Колишній воротар «Минаю», «Агробізнесу», ЛНЗ і «Хуста» Андрій Попович, якого рік тому забирали до ТЦК, розповів Тribuna.com про свій перехід до «Киргизалтина».
Андрій Попович— Як узагалі виник варіант із трансфером до Киргизстану? Оскільки це досить екзотичний чемпіонат.
— Я розглядав варіанти в Європі, хотілося там себе спробувати. Мене пропонували в різні клуби, доводилося довго чекати. Потім виник варіант із Киргизстаном. Чесно кажучи, спочатку не хотілося туди їхати, а залишитися десь у Європі. Дав на паузу цю опцію, але умови відносно хороші запропонували.
Паралельно був варіант із четвертою лігою Німеччини, я поїхав туди на перегляд. 3−4 дні тренувався, спаринг зіграв, але в один момент приїхав 21-річний воротар нідерландець. А мені в березні 33, тому вони залишили його. Не хотілося вже чекати, тому вибрав Киргизстан.
— У ПФЛ не хотіли залишатися зокрема через умови, які ви згадали?
— Так, зокрема. Не скажу, що космічні умови, але хороші. Плюс я контактував з українцями з цього чемпіонату, всі сказали, що не пошкодую. У футбол тут почали вкладати кошти, розвивають його.
Також мені дуже сподобалося, що вони не дивляться в паспорт як у нас в Україні. Якщо тягнеш рівень — однаково, 20 тобі чи 30. Чому я не дуже хотів залишатися в Україні — мене останні пару років бісить у нашому футболі цей тренд на молодих. Куди не подивишся, тільки молоді воротарі грають. На пальцях однієї руки можна порахувати команди, де старші є основними. Цей тренд мені незрозумілий — якби все залежало від рівня, то я б погодився.
— У вас також був інцидент із ТЦК в Ужгороді. Як вам це вдалося вирішити? Завдяки тому, що у вас є азербайджанське громадянство?
— Так, громадянство є, але справа не тільки в цьому. У мене мама одна — інвалід другої групи. В Україні тільки я міг про неї піклуватися. У мене не було на руках зроблених цих документів, що я опікун мами. Мені одразу сказали це зробити, коли я повернувся в Україну (влітку 2022-го в ЛНЗ — прим.). Але я не робив, бо був упевнений, що не чіпатимуть футболістів — президент сказав, що потрібен футбол.
УПЛ ніхто не чіпає, а першу лігу забирають із вокзалів і вулиць. Випадків багато, але вони не були так афішовані, як мій, коли хтось там проговорився. Я вирішив усе без проблем, у мене все офіційно — просто документи саме на цей момент не були зроблені. Але я не кажу, що футболісти — особлива каста, яка не повинна воювати. Жодних Тис чи лісів у мене немає — вирішив усе офіційно і без проблем.
— Плануєте колись повертатися в український футбол? Може, вже в ролі тренера, а не гравця.
— Я вже отримав воротарську ліцензію С. В «Агробізнесі» навіть частково практикувався, такий собі граючий тренер. Писав тренування, займався. Є в планах, так. Звісно, хотів би повернутися в Україну, бо маю багато друзів-футболістів там, які вже вчаться і отримали ліцензії. Були навіть розмови, що я готовий до них прийти тренером із воротарів.
— За «Агробізнесом» стежите? Вірите, що можуть поборотися за вихід в УПЛ?
— Я від душі за них радий. Питання в тому, чи є таке завдання у команди. Цього не знаю. Раніше я чув, що поки йде війна, завдань не буде — а Собуцький у ЗСУ. Але що зараз — не знаю. Якщо вдасться, буду за хлопців тільки радий. У мене залишилися хороші стосунки з усіма, вболіваю за них.
Богдан Андріюк
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар