Екс-півзахисник «Шахтаря» та збірної Чехії Томаш Хюбшман розповів про те, як він привітав із 80-річчям свого колишнього наставника Мірчу Луческу, а також дав зрозуміти, чому його навчив румунський фахівець під час гри за донецьку команду.
Томаш Хюбшман— Томаше, зовсім недавно 29 липня виповнилося 80 років легендарному тренеру Мірчі Луческу. Ви якось привітали свого колишнього наставника?
— Звісно! Я дуже радий, що я мав можливість зустрітися з цим тренером і людиною. Він мені багато дав. Можна сказати, що Луческу мене дуже багато чому навчив. Він мене, може, навчив трохи по-іншому дивитися на футбол порівняно з тим, як я дивився на нього до цього. Звісно, я йому телефонував. Додзвонився! Найголовніше, побажав йому здоров’я, щастя, удачі і щоб у нього виходило те, що він хоче. Щоб він був щасливий від того, що робить, щоб його це тішило.
— Перед «Шахтарем» Луческу пройшов цілу тренерську школу. Йому пощастило тренувати зірковий «Інтер» із Роналдо, Саморано та іншими легендами. Що найголовніше він змінив у вашому погляді на футбол?
— Я прийшов до «Шахтаря», як чеський гравець. А за менталітетом та грою можна трохи порівняти чеського футболіста з українським чи польським. У нас у команді, наприклад, ще Маріуш Левандовський був.
Я думаю, що Луческу дав нам впевненість у тому, що ми можемо також грати у технічний футбол із виходом з оборони. Містер Луческу змушував команду виходити через центральних захисників, флангових захисників, центральних півзахисників. І просто виходити із оборони з м’ячем на нозі.
Зараз, якщо дивишся футбол, це намагаються робити всі команди. Але в той час, коли я прийшов до «Шахтаря», можливо, жодна команда з чеського та українського чемпіонатів не грала в такому стилі, щоб виходити з оборони. В цей час, можливо, «Барселона» ось так грала під Гвардіолою. Але Гвардіола, так би мовити, це вихованець Луческу. Він також згадує Луческу.
Я думаю, він дуже багато дав мені цієї впевненості, що можна з м’ячем на нозі виходити з оборони через півзахист в атаку. Але при цьому це не тікі-така чи повільний футбол. Іноді, якщо є можливість і слід організувати швидку атаку, можна зробити діагональ. Діма Чигринський та Яра Ракицький дуже багато разів прискорювали гру тим, що переводили м’яч на Даріо Срну, який на правому фланзі грав майже у нападі. І це нам також дуже допомогло.
Тому я не можу сказати, що Луческу змушував грати лише у короткий пас. Ні! Він просто давав упевненість у тому, що треба виходити з оборони з м’ячем на нозі. Але, якщо тебе починають пресингувати, і ти бачиш, що Даріо Срна вільний на правому фланзі, чому йому не дати пас на 80 метрів? А він у вільній зоні може або один на один піти, або може подавати м’яч. Тому мені Луческу дуже багато дав у цьому плані. І я дуже радий, що зустрівся у своїй кар’єрі з цим тренером та з цією людиною.
— І часто «Шахтар», якщо впевнено когось обігравав, атакував ворота суперника, підключаючи і лінію оборони...
— Так! Він не хотів, щоб був один нападник чи один атакуючий півзахисник. Це не його підхід, що нападник і півзахисник заб’ють по 20 м’ячів, а решта лише обороняються. Він змушував центрального захисника, якщо той має вільну зону, атакувати і йти в напад. Нема проблем! У той час, коли Луческу очолював «Шахтар», я думаю, він був дуже сильним тренером!
— Навіть взяти, наприклад, ті матчі «Шахтаря» із зірковою «Барселоною» Гвардіоли.
— Тоді у чемпіонаті України грали «Динамо» Київ, «Металіст» Харків, «Дніпро», «Чорноморець» Одеса, «Карпати» Львів, «Зоря» Луганськ. І у тому чемпіонаті було 4−5 команд дуже сильних. За «Металіст» грали дуже сильні латиноамериканці. За харківську команду грали Тайсон, Марлос, Жажа Коельйо тощо. «Дніпро» те саме! За них грав Матеус. І тоді було дуже багато гравців дуже гарної якості. Звісно, це все посилювало чемпіонат України. І це посилювало футболістів, які у цьому чемпіонаті грали. Це стосується і українців, і іноземців. Їх усіх це посилювало.
Дмитро Котков
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
