Колишній півзахисник збірної України Євген Левченко поділився своєю думкою про доцільність зміни головного тренера української національної команди у зв’язку з невдалим стартом у відбірковому турнірі ЧС-2026 (Україна — Франція — 0:2, Азербайджан — Україна — 1:1).
Євген Левченко— Євгене, чи потрібна зараз зміна головного тренера в збірній України?
— У нас у збірній хороші виконавці, але питання в тому, чи підходить наставник для цих футболістів, щоб збірна розвивалася, чи є синергія. А це визначається дуже просто — як грає команда, як сильно гравці віддаються на полі за свого тренера, наскільки вони розуміють його ідеї? Чи має він вплив на підопічних? Зараз дуже багато незрозумілого в малюнку гри команди. Це серйозне питання на адресу наставника.
Мені складно сказати однозначно, що відбувається зі збірною, не знаючи всіх нюансів, що відбуваються всередині колективу. Якби я був керівником, то запросив би головного тренера, кістяк команди і спробував розібратися, у чому проблема. Потрібно спілкуватися, інакше питання не вирішуватимуться.
— Якщо припустити, що зараз посада головного тренера збірної України вакантна. Які кандидатури ви бачите на цій посаді?
— Я розумію, що багато хто хоче бачити біля керма збірної деяких людей, які раніше тренували національну команду, але зараз тривалий час не мають роботи на вищому рівні. Це крок назад. Зараз футбол дуже швидко розвивається і наставник повинен бути на коні, при роботі.
Знову-таки, якби була моя воля, я б дав карт-бланш молодому і перспективному тренеру, щоб він надав свій план і його дотримувався. А що стосується вашого запитання, то це, наприклад, Руслан Ротань, це хоч і радикальне рішення, але я за інноваційні процеси, за фахівців, які по-європейськи дивляться на всі нововведення у футболі.
Якісний іноземний фахівець, на мій погляд, зараз не приїде в країну, де триває війна, де і тиск з боку громадськості дуже великий.
— Збірна України вийде з групи відбіркового турніру ЧС-2026?
— Природно, що про перемогу в групі не може бути й мови, а ось доля другого місця може вирішитися 10 жовтня в матчі Ісландія — Україна. Поки півень не клюне нас в одне місце, ми не можемо зібратися. Так от, тягнути вже нікуди. Підопічних Сергія Реброва не влаштовує навіть нічия, інакше про чемпіонат світу можна буде забути. Але якщо бути відвертим і подивитися, як Ісландія грала проти Франції, в Рейк’явіку нам буде ой як складно. Банальні слова, але потрібно провести серйозний аналіз і зробити висновки, щоб бути конкурентоспроможними хоча б у майбутньому протистоянні.
Сергій Дем’янчук
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
