Руслан Ротань: «Таких пенальті можна ставити 150 за гру»

Головний тренер житомирського «Полісся» Руслан Ротань поспілкувався із Football Hub після поразки від «Динамо» (1:4) в матчі 4 туру чемпіонату України.

— Руслане Петровичу, що сьогодні стало найбільшою проблемою: фізичний стан, психологія чи тактика?

— Я не скажу, що проблема була у фізиці чи тактиці. Найприкріше те, що коли ми повели в рахунку, гра давалася, але ми самі собі привезли непотрібний гол. Після цього психологічний стан команди просів, особливо після пенальті — ми розклеїлися. Це мені дуже не сподобалось. У роздягальні ми домовлялися про одне, а на полі вже не були тією командою. Тут справа у психології та настрої. Бо умови були рівними: і «Динамо» грало в один день, і так само поверталося додому. Але ми не змогли дістати з себе максимум, і коли почали програвати, виглядали приреченими. Були якісь моменти, але все спонтанно, без балансу.

— Після того, як команда пропустила, ви освіжили лівий фланг, випустили Корнійчука, змістили Назаренка і Гуцуляка, але при цьому форвард залишився на лаві. Розкажіть про цю задумку.

— По-перше, ми грали три дні тому, тому враховували навантаження. Випустили Велетня. Михаличенко отримав травму, тож заміна Корнійчука була вимушеною. Гуцуляк певний час зіграв на позиції форварда, Назаренко теж мав дискомфорт, тому його замінили. Врешті все повернули на свої місця.

— «Полісся» з перших хвилин грало першим номером проти «Динамо», чемпіона країни. Чому ви вирішили так зіграти?

— А чому ми повинні боятись? Ми домінували на полі, забили м’яч, мали ще моменти. Але потім психологія і реакція на помилки, особливо після пенальті, зламали гру. Ми ніби опустили руки — цього не повинно бути.

— Епізод з пенальті ви вже переглядали? Чи був він, на вашу думку?

— Не хочу це обговорювати. Таких пенальті можна ставити 150 за гру. Нехай це розбирають інші. 

— «Полісся» створює моменти, грає непогано, але програє вже п’ять-шість матчів поспіль. Наскільки це б’є по психології, і що ви кажете гравцям після таких ігор?

— Тут потрібні терпіння і віра. Ви правильно сказали: статистика часто не на користь суперників, особливо у першому таймі. Але реакція на пропущені голи — наша слабкість. У футболі психологія робить дуже багато. Впевненість приходить тільки з перемогами. Зараз у нас, можна сказати, «яма»: поразки, переїзди, важкі матчі — все це не додає впевненості. І кожна поразка ніби ще більше з’їдає віру гравців у себе.

Ми наводимо приклади, показуємо статистику, пояснюємо хлопцям, що потрібно працювати далі, дивитися вперед. Це закінчиться, якщо йти до мети і не опускати рук. А от те, що сьогодні після другого гола ми фактично опустили руки — це найбільше розчарування.