Поразка з двозначним рахунком — рідкісне явище у футболі. А на рівні національних збірних і поготів. Саме тому результат матчу відбіркового турніру ЧС-2026 Норвегія — Молдова (11:1) став справжньою сенсацією в Європі. Колишній головний тренер «Олександрії» Юрій Гура, який торік встиг попрацювати в молдовському футболі в ролі наставника тираспольського «Шерифа», зізнався, що ніяк не очікував такого сенсаційного результату.
Юрій Гура— Я був у шоці, — зізнався він. — Футболісти молдовської збірної б’ють рекорди. До цього поєдинку національна команда Молдови з таким великим рахунком ніколи не програвала. Та й Норвегія теж таких великих перемог не здобувала. Хіба що в хокеї (усміхається).
— Очікували в цій грі чогось меншого?
— Та вже, аж ніяк не такого розгрому! Хоча думав, що молдовани все ж таки зуміють домогтися якогось позитивного результату. Але щоб дійшло до такої міри — цього, чесно кажучи, ніяк не очікував. Ну, нехай 1:3 або 1:4, але не 1:11!
— Як ви думаєте, чому такий раптовий збій у грі молдавської збірної стався?
— Навіть і не знаю. Думав над цим і висновок зробив один: занадто багато помилок було у захисників в обороні. Тим паче що в атаці в цьому матчі молдовани взагалі діяли беззубо. Утім, проти Голанда в обороні дуже важко грати — ось він і забив п’ять м’ячів. Але як би там не було, а в задній лінії збірна Молдови допускала просто дитячі похибки.
— За період роботи в «Шерифі» ви, напевно, зробили висновок про рівень національних чемпіонатів Молдови та України? Чим вони різняться і в чому це полягає?
— Можу сказати, що молдовський футбол більш технічний. У ньому немає такої напруги й тиску, як у чемпіонаті України, що спостерігається на кожному кроці. У нас футбол з акцентом на фізичну готовність, більш контактний, коли навіть голову не дають підняти. А в Молдові він більш академічний, імпровізаційний.
Хоча я не сказав би, що команди в молдавській Суперлізі слабкі. Ні. Адже у всіх є легіонери. Як і в Азербайджані, зі збірною якого нещодавно грала Україна. Узяти, приміром, «Карабах» — так там самі іноземці грають. А ось у тій же азербайджанській національній команді гравці зовсім іншої якості.
У збірної Молдови теж схожа ситуація: всі її футболісти виступають у різних чемпіонатах, і в кожного з них різний фізичний стан. Тож наставнику молдовської команди Сергію Клещенку було дуже важко обирати оптимальний склад. Адже стежити за кожним із кандидатів, які грають у різних країнах, вкрай складно. Як і важко тим, хто в збірній Молдови відповідає за селекційну роботу та запрошення на збори. Від цього дуже багато залежить. Буває, що той чи інший футболіст один матч зіграв добре, а в іншому з якоїсь причини виглядає не найкращим чином. У кожного ж свої особливості, своя психологія. Тож тренерському штабу молдован не позаздриш.
— Але до нищівної поразки від норвежців під керівництвом Сергія Клещенка у збірної Молдови були і вдалі ігри. Чого варті хоча б два матчі відбіркового циклу чемпіонату Європи 2024 року з Польщею, в яких було здобуто домашню перемогу 3:2 і виїзну нічию 1:1...
— Ось-ось, у тому-то й річ! В активі молдавської збірної справді траплялися хороші поєдинки, в яких грали здорово. І не тільки з поляками. А тут стався якийсь розлад, який пояснити важко. До того ж, голкіпер Аврам не виручив.
— Як розцінюєте вчинок Сергія Клещенка, який подав у відставку?
— Якщо немає результату (у цьому календарному році Молдова програла у всіх п’яти матчах), то ясна річ, що він відчував велику напругу. Після такої розгромної поразки був тиск з боку ЗМІ, футбольної громадськості та вболівальників. Повторюся: напруга виявилася дуже серйозною. Тому відставка Клещенка — крок цілком виправданий. По-чоловічому це вольовий вчинок.
В’ячеслав Кульчицький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
