Друзі, я продовжую розповідати про відомих динамівських футболістів різних поколінь. Сьогодні — про Валерія Лобановського.
Валерій Лобановський готується виконати кутовий ударМайстер спорту, нападник. Грав у командах «Динамо» (Київ), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк). Чемпіон колишнього СРСР 1961 року, срібний призер першості 1960 року. У чемпіонатах провів 253 матчі («Динамо» — 144, «Чорноморець» — 59, «Шахтар» — 50), забив 71 м’яч («Динамо» — 42, «Чорноморець» — 15, «Шахтар» — 14). До списків «33 найкращих» потрапляв двічі.
Є гравці, чиї імена невіддільні від команд, за які вони виступали. Те ж саме можна сказати про київське «Динамо» кінця 50-х — початку 60-х років без Валерія Лобановського.
Як театрали ходять дивитися гру улюбленого артиста, так київські шанувальники шкіряного м’яча ходили на стадіон «на Лобановського». На чемпіонаті світу у Швеції гравець бразильської збірної Діді вперше оприлюднив, так би мовити, у світовому масштабі знаменитий «сухий лист». Лобановський, якому тоді виповнилося 19 років, не був у Швеції, а наше телебачення ще не транслювало матчі чемпіонатів світу. У кого ж перейняв Валерій майстерність виконання кручених кутових і штрафних ударів? Цілком можливо, що Діді та Лобановський прийшли до нього кожен самостійно. Але не тільки подачами кутових був сильний цей форвард.
Висока технічна озброєність і нестандартне мислення давали йому можливість плести хитромудрі мережива гри. Майже кожен прохід Валерія лівим флангом закінчувався прицільною передачею на партнера. Особливо пожвавлювався Лобановський, коли на лівому фланзі динамівської атаки йому доводилося взаємодіяти з Валентином Трояновським — невтомним трудівником, талановитим футбольним диспетчером. Ветерани «Динамо» досі жартома стверджують, що Валентин відчував Лобановського на полі навіть спиною. Шкода, що цій зв’язці футболістів так мало випало пограти разом.
В інтересах команди тренер В’ячеслав Дмитрович Соловйов визначив Валерію місце на лівому фланзі. І Лобановський відмінно проявив себе в цій ролі, здійснюючи ефективні проходи, демонструючи цілий каскад фінтів, обманних рухів, обігруючи по кілька захисників, відволікаючи на себе щоразу двох-трьох опікунів.
Лобановський подавав, Базилевич забивав
Запам’яталася і зв’язка Лобановський-Базилевич. Виконуючи кутовий удар, Лобановський розганявся і, набравши швидкість, хльостко бив правою ногою. М’яч злітав високо і, різко підкручуючись, міняв траєкторію, опускався ближче до протилежної хрестовини, поперечини і стійки воріт.
І начебто захисники вже знали, що на м’яч там очікував Олег Базилевич. Але той, навіть за щільної опіки двох і більше суперників, однаково примудрявся вистрибнути вище за всіх, різко відхилитися назад, скласти свій корпус ледь не літерою «Г» і вколотити м’яч у сітку воріт ударом головою. Уболівальники «Динамо» кайфували.
До слова, а безпосередньо з корнера Лобановський відправив у ворота суперників дев’ять м’ячів.
Олександр ЛИПЕНКО для Dynamo.kiev.ua
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
