитро Шпирко. — У тому сенсі, що вони пройшли трансформацію й адаптацію — від романтизму до реалізму й натуралізму українського чемпіонату. Дуже солідно в обороні, сучасно в перехідних фазах, розкішно за стандартів. Ротань і його штаб (думаю, тих, хто поруч із Русланом Петровичем, теж треба відзначати!) реально заслужили на відзнаку своєї топової роботи» (20.12.24).

«В „Олександрії“ немає яскраво виражених гравців-лідерів, це така собі збірна індивідуальностей, які в комплексі змогли переродитися на силу. У них один із найкращих захистів турніру, що забезпечив голкіпер Єрмаков із дев’ятьма сухими матчами», — дає характеристику «городянам» Артем Россінський (News.obozrevatel.com, 17.12.24).

Улітку-восени «Олександрія» пройшла турнірну дистанцію на одному диханні, видавши рекордну для себе безпрограшну серію з 20-ти матчів. І лише в грудні дала збій: взяла лише одне очко у двох матчах із «Динамо», а потім зіграла внічию з ЛНЗ. Преса схиляється до того, що насамперед їй не вистачило психологічної стійкості.

«В „Олександрію“ теж завітала втома, тільки дещо іншого ґатунку. Психологічна від лідерського тягаря, який команді довелося нести незвично довго», — резюмує Володимир Старинський (Bolel-ik.com.ua, 18.12.24).

Що ж стосується питання, чи під силу «Олександрії» рвонути в гонку за лідером, то тут, як вважає преса, все залежатиме від зимового міжсезоння. Якщо команда збереже кістяк і зміцнить кілька позицій серйозними виконавцями, то чому б і ні. Ну і в будь-якому разі «Олександрія» зібрала дуже хорошу пресу за першу частину чемпіонату.

Чого не можна сказати до кінця осені про «Шахтар», який у підсумкових матеріалах отримав неабияку порцію критики.

«Немає більшого провалу за зіставленням ресурси/результати, як у гірників. Вони за останні роки інвестували ледь не більше, ніж усі учасники чемпіонату разом узяті, тож навряд чи можна по-іншому оцінювати 6 втрат очок, 3 поразки і третє місце перед зимовою паузою» (Ua.tribuna.com, 18.12.24).

Але водночас із рахунків «Шахтар» ніхто не списує. Зараз у його тренерського штабу є час, щоб переосмислити те, що сталося, і виправити негативні моменти. Зокрема, позбутися тенденції пропускати в кінцівці матчів (таких голів, після 80-ї хвилини, у гірників набігло 11).

Досить висока кваліфікація Марино Пушича дозволяє це зробити. Адже всі прекрасно пам’ятають його яскравий старт у донецькому клубі.

«Боснійський фахівець очолив донецьку команду більше року тому і вже зі старту подарував великі надії фанам гірників, — нагадує сайт Sportanalytic.com. — „Помаранчево-чорні“ з перших матчів віднайшли свій фірмовий стиль і заграли в те, чого від них усі чекають. Як наслідок, Пушич виграв із „Шахтарем“ УПЛ і Кубок України у свій перший сезон і по-справжньому переродив команду. Тоді успіхи донеччан не викликали жодних сумнівів, що Пушич саме той, хто потрібен „Шахтарю“ (17.12.24).

Не уникли кризових моментів і „Кривбас“ із „Поліссям“, які, на думку преси, точно будуть сперечатися за єврокубкову зону, а можливо навіть втрутяться в боротьбу за топ-трійку.

Криворіжці, зокрема, серйозно просіли на старті чемпіонату — коли довелося грати в єврокубковій кваліфікації. Але поступово Юрій Вернидуб вивів команду на минулорічний рівень — в останніх восьми матчах його підопічні набрали 20 очок і наразі їхнє відставання від „Шахтаря“ становить лише два пункти.

„На фініші першої частини чемпіонату символічний приз за найкращий ривок безальтернативно забрав "Кривбас“. Після найважчого початку сезону команда Юрія Вернидуба оговталася в найпотрібніший момент — коли всі конкуренти почали втрачати, і в результаті йде у відпустку на впевненому четвертому місці в турнірній таблиці, всього на два очки відстаючи від „Шахтаря“,— читаємо в матеріалі Михайла Цирука (Хspоrt.ua, 17.12.24).

На хорошому куражі завершило рік і „Полісся“ — до свого 65-річного ювілею „вовки“ презентували своїм уболівальникам не тільки барвисту книжку про історію клубу, а й яскраву перемогу над „Шахтарем“. Так, порівняно з попереднім сезоном у житомирської команди є недобір за очками. Але преса переважно реагує на кризовий відрізок (починаючи з середини листопада — 8 ігор без перемог) із розумінням.

„Не будемо надто суворими до "Полісся“, — пропонує Олексій Сливченко. − Цей клуб поки що тільки набиває свої перші „гулі“, припускається помилок, на яких, імовірно, виявиться здатним навчитися чогось нового, і просто розуміє, як це — боротися на рівних із грандами ліги» (Sport.ua, 17.12.24).

Таким чином, на думку преси, на нас чекає цікава весна — з досить щільною конкуренцією у верхній частині турнірної таблиці, на яку в міру сил намагатимуться впливати «середняки», серед яких найбільший інтерес за підсумками першої частини сезону викликали «Карпати» і «Верес», які посідають шосте і дев’яте місця відповідно.

