Колишній воротар київського «Динамо» Володимир Циткін поділився своїми враженнями від матчу відбіркового турніру ЧС-2026 між збірними Франції та України (4:0), який відбувся минулого четверга у Парижі.
Володимир Циткін— Перший тайм у Парижі — повне розчарування щодо організації гри. Відійшли до своїх воріт, віддали м’яч господарям і мріяли лише про те, щоб не пропустити. Бажаного досягли, але це була не стільки заслуга українців, скільки французів, які вирішили влаштувати собі легку прогулянку: діяли в своє задоволення, без рвіння. От би українцям і скористатися цим шапкозакидницьким настроєм у суперників, але українці були зосереджені на тому, як би подалі відбити м’яч від своїх воріт.
— Напевно, французам дісталося на горіхи у перерві, бо вже на початку другого тайму вони матеріалізували свою ігрову перевагу в забиті м’ячі.
— Знаєте, поразки бувають різними, проте цю у Парижі інакше як ганебною не назвеш. Вже коли двічі пропустили, почали хоч якось вибігати в атаку, але що з цього, коли до ударів не доходило. Сумно.
— Можливо, якби гості грали в бойовому складі, то ситуація на полі не була б такою безнадійною?
— Назвемо речі своїми іменами. Виклик у збірну — хіба це не стимул продемонструвати свої найкращі якості? Довіряють тобі грати з топ-збірною — це що, не шанс заявити про себе на повний голос, перестрибнути вище голови? А що ми спостерігали в Парижі? Банальну безпорадність.
Найменше претензій хіба що до воротаря Трубіна, який, що міг, — відбивав, і до нападника Яремчука, який виконав великий обсяг чорнової роботи, встигаючи працювати й в обороні. До решти — багато критичних зауважень, особливо до Забарного і Гуцуляка.
— Чи правильно вчинив Ребров, довіривши місце у стартовому складі великій групі гравців ротації?
— З власної ігрової практики можу стверджувати, що такі серйозні кадрові перестановки до добра не призводять. Можна кинути в бій 2−3 футболістів, які не можуть похвалитися належною ігровою практикою, але не майже всю команду. А як же тонус, цим не можна ризикувати. Хоча це моя точка зору.
Якщо в неділю збірна України здобуде перемогу над ісландцями і проб’ється в плей-офф, то всі будуть віддавати належне Реброву, мовляв, вгадав з тим, що дав відпочити лідерам. Але найприкріше, що гри як не було, так і немає. Навіть якщо і пройдемо Ісландію, що далі?
— Ситуація в турнірній таблиці склалася так, що в неділю потрібно буде обов’язково перемагати. Що може стати козирем українців?
— Передусім, ігрова дисципліна. Переконаний, що ісландці добре попрацювали над помилками, допущеними в жовтневому матчі в Рейк’явіку, і не будуть діяти так авантюрно. Тим більше, що їх влаштовує і нічия. Вони можуть взяти на озброєння гру від оборони й користуватись довгими передачами за спини стоперів Забарного і Матвієнка, які не вирізняються швидкістю, і створювати загрози.
Ось чому багато чого залежатиме від того, як українці зіграють тактично, щоб мінімізувати вразливість оборони. На жаль, не без гріхів і гравці інших амплуа. Тому інтрига і не вщухає.
Андрій Писаренко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
