Колишній півзахисник «Ордабаси» Євген Макаренко прокоментував ситуацію з припинення співпраці з клубом.
Євген Макаренко— Євгене, у Казахстані розпочався новий чемпіонат, а тебе не виявилося в заявці «Ордабаси». Що сталося?
— Для мене це теж загадка. В один прекрасний момент керівництво клубу не дозволило мені брати участь у тренувальному процесі. Таким чином, вони хотіли, щоб я добровільно пішов із команди. Причини? Вони мені невідомі, оскільки адекватних розмов за три місяці, скільки тривала ця історія, не було.
Я приїжджав до офісу клубу, але там мені ніхто нічого конкретно не пояснив. Якусь воду лили, що, мовляв, я був хворий і так далі. Але вся річ у тім, що в мене є датчики з усіх тренувань, у яких я брав участь. Є вся інформація щодо моєї роботи, де одні з найвищих показників у команді.
Не професіоналу це можна розповідати. А люди, які розуміються на футболі, все зрозуміють за першим реченням, виходячи з отриманих даних.
— Як до цієї ситуації поставився головний тренер «Ордабаси» Андрій Мартін?
— Він просто опинився в незручній ситуації. У тренера до мене не було претензій. Я розмовляв із ним кілька разів, він не сумнівався в моєму професійному ставленні до справи. Чому він опинився в незручній ситуації? Та тому що рішення щодо мене ухвалювали зверху, і наставник ні на що не міг вплинути.
— А як колектив відреагував на те, що тебе не допускають до тренувань?
— Хлопці розпитували про цю ситуацію, підтримували. Я завжди був поруч із командою, оскільки в мене з усіма були прекрасні стосунки. Ми дуже багато чого разом пройшли, вигравали чемпіонат... Усі дивувалися, але, природно, і я можу зрозуміти партнерів, ніхто не хотів влазити в цю справу. Йти проти керівництва, звичайно, нікому не хотілося.
— Але взагалі виступ у Казахстані можеш занести собі в актив, незважаючи на змазану кінцівку твого перебування в «Ордабаси»?
— Без сумніву. Я радий, що отримав тут певний досвід. Ми вперше в історії клубу привезли золоті медалі чемпіонату в Шимкент. Я пишаюся, що був частиною цього колективу. В «Ордабаси» у 2023 році мене прийняли, як рідного (усміхається). За це я вдячний менеджерам, тренерам, селекціонерам, які на той час працювали в клубі. Вони завжди і в усьому мені допомагали. Шкода тільки, що ця історія ось так закінчилася, залишивши неприємний осад.
— Яка твоя версія того, що ось так усе сталося?
— Мене штучно намагалися видворити з команди, не виплачуючи зарплату і забороняючи тренуватися. Вони думали, що я все кину і поїду. Я ж своєю чергою виконував свої професійні обов’язки від початку до кінця, поки це не дійшло до критичної точки. Перед собою в мене совість чиста.
— Керівництво клубу вирішило піти на скорочення витрат або як це можна пояснити?
— Не знаю. У футболі в кожного є своя ціна, думаю, це логічно. Я ніколи не цікавився чужими зарплатами. Коли мене запрошували в команди, я завжди говорив, влаштовують мене умови чи ні.
Перш ніж перейти в «Ордабаси», у мене також була пропозиція з Європи на довгостроковий контракт. Мені не 15 років, щоб їздити по клубах кожні півроку. У мене є сім’я, діти, які потребують стабільності.
Я зробив свій вибір на користь «Ордабаси» і анітрохи про це не шкодую. Але так, як зі мною вчинили... мені складно знайти цьому пояснення. Це повна протилежність тому, куди приїжджав 2023 року. Останнім часом було повне недотримання контрактних зобов’язань.
Якщо клуб хоче розвантажити бюджет, то це потрібно робити якось нормально, цивілізовано. Мені навіть не хочеться впроваджуватися в подробиці, оскільки в мене абсурдна ситуація.
Тим паче, що говорити про скорочення бюджету і при цьому підписувати іноземних футболістів, літати на збори в ОАЕ, це повне протиріччя скороченню витрат, якщо це взагалі має місце тут бути.
— Твій контракт ще скільки діє?
— До кінця 2025 року.
— Виходить, ти й сам не знаєш справжніх причин, чому з тобою так вчинили?
— Я можу тільки здогадуватися. Мене захотіли прибрати з команди.
— Але чому? Адже ти постійно грав. Може, перейшов комусь дорогу?
— Мене теж багато хто про це запитує, але питання залишається без відповіді.
— Які твої подальші плани у зв’язку з цією ситуацією?