Ось яку характеристику цим командам виписав сайт «Трибуна»:

«У львів’ян спокійне і помірне планування — але при цьому вони демонструють хороші результати (6-те місце) і, найголовніше, справді цікаву гру, яку намагається вибудувати новий головний тренер» (Ua.tribuna.com, 18.12.24).

«Верес» — одна з двох команд-відкриттів сезону. За складом рівняни точно не нагадують претендента на верхню половину таблиці, але впритул наблизилися до цього статусу завдяки серії хороших матчів. Важливо акцентувати, що команда Олега Шандрука дивує не тільки результатами, а й агресивним стилем гри — він водночас ефективний і ефектний« (Ua.tribuna.com, 18.12.24).

Утім, „Верес“ здивував агресивним стилем не тільки на футбольному полі. В одному з інтерв’ю президент клубу Іван Надєїн раптом зачепив давно вже вирішену тему спільного телепулу, акцентувавши увагу нібито на особливих умовах для „Динамо“.

Абсолютно недоречний випад Надєїна викликав у середовищі любителів футболу одне здивування: це було відлуння поразки в матчі 17-го туру? Спроба хайпанути на колись гострому питанні? Або ж йому хтось просто „нашептав“?

Адже вся ця історія всім добре відома. У „Динамо“, яке є найпопулярнішим клубом країни, підписано довгостроковий контракт з „1+1 mediа“ на трансляції домашніх матчів. Заради створення спільного телепулу динамівці провели переговори з „плюсами“ і знайшли компромісне рішення, а в процесі створення УПЛ ТБ, чітко і ясно пояснили, на яких умовах можлива передача прав на їхні домашні матчі.

Цей момент обговорювався на загальних зборах клубів, і абсолютно всі прийняли позицію киян. У тому числі — „Верес“ в особі Івана Надєїна. І тепер раптом — якісь претензії...

Довелося киянам ще раз роз’яснювати ситуацію. На офіційному сайті клубу було опубліковано широкий коментар заступника генерального директора ФК „Динамо“ Сергія Мохника, який ретранслювали практично всі провідні футбольні ресурси України.

„Наші умови були настільки простими і зрозумілими, що їх одностайно прийняли всі клуби УПЛ, зокрема й "Верес“, керівництво Ліги та менеджмент УПЛ ТБ. Це був великий компроміс з нашого боку, а у відповідь ми чуємо якісь незрозумілі претензії через кілька місяців» (Football24.ua, 20.12.24).

«Головною нашою умовою був показ матчів „Динамо“ у вільному доступі на клубному каналі в Youtube і каналі „2+2“. Єдина мета цього — дати можливість усім фанатам команди безкоштовно і в повному обсязі дивитися ігри під час війни. Яке моральне право ми маємо просити кошти за трансляції наших матчів у наших військових, фанатів, які сьогодні захищають нашу країну від російського агресора? Ми маємо просити їх дивитися наші матчі, вболівати за нас, бо для „Динамо“ це честь!» (Sportarena.com, 20.12.24).

Інші аспекти футбольного життя

ФІФА назвала лауреатів. 17 грудня в Досі відбулася традиційна церемонія нагородження The Best FIFA Football Awards 2024, під час якої було названо лауреатів року за версією Міжнародної федерації футболу. Два головні призи отримали представники «Реала» — Вінісіус Жуніор (найкращий футболіст) і Карло Анчелотті (найкращий тренер).

Слід зазначити, що головних героїв року визначали представники національних Асоціацій: тренери та капітани національних збірних, а також по одному представнику ЗМІ. Цікаво, що Сергій Ребров і Микола Матвієнко у виборі найкращого гравця проголосували однаково — за півзахисника «Манчестер Сіті» і збірної Іспанії Родрі, який не так давно став володарем «Золотого м’яча». А ось щодо тренера їхні думки розійшлися: Ребров віддав свій голос за Карло Анчелотті, Матвієнко вище за всіх поставив наставника «Байєра» Хабі Алонсо.

Жеребкування Юнацької Ліги УЄФА. 20 грудня «Динамо» U-19 і «Шахтар» U-19 отримали суперників по 1/16 фіналу ЮЛ. За підсумками жеребкування, яке відбулося в Ньоні, киянам випало зіграти номінально домашній матч з однолітками з італійської «Аталанти», на гірників чекає вояж у гості до німецького «Гоффенгайма». Зазначимо, що на цій стадії все вирішиться в одному матчі. Базові дати — 11 і 12 лютого.

Почин збірної U-15. У середині грудня свій перший збір провела наймолодша збірна України (гравці 2010 року народження) під керівництвом Дмитра Михайленка. «Синьо-жовті» побували в Португалії, де взяли участь у Турнірі розвитку УЄФА. Результат — гідний. На старті наша команда поступилася Португалії (0:3), потім узяла гору над Італією (3:3, 4:3 у серії пенальті), а в заключному матчі розгромила Туреччину (3:0).

«У підсумку команда Михайленка фінішувала третьою з чотирьох учасників і здобула дуже якісний досвід», — підбив підсумки вояжу офіційний сайт УАФ (Uaf.ua, 22.12.24).

Зазначимо, що кістяк збірної України U-15 на турнірі в Португалії традиційно склали представники «Динамо» і «Шахтаря» — по 7 виконавців.

Віктор ЖУРАВЛЬОВ

Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини