Антон Боль: «До мене підійшов Шовковський і сказав, що не розраховує на мене і я можу шукати собі інші варіанти»

Новачок «Олександрії», колишній захисник київського «Динамо»  Антон Боль, розповів про свою нову команду та причини, по яким він залишив столичний клуб влітку минулого року.

Антон Боль. Фото— ФК «Олександрія»

— Антоне, повідомлялося, що ви можете допомогти «Олександрії» після березневої паузи у зв’язку з матчами збірних. Наскільки ця інформація відповідає дійсності?

— За планом, вже невдовзі буду виходити на поле, тренуватися з командою. Можливо, що після паузи на збірні й зможу допомогти команді. 

— Як почуваєтесь після травми? 

— Нічого наче зараз не турбує, поступово набираю форму.

— Як, взагалі, у вас виник варіант з «Олександрією»? Хто вас запросив? 

— Варіант з «Олександрією» в мене був на горизонті досить давно, ще перед тим, як я був орендований «Зорею». На той момент я мав два варіанти: або «Зоря», або «Олександрія». Я обрав «Зорю» через те, що вона грала в єврокубках. 

Фактор, який найбільше вплинув на мій перехід в «Олександрію» — це головний тренер.

— З Русланом Ротанем ви перетиналися ще в молодіжній збірній. Була якась історія, що він вам бутси дарував, так? 

— Це було давним-давно, коли мене перший раз викликали до збірної. 

— Кажуть, Руслан Петрович особисто бажав, щоб ви перейшли до «Олександрії». Чи розмовляли ви з ним перед трансфером?

— Так, розмовляли. Зійшлися на тому, щоб я переходив до «Олександрії». Його пропозиція зійшлася з моїм бажанням, тому і прийняв таке рішення.

«Провів у Португалії місяць, але не підійшов клубу»

— Розкажіть, будь ласка, про ваші пригоди після відходу з «Динамо». Куди їздили на перегляди, чому не вийшло там залишитися? 

— Я хотів спробувати себе в якомусь європейському чемпіонаті. Спочатку тренувався з однією командою в Польщі для підтримки власної фізичної форми. Пізніше їздив на перегляд до Португалії. 

— Мова про польську «Лехію» чи якусь іншу команду?

— Ні-ні, це була взагалі інша команда, просто щоб підтримувати форму. Так от, потім я поїхав на перегляд в Португалію. Там, наскільки я зрозумів, я не підійшов клубу. Після цього я вже поїхав до «Олександрії». 

— В якому клубі в Португалії проходили перегляд? 

— Це був клуб «Фамалікан» (або «Фамалікао», займає поточне дев’яте місце у вищому португальському дивізіоні, — прим. ред.).

— Скільки ви знаходились у Португалії?

— Був там десь місяць, не більше. 

— Які взагалі враження у вас від тренувань з португальською командою?

— Я не можу сказати, що мене щось особливо вразило після України. Не можу також сказати, що там рівень набагато вищий, ніж у нас.

— Все ж, щось особливе для себе відмітили?

— Звісно, місцеві хлопці трішки краще володіють м’ячем з технічної точки зору. Якщо порівняти з українським футболом, то вони більш розкуті на м’ячі, легші. 

Якщо дивитися загально, то як теоретично, так і позиційно на футбольному полі, вони не набагато сильніші, ніж хлопці в Україні. 

— Чому все ж таки не вийшло залишитись в Португалії? 

— Наскільки я розумію, на мою позицію в них був вибір між мною і ще одним місцевим хлопцем. Вони зробили вибір на його користь.

— А повідомлення про Угорщину та Польщу, зокрема «Лехію» — виходить, неправда?

— Я не перебував ні в «Лехії», ні в Угорщині, такого не було.

«Луческу — дуже хороший тренер. Він багато чого зміг навчити, в першу чергу, молодих футболістів»

— Свого часу вас називали одним з найбільш перспективних захисників «Динамо». Чому не змогли заграти там?

— Мені здається, що найбільше вплинув фактор періодичних травм коліна, які в мене були два рази. Кожного разу ушкодження мене відкидало на 6−8 місяців назад. У той час, коли я індивідуально займався, відновлювався після травм, хлопці набирали форму, здобували досвід та набивали гулі в орендах. Тому, напевно, були краще підготовлені до дорослого футболу, ніж я. 

Після оренди в «Зорі» взагалі не вийшло закріпитися в основній команді «Динамо».

— Чи спілкувалися з Луческу щодо вашого майбутнього? 

— Я розмовляв з ним безпосередньо перед переходом в оренду. Він тоді мені сказав, що я наберуся досвіду та повернуся сильнішим.

— Який Мірча як тренер?

— Я вважаю, що Луческу — дуже хороший тренер. Він багато чого зміг навчити, в першу чергу, молодих футболістів. Ми здобували багато досвіду на його тренуваннях

— Яким було його бачення щодо вас в клубі, ви розуміли?

— У мене з ним не було багато розмов віч-на-віч, тому я не знаю навіть, чи розраховував він на мене, чи ні. 

— Після повернення із «Зорі» в «Динамо» на вас вже не розраховували?

