Олександр Хацкевич: «Я — добрий поліцейський, Лужний — злий поліцейський, а Шацьких — нейтральний. Так і працювали»

Колишній головний тренер «Динамо» Олександр Хацкевич прокоментував висловлювання екс-капітана киян Олега Лужного на свою адресу у автобіографічній книзі «Без компромісів. Чесна історія нашого футболу».

— Олександре Миколайовичу, як прокоментуєте цитату Лужного з його книги: «Коли команда робила трансфери захисників, то мені навіть не давали їх дивитися, хоча б по відео. Так було з покупками Піваріча, Кендзьори, Шабанова. Виходить, від мене навіть експертизи не вимагалося. Я зробив для себе висновок, що головний тренер навіть не цікавився моєю думкою? 

— Олег Романович — шанована людина, не тільки в українському футболі, але й в англійському. Він має свою думку і своє бачення на різні теми, тому його заява мене не особливо здивувала. 

Я читав уривок з книги Олега Романовича, де він висловився про братів Суркісів у часи, коли був виконуючим обов’язки головного тренера — що ці люди не вміють керувати футбольним клубом. От це для мене було дивно. Навіщо тоді Лужний вдруге пішов у "Динамо» на роботу, коли я його покликав помічником, до людей, які не вміють керувати? 

Що стосується його заяви, що його думкою не цікавилися щодо Піваріча, Кендзера і Шабанова, то я не пам’ятаю цей момент і чи було у нього взагалі бажання дивитися цих футболістів. Всі питання, які стосувалися трансферів, ми обговорювали з Шацьких і селекційним відділом, але останнє слово завжди було за мною і президентом. Я вже не пам’ятаю, чи був присутній при цих розмовах Лужний, але він точно був залучений в командний процес. 

Я точно пам’ятаю, що Олег Романович пропонував лівого захисника Василя Кравця, але у нас тоді був Піваріч, потім з’явився Миколенко. Я тоді сказав, що Віталій буде заміною Піваріча в майбутньому. 

— Лужний у своїй книзі пише, що це він переконав вас дати шанс Миколенку і частіше йому довіряти.

— Я ж кажу, що думка Лужного теж враховувалася. Але першим, хто запропонував кандидатуру Миколенка, був Шацьких, який працював з ним в Академії та U-19. А те, що Олег Романович «переконав мене», то помічники і потрібні для того, щоб в деяких моментах переконувати головного тренера. Його думка, як захисника, для мене була важливою. Нехай тоді буде досягненням Лужного те, що Миколенко заграв у «Динамо».

Скажу одне прислів’я: «Якщо зробив людині добро, то відійди на безпечну відстань, щоб хвилею подяки не накрило».

— Також Лужний говорив, що коли ви відбували дискваліфікацію в матчі з «Олімпіком», він вивів команду на поле, хотів зробити заміну, але ви йому не дозволили. Іноді ви давали йому слово в роздягальні, коли ситуація ставала критичною, і потрібно було підвищити голос, в цей момент «футболісти лякалися, як миші». Але, каже Лужний, на емоціях далеко не заїдеш, і потрібна системна робота.

— Я пам’ятаю гру з «Олімпіком». Я спостерігав за матчем з верхньої трибуни «Олімпійського», а Лужний був на бровці. Зараз є зв’язок і тренерський штаб спілкувався зі мною під час матчу, коли хотів провести заміни, ми радилися. Але в тій грі головним тренером був Лужний, і я надав йому всі повноваження. 

Олег Романович — дуже імпульсивна людина, і саме тому я запросив його до свого штабу, щоб була різноманітність. У нього завжди є своя думка, і він спокійно міг її висловлювати, як і будь-який інший мій помічник, але останнє слово щодо основного складу завжди було за мною.

А те, що Олег Романович підвищував голос і футболісти лякалися, то із сьогоднішнім поколінням не завжди потрібен батіг. Ми були різні: я — добрий поліцейський, Лужний — злий поліцейський, а Шацьких — нейтральний. Так і працювали.

— Лужний каже в книзі, що ви працювали в інтересах однієї контори, не називаючи її, але можна здогадатися, що він має на увазі ProStar Шаблія. Як приклад, він наводить трансфер «лівого» Кадірі.

— Нехай він тоді прямо скаже, в інтересах якої контори я працював? У нас були футболісти і з ProStar, і від інших агенств. «Динамо» працювало з багатьма, а у мене в той час взагалі не було контракту з жодним агентом. 

Коли ми шукали підсилення, то, в першу чергу, дивилися на своїх вихованців, потім на внутрішній чемпіонат і вже потім йшов іноземний вектор. Ми постійно були в контакті з селекційним відділом. Я не міг один приймати рішення без Михайличенка, Безсонова і президента клубу.

— Як вам взагалі працювалося з Лужним?

— Звичайно, у нас були і розбіжності, і суперечки, але це нормальний процес — коли у людей є різні думки. Якщо всі будуть піддакувати головному тренеру, то прогресу не буде. У нас із Олегом Романовичем були нормальні відносини. Через два роки я підписував з «Динамо» новий контракт і якби мене не влаштовувала робота Олега Романовича, то його не було б у моєму тренерському штабі, але я продовжив з ним роботу. Думка Лужного для мене завжди була важливою і у нього теж було чому повчитися.

— Вас здивувало, що він у книзі таке написав про вас?

— Я вам на початку наводив приклад його висловлювання про братів Суркісів. Для мене дивно, що Лужний таке сказав про них. По Леоненку, Сабо, Калитвинцеву він також пройшовся.

Мені взагалі цікаво, а Олег Романович сам читав свою книгу, що там написали? Я її обов’язково прочитаю. Цікаво, скільки там позитиву, сподіваюся, не один негатив. 

Олегу Романовичу є, що розповісти: про перехід з радянського футболу в чемпіонат незалежної України, про «Динамо», «Арсенал», збірну. Ось це було б цікаво почитати, а не про те, хто як працював. У кожній книзі повинен бути хепі-енд.

Андрій Піскун