— Я в будь-якому разі це так не залишу. Це питання я буду вирішувати в юридичному полі. Тому, що клубом були порушені контрактні зобов’язання. На сьогоднішній день я не отримую зарплату протягом чотирьох місяців, відсторонення від тренувань без пояснень. Можливо, у клубі говоритимуть, що я хворів, але це було рівно два тижні. Але, як я говорив вище, датчики не брешуть. Я не був заявлений на сезон, хоча вони це і зробили в останні хвилини до закриття трансферного вікна, але суті проблеми це не змінює.
Часом доходило до комічності ситуації. На зборах у Дубаї я зазнав пошкодження, клубні лікарі оперативно мене не обстежили, не зробили МРТ, хоча в організованих командах цю процедуру проводять моментально.
Больовий синдром тривав, але на моє прохання про те, щоб провести цю процедуру, ніхто толком не відреагував. Тому я повідомив медичний штаб, що МРТ зробив власним коштом, і коли звернувся за поверненням коштів до керівництва, мені сказали, що відшкодують збитки. Але через деякий час, коли наші стосунки натягнулися, я отримав відповідь: оскільки я все зробив самостійно, клуб не буде відшкодовувати мої збитки.
— Ти розірвав контракт з «Ордабаси»?
— Ми не сідали за стіл переговорів і жодних паперів я не підписував. Далі моїм питанням займатимуться спеціально навчені в таких справах люди.
— Чи може таке бути, що з цієї причини з «Ордабаси» пішли твої співвітчизники: Ігор Пластун, який був однією з ключових фігур у команді, і Артем Бєсєдін?
— У них закінчилися контракти, і клуб обрав інший вектор напрямку. Якщо з Ігорем наприкінці минулого року спочатку велися якісь бесіди, то вони швидко припинилися. Я знаю Пластуна і можу сказати, що це професіонал своєї справи до мозку кісток. І президент про нього добре відгукувався, але, як бачите, захисник уже виступає в Західній Європі.
— «Ордабаси» в чемпіонаті після чотирьох турів іде серед аутсайдерів, хоча перед стартом сезону команду відносили до одних із фаворитів КПЛ. Чим це можна пояснити?
— Дрібниць у футболі не буває. Відвернулася удача, а її потрібно заслужити. Різного роду речі потрібно робити по справедливості. Повертаючись до фінансових питань, то можу сказати, що команда так і не отримала премію за чемпіонський сезон 2023 року. За виступ «Ордабаси» в єврокубках дали тільки половину від обіцяного. Це все карається, це я знову кажу про фарт, який потрібно заслужити.
Коли така нестабільність, ось таке часто відбувається. Гравці це відчувають, усе накопичується, моральний стан від цього не поліпшується. Замість того, щоб думати тільки про футбол, доводиться ходити, просити, нагадувати про свої ж зароблені гроші. Для такого великого міста, як Шимкент, команда завжди повинна боротися за найвищі місця. Вболівальники «Ордабаси», які завжди з командою і яким я також вдячний за підтримку, на це заслуговують.
Хоча, звісно, я завжди переживатиму за цю команду, і бажаю їй якнайшвидше поправити своє турнірне становище.
— За свою кар’єру ти зустрічав таку ситуацію, яка сталася з тобою в «Ордабаси»?
— Ні. У мене був період в «Андерлехті», коли прийшов Венсан Компані (нинішній тренер «Баварії»), з яким я в чудових стосунках і донині. У 2020 році він поєднував ігрову кар’єру з тренерською.
Тоді клуб змінив вектор розвитку, зробивши ставку на молодь. Вони підтягнули в першу команду Жеремі Доку (його нинішня команда «Манчестер Сіті»), Алексіса Салемакерса («Рома»), Самбі Локонгу («Севілья»), Зено Дебаста («Спортинг»). Це було логічно, давати своїм вихованцям дорогу у великий футбол, потім «Андрелехт тільки виграв від трансферів цих виконавців.
А тих футболістів, яким було 27 років і старше, зокрема і я, клуб не кинув, а підшукав нові команди. Тому всі залишилися задоволені, і кожен пішов своєю дорогою. Ось це я можу назвати прикладом професіоналізму. А не так, як в "Ордабаси», якщо хтось захотів, навіть без причини, то гравця можна прибрати. Грош ціна таким керівникам клубу.
— Які твої подальші плани щодо продовження кар’єри?
— Мене ця ситуація тільки загартувала. Я тепер на багато речей дивлюся по-іншому, як би це банально не звучало, більш професійно. Я працював із тренером «Ордабаси» з фізпідготовки і отримував задоволення. Я хочу грати, займатися своєю улюбленою справою. Тому я відкритий до пропозицій. Головне, тримати себе в тонусі й обрати клуб, у якому є стабільність і професійний підхід до справи.
— Це має бути європейський клуб чи варіанти з України теж розглядатимеш?
— Я не ставлю за мету бути в якомусь певному чемпіонаті. Знову ж таки, важливо, щоб клуб, який буде зацікавлений у моїх послугах, був стабільним.
Аділет Кусаїнов
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