— Виходить, що так.

— Хто вам про це повідомив?

— Коли починалися літні збори з «Динамо», до мене підійшов Шовковський і сказав, що не розраховує на мене і я можу шукати собі інші варіанти.

«Забарний грав у 20 років так, наче він вміє робити майже все на своїй позиції»

— Чи можуть історії Забарного та Миколенка стати прикладом для молодих захисників в академії «Динамо»?

— Так, звісно, я думаю, що в Україні вони є прикладом для багатьох молодих захисників. Коли людина грає в АПЛ — це найвищий рівень у футбольному світі, тому я думаю, що вони є прикладом для будь-якого футболіста, а особливо молодого. 

— Чи виділялись вони з-поміж інших у молодому віці?

— Вважаю, що так. Вони були сильнішими за своїх колег за позиціями. Вони багато грали, добре себе показували, демонстрували гарний рівень, виступали за національну збірну Україну. За рахунок того, що команда грала в Лізі Чемпіонів, вони набралися достатньо досвіду в «Динамо», тому зараз стабільно показують хороші результати в АПЛ. 

— Чим запам’ятався вам Ілля Забарний під час виступів за «Динамо»?

— Тим, що він грав так, наче йому не 20 років, а вже як досвідчений центральний захисник, який провів велику кількість матчів і вміє робити майже все на свої позиції. 

— Що стосується Віталія Миколенка, чим вам запам’ятався?

— Чесно кажучи, з Віталієм на тренуваннях ми нечасто перетиналися, не дуже добре його пам’ятаю. Іллю я ще встиг застати, а Віталій раніше перейшов до Англії.

«У нового тренера «Зорі» фокус був не на гравцеві, який прийшов в оренду»

— У «Зорі» ви грали як правого, так і центрального захисника. Де вам зручніше?

— Мабуть, мені зручніше грати центрального захисника, бо, як на мене, правий захисник має бути мобільнішим, ніж я. Треба швидше рухатись, розвертатися.

Мені комфортніше грати на позиції центрального захисника. 

— Чому спочатку ви майже не грали в «Зорі»?

— Я потрапив в «Зорю» в період, коли там була зміна трьох чи чотирьох тренерів. І на моїй позиції грав досвідчений гравець (кого має на увазі Антон? На той час у команді були, наприклад, Батагов, Джордан і Снурніцин, а також у центр переводився правий захисник Бутко, — прим. ред.). Коли у клуб приходить новий тренер, йому треба одразу показувати результат.

— Тренер боїться давати можливість молодому?

— Він, не те, що боїться, він просто довіряє більш досвідченому гравцю. Фокус не на гравцеві, який прийшов в оренду, щоб набиратися досвіду. Тому спочатку я і не грав. Але згодом гарно себе показував на тренуваннях, пройшов збори та почав час від часу грати.

— Які ваші враження від виступів в єврокубках? Ви взяли участь у чотирьох матчах.

— Не дивлячись на те, що ми грали лише в Лізі Конференції, це величезний досвід і серйозний рівень. Там також збираються досить сильні команди, мені дуже сподобалося там грати.

— Чи відчули ви різницю між УПЛ і єврокубками?

— Скажу свою особисту думку: на такому рівні грати приємніше. Вважаю, що через єврокубковий досвід ти швидше зростаєш як футболіст. Мені дуже сподобалося, хотілося б частіше туди потрапляти.

— Наскільки вам довіряли у «Зорі»? 

— Важко на це щось відповісти, тому що постійно змінювалися постійно тренери й було мало часу для отримання якоїсь довіри. 

— Після травми, яку отримали у «Зорі», ви робили операцію?

— Ні, після цього операції не було. Я потім відновлювався. 

Навіть зараз трохи відчуваються наслідки, до того ж, я був пів року без команди. Треба набрати форму, щоб спокійно себе почувати на футбольному полі.

«Вважаю, що в «Олександрії» зможу перезавантажити власну кар’єру»

— Ви сказали раніше, що вже після матчів збірних почнете тренуватися. А коли вас можна буде очікувати на полі?

— Чесно, не можу відповісти на це питання. Не хочу нічого згадувати наперед.

— Покладаєте великі сподівання на «Олександрію», як на клуб, де ви можете перезавантажити власну кар’єру? 

— Так. Думаю, що я можу допомогти їм, а вони можуть допомогти мені в плані розвитку своєї персональної кар’єри. 

— Чи готова «Олександрія» постійно боротися за найвищі місця в Україні?

— Вважаю, що «Олександрія» спокійно може постійно боротися за топ-3 в Україні.

— А що можете сказати про тренерські ідеї Ротаня?

— Тренерський штаб, увесь клубний персонал і команда загалом працює на дуже високому рівні. В порівнянні з тим, що зараз є в Україні, це доволі високий рівень. 

Те розуміння футболу, яке подає тренерський штаб, мені дуже подобається. Є багато награних комбінацій, багато позиційної гри. В «Олександрії» гра за рахунок розуму, а не за рахунок фізичної сили, це мені дуже імпонує. Команда зараз сильно прогресує.

Ігор Лисенко

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости