Заслужений тренер України Анатолій Крощенко розповів, що думає про проблеми в грі київського «Динамо», а також прокоментував ситуацію із сучасними вітчизняними тренерами.
Анатолій Крощенко— Анатолію Миколайовичу, що відбувається з «Динамо»? Команда Олександра Шовковського вже четвертий матч поспіль в УПЛ завершила внічию.
— Запорука успішної гри — робота на тренуваннях. Те, що я бачу зараз у поєдинках, — дуже слабкі підготовчі речі. Складається враження, що гравці виходять на поле і вже по ходу матчу пристосовуються один до одного та суперника. Вирішують, як гратимуть. Кульгає тактика.
— Кияни багато пропускають, захисників тасують, але результату немає.
— Важливо відпрацьовувати гру в обороні до автоматизму. Коли я був тренером, практикував одну вправу: по п’ять м’ячів ставив праворуч і ліворуч. Йдуть навіси, чотири гравці захищаються, чотири атакують. Гравці повинні були відчути, хто кого тримає, куди бігти, як маневрувати, як страхувати партнера. І так доти, доки із заплющеними очима не відчуватимуть одне одного.
А тепер подивіться на захисників «Динамо». Вибачте, але Попова часто саджають п’ятою точкою на газон, тому що він слабко грає позиційно. Не розуміє базових речей.
— Ви успішно працювали в академії «Динамо». Ваші вихованці могли відразу заграти в першій команді?
— Наведу лише один приклад. Йожеф Сабо, який тоді очолював «Динамо», запитує: «Порадь, кого можна взяти в першу команду?» Відповідаю: приходь, є талановиті хлопці. Йожеф Йожефович приїхав і після першого ж перегляду відібрав Сергія Федорова, Владислава Ващука та Олександра Шовковського.
— І ця трійка на довгі роки стала кістяком «Динамо».
— Саме. Зараз «Динамо» гостро потребує підсилення за різними позиціями. Але скажіть, хто з Академії прийшов і заграв в останні роки? То з «Чорноморця» беруть, то з «Дніпра-1», то легіонери сумнівного класу. А де свої?
Крім того, важливо, щоб команда була готова фізично. Фізика завжди відігравала величезну роль у футболі — згадайте команди Валерія Лобановського. А зараз футбол став ще більш інтенсивним. Якщо ти не готовий фізично — ловити нічого.
На тренуваннях потрібно бути жорстким і справедливим, адже суперник на полі тебе жаліти не буде.
— Можна провести паралелі між проблемами в «Динамо» та збірній України?
— Сергій Ребров уже кілька років очолює національну збірну, але немає ні результату, ні кістяка, ні впізнаваного стилю. Але ж це команда, яка представляє весь наш футбол.
— В Україні є тренери, які вам імпонують?
— У нас багато тренерів, але реально виходить поки що тільки в Руслана Ротаня. Його «Олександрія» взяла срібло без зірок — і це не випадково. Мені подобається спостерігати за його роботою, за ігровою еволюцією його команд. Він відчуває футбол, має власне бачення гри. У його підході видно елементи сучасної методики, яку він намагається впровадити. Гравці постійно переміщуються, шукають найкращі позиції, знають свої маневри. Наші футболісти до цього не звикли — їм простіше грати від простого.
Крім того, видно, що Ротань у хороших стосунках із командою. Вміє створювати правильний робочий клімат.
— Наскільки важливо, щоб футболісти беззаперечно слухалися тренера і слідували його ідеям?
— У моїй кар’єрі було по-різному. Іноді ми награємо комбінації, а в грі не йде. Підходять хлопці і кажуть: «Миколайовичу, а давайте спробуємо ось так?» У творчому процесі важливо чути одне одного.
Ще пам’ятаю, як нас — тренерів збірних і академій — збирали в Будинку футболу. Проводили різні курси, семінари, обговорювали тактичні новинки, обмінювалися думками. Зараз, мені здається, сучасні українські тренери надані самі собі та варяться у власному соку. Їхню роботу розбирають хіба що журналісти.
Віктор Перегняк
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
