Вихованець київського «Динамо» Владислав Бугай, який наразі є гравцем луганської «Зорі», розповів про роки, які він провів в структурі столичного клубу, та дав оцінку потенціалу деяких динамівців різних поколінь.
Владислав Бугай— Ти сам киянин й розпочинав свій спортивний шлях у «Динамо». Як це було?
— Я змалечку захоплювався футболом й мені дуже подобалося. Просив тата відвести мене на футбол ледве не у чотири роки. Пам’ятаю, ми якось поїхали на Оболонь до знайомих, й вони сказали, що ще зарано.
Коли мені вже було майже шість, то тато мене привіз на Нивки до «Динамо». Там проходив якийсь відбір. Прийшло близько ста дітей, точно не пам’ятаю. Хлопців кожні пару днів поступово відсіювали й у підсумку сказали, що мене беруть.
— Чи перетинався ти у «Динамо» за своїм 1997 роком народження з Віктором Циганковим?
— Так. Я ще пам’ятаю, як він приїхав на відбір. Здається, з першого разу його не взяли. Потім за рік повернувся й, не знаю, що він робив, але почав дуже сильно виділятися серед однолітків.
— Чим саме виділявся?
— Там усім одразу. (Посміхається). За рік він мав усі якості: швидкість, удар, завершення, дуже світла голова, дриблінг. Якщо траплялися якісь важкі матчі, то питань не виникало — просто били у його зону, він вбігав та робив результат у віці 15−16 років.
— Циганков — це суперталант?
— Ну, на рахунок таланту не знаю. Бачив, що він дуже багато працював та працює. Тато дуже багато його тренував. Так, є якийсь відсоток таланту, але, мені здається, усе це праця.
— Чому довелося піти з «Динамо»?
— Останні два роки академії я вже провів у київському «Локомотиві». Усе як і завжди: прийшов новий тренер й сказав, що в мене буде мало ігрової практики, а у моєму віці потрібно грати. Так і завершилося.
— Через декілька років ти потрапив до «Шахтаря». Як це сталося?
— В мене тоді вже був агент. Я грав у «Локомотиві» й влітку після випуску, коли усі потрапляли до U-19, отримав травму. Випав десь на місяць-два через меніск. Таким чином, сезон просто підтримував форму у «Локомотиві», виступаючи на область та в чемпіонаті Києва.
Далі агент спитав, куди я хочу поїхати на перегляд. Я тоді чомусь дуже хотів потрапити до «Дніпра». Мені сказали, що команда буде збиратися за два-три тижні, а поки є можливість потренуватися з командою U-19 «Шахтаря», яка переїхала до Щасливого. Я доєднався до них, і вже за тиждень мені запропонували контракт. Відмовлятися не став. Тим більше, команда грала в Юнацькій лізі УЄФА.
— Чи можна сказати, що Олександр Піхальонок, з яким ти перетинався у «Шахтарі», є однією з найбільших втрат цього клубу за останні роки?
— 100%. Я навіть не розумію, як його могли відпустити. Напевно, це був найбільший талант нашого року. Також вже тоді бачив його дуже гарним гравцем.
Потім ми й у «Маріуполі» перетиналися, й він показав свою якісь на рівні УПЛ. Не знаю, чому в нього не вийшло у «Шахтарі». Дай Боже, у «Динамо» все буде добре. Стартував він вдало.
— Владислав Ванат — нині найкращий форвард України?
— Так. За результатами видно, скільки він забив за останні два сезони. Перейшов до «Жирони» й одразу відзначився голом — молодець. Якісний швидкий нападник. В нього є усе, щоб «Жирона» стала для нього трампліном.
— У Миколи Михайленка шлях до основи «Динамо» був тернистим, але людина дійшла до цього рівня.
— Він не одразу заграв у «Динамо». Мав нелегкий шлях й рухався поступово. У «Чорноморці» він розпочав грати зі старту. Був ще молодим та не надто міцним, але усі побачили задатки. Запам’ятався креативом та якісними гострими передачами. Не дивно, що зі своїм ставленням до роботи він виріс у якісного футболіста.
— Чому, на твій погляд, у «Динамо» не заграв Георгій Цитаїшвілі? Наскільки це талановитий гравець?
— Гіо за своїм роком був одним з найкращих талантів «Динамо». Таких футболістів не надто багато. Однак, я ж кажу, що в «Динамо» не усім вдається заграти. Все ж це не кінцева. Якщо не вийшло у Києві, то це не означає, що ти не футболіст.
В цього дуже гарний дриблінг, завершення. Він показував це в останній сезон у «Гранаді». Дуже якісний гравець. Думаю, в нього також усе попереду.
— Крістіан Біловар — кваліфікований футболіст?
— Ну, в «Динамо» не можуть довіряти регулярно грати некваліфікованому футболісту. І хоча можуть казати про якісь зв’язки чи ще щось, в нього є якості. Напевно, потрібно просто добрати м’язової маси й буде грати на дуже високому рівні.
— Як вважаєш, чи зможе Максим Брагару після невпевненого періоду у «Динамо» заграти в оренді у «Поліссі» Руслана Ротаня?
— В «Динамо» інші вимоги. Це дуже великий клуб, в якому усім тяжко заграти одразу. Там потрібно з першого матчу показувати результат. Якщо щось не виходить, то на ніхто не буде чекати.
Сподіваюся, що в Брагару все вийде у «Поліссі». Це якісний й талановитий футболіст, який багато працює над собою. В нього гарний дриблінг, світла голова.
— Як тобі було конкурувати з Едуардо Герреро у «Зорі»?
— Було важко, бо це якісний нападник, який провів вдалий сезон. На кожному тренуванні я віддавався на усі 100%, аби зачепитися хоча б за якийсь шанс, але він був на ходу та забивав. Тренерам було безглуздо його змінювати та ставити мене або когось іншого. Тим паче на нього існував попит, й клуб мав можливість заробити гроші.
— Чому, на твій погляд, в Герреро так важко йде у «Динамо»?
— В «Динамо» у Герреро склалася така ж сама ситуація, як у мене в «Зорі». Він прийшов у команду, але що робити тренеру, якщо Ванат забивав та був на ходу? Просто прибрати нападника, який проводить дуже якісний сезон?
Йому треба було працювати, що він і робив. Можливо, десь руки опустив, але в цьому сезоні, дай Боже, буде грати та забивати. Дуже якісний нападник, в якого є швидкість, креативні рухи, й він може придумати гол з нічого.
— А як він поводився у колективі?
— В нього вірила уся команда та керівництво. Він був дуже розкутий, тренувався у кайф, виходив та забивав. Усе виходило. Не було такого тиску, як у «Динамо», де потрібно виходити та одразу забивати, щоб закріпитися. Думаю, якщо в нього вірити у «Динамо», то також усе вийде.
Дмитро Вєнков
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
