Колишній півзахисник збірної України Тарас Степаненко розповів, що він думає про перспективи збірної України у відбурковому етапі ЧС-2026 та у двух заключних матчах групової стадії цієї кампанії — проти Франції та Ісландії.
Тарас Степаненко— Коли ви востаннє спілкувалися з Сергієм Ребровим? І чи залишаєте в серці місце для повернення в збірну?
— Я реаліст. Востаннє був у збірній якраз десь рік назад. З Сергієм Ребровим в останній раз тоді і спілкувався. Я зараз увійшов до Асоціації футболу (мається на увазі виконком, — прим. ред.). Коли йде голосування, я намагаюся бути присутнім, звісно, коли немає тренувань.
А якщо про збірну, то, щоб викликатися, ти повинен грати постійно на високому рівні. При Пушичі я постійно не грав. Потім у мене було багато пошкоджень — 6−7 низових травм. Я практично в цьому сезоні нормально не грав, так, пару разів вийшов на заміну. Тому з початку сезону я нормально тренуюсь десь місяць. Тільки починаю набирати форму. То про яку збірну може йти мова?
Звісно, я ще думаю пограти в футбол, тому сюди і прийшов. Це в «Шахтарі» я останнім часом не грав і з цим тренером у мене не було гарних стосунків. Тому я просто зараз вболіваю за збірну, я завжди на зв’язку з хлопцями.
— І крапку не ставите на збірній. Супер! А як ви вважаєте, покоління Степаненка, Сидорчука, Ярмоленка ще може сказати своє слово у формі збірної — чи зараз настав час молодих?
— Якщо тренер вважає, що рівень тих футболістів, яких він викликав, кращий, ніж тих, яких він не запросив, то це його право. Немає зовсім в цьому питання. Якщо ми будемо дивитися, що тому 35, а тому 25, то я з цим не згоден. Ось Модрич у 40 років стає кращим футболістом в Італії. Кріштіану Роналду грає всі матчі і забуває за збірну. Тому це питання рівня і статусу футболіста.
Для мене завжди потрібно показати якість. Тільки якість може відповідати на це питання. Не вік. А якщо ми беремо вік, наприклад, викликають хлопця, якому 17 років, а в нього зовсім немає досвіду, але він, як Ямаль, стає лідером збірної — це рівень футболіста і того, що він може дати для цієї команди.
У нас на даний момент зібрані найкращі на своїх позиціях з усієї Україні. Тому вибір завжди за тренером. В нього є помічники, вони дивляться матчі, аналізують. Тому я не думаю, що це питання віку. Не хочеться розмірковувати про те, що люди думають про вік. Коли я здоровий, граю, за всіма показниками фізичними я завжди в трійці. Чому я повинен згадувати про свій вік? Я бігаю так само. (Посміхається).
— Як би ви оцінили шанси нашої збірної у відборі на чемпіонат світу?
— Я думаю, що в нашій збірній все є. Дуже гарні футболісти. Вони всі практично грають в своїх клубах. У нас багато легіонерів в європейських клубах. Тим більше, повторюся, цей відбір на чемпіонат світу особливий — вже більше команд, більше шансів його пройти.
У нашій групі Франція — топ-збірна, але Ісландія, Азербайджан — це не топ. Наша збірна набагато сильніша. Тож треба просто вірити в себе. Зрозуміло, завжди нелегко грати за збірну. Тобі потрібно вигравати, від тебе великі очікування. Якщо ти граєш з Азербайджаном 1:1, або не виграєш в Ісландії, то вже на тебе відразу великий тиск.
Але в нашій збірній все для є для того, щоб брати очки у Франції, вигравати у Ісландії, Азербайджану. Якщо грати плей-офф, то вигравати і там. У мене зараз у команді (наразі Степаненко виступає за турецький «Еюпспор», — прим. ред.) три збірники — Словенія, Румунія і Боснія. Боснію вже проходили, з Румунією теж можемо грати. І це команди одного рівня, які будуть виходити в плей-офф, коли ми не вийдемо з першого місця. Тому хлопці повинні в себе вірити, я в них вірю.
Я вважаю, що в нас дуже гарна збірна, дуже гарний колектив — і все може вийти.
— Скоро наша команда зіграє в Парижі зі збірною Франції. Які ваші думки, припущення? За всю історію ми тільки один раз вигравали у Франції…
— З мого досвіду, це нереально — вдавати, що ти не знаєш про рівень Франції. Ім’я вони завойовували своїми результатами на протязі вже століття. Коли я готувався до таких матчів, я собі казав: «Я повинен бути сконцентрованим максимально всі 90 хвилин».
У чому сила таких команд? У них, з їхньою якістю, на кожну позицію може вийти новий не гірший футболіст, і якщо ти даєш якийсь бій і не готовий бути сконцентрованим на 100%, то десь вони використовують цей момент — і ти вже не в тій позиції.
Практично всі, викликані в збірну України, мають досвід на високому рівні. Вони знають, як грати такі матчі. Я не думаю, що французи набагато сильніші. Так, у них набагато більший вибір футболістів. І у них може бути 2−3 склади. Але за якістю наших футболістів і колективу, я думаю, ми їм точно не поступаємося.
— Кого з молодих хлопців ви б уже зараз хотіли бачити в національній команді? Хто, на вашу думку, має особливий характер і потенціал?
— Я дуже радий, що Батагова викликали (хоч він і не зіграє через травму, — прим. ред.). Він дійсно заслуговує, я за ним слідкую, дуже гарний футболіст. У нас з лівою ногою тільки один центральний захисник — Коля Матвієнко. Думаю, Арсеній буде гарним підсиленням для збірної і обов’язково за неї зіграє.
Не можу стверджувати, що слідкую за всіма молодими футболістами чемпіонату України. Не буду називати імена, але знаю парочку, хто ще заслуговує на виклик до збірної. Але у нас гарний склад. Завжди викликаються й молоді футболісти. Вважаю, що на даний момент це всі ті, хто дійсно заслуговує бути в збірній.
Крістіна Пастухова
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
