19 листопада вранці ворог завдав найпотужнішого за весь час повномасштабної війни ракетного удару по Тернополю. Внаслідок смертоносної атаки країни-терориста місто зазнало серйозних руйнувань, людських втрат і поранень. Легендарний форвард «Ниви» 80−90-х років, а нині тренер Ігор Яворський розповів про те, що відбувалося у жахливий ранок 19 листопада.
Ігор Яворський— Це сталося біля нашого будинку, всього в одному кілометрі. Сирени повітряної тривоги почали лунати у Тернополі ще опівночі, однак о 5:40 ранку так вило, що прокинувшись, я відразу зазирнув у вікно. А там побачив заграву в небі від стрілянини. Як глядь — ракети летять! А через мить чую: «Бах!», «Бах!», «Бах!».
У мене приватний будинок, так після такого потужного вибуху у нас було таке відчуття, буцімто дім щось підняло і опустило. Від ударної хвилі все у будинку ходило ходуном, тряслися штори. Дев’ять балістичних ракет «Кинджал», дев’ять вибухів. І відразу ж здійнявся дим, почало все горіти. Влучання було у восьмий поверх десятиповерхового будинку, то знесло верхні поверхи. А також «прилетіло» у перший поверх, де мешкала сім’я із чотирьох чоловік. Вони відразу ж загинули.
Крім цього, ворог поцілив і в інші об’єкти — у підприємство, заправку. У цьому ж районі школа, дитячий садок, футбольний майданчик. Все пошкоджено, багато що знищено. У зв’язку з цим школи переведено на «дистанційку». З самісінького ранку і до пізнього вечора місця «прильотів» повністю перекриті, адже працюють всі екстренні служби, стягнуто спецтехніку. Багато роботи у пожежників, рятувальників і лікарів «швидкої допомоги». Розбираються завали, витягують людей.
Щойно повідомили, що вдалося витягти 20-річного хлопця, якого затисло між стінами квартири зруйнованої багатоповерхівки. Багато жертв, а долі ще більшої кількості людей невідомі. Це був цілеспрямований удар рф по мирним жителям. Жах, справжній жах! Дуже страшно, коли люди гинуть і кінця краю цьому терору не видно. Ворог хоче налякати і зламати наш народ, але цього йому не вдасться зробити.
— Як вам працюється в таких умовах?
— Звичайно ж, непросто. Деколи під час проведення тренувань починають летіти безпілотники чи ракети, але діти, захопившись грою, мені кажуть: «Петровичу, нічого страшного, давайте ще пограємо».Але я категоричний, кажу: «Ні-ні, всі в укриття!». А сьогодні, ясна річ, ми відмінили тренування. Не дай Боже наразити дітей на небезпеку. Коли летить смертельна зброя, то ти не знаєш, куди вона врешті-решт прилетить. А у нас же дуже багато дітей.
Читаєш, бувало, новини, а в них пишуть, що обстрілюють то одне місто, то інше, то вдарили по Одесі, то по Харкову, то по Львову, то по Києву. І думаєш: «Господи, скільки ж то може бути?!». Кругом загиблі люди, країна плаче. Я сьогодні теж від всього цього жахіття розплакався, було дуже важко. Гинуть цілі сім"ї. Як сьогодні у нас: мама, тато, дівчинка, хлопчик. Це просто жах, який не передати словами.
— Про кількість загиблих що відомо?
— Кажуть, що після ракетного удару по Тернополю вона може бути значно більшою, ніж 25 чоловік, про яких вже оголошено. Адже ще по більш ніж 60 номерам телефонів родичі не можуть додзвонитися. А всього 200 заяв на телефони, по яким не можна додзвонитись. Можна собі лише уявити, скільки людей опинилося під завалами, які безперервно розгрібають. Родичі та близькі стоять неподалік і чекають завершення робіт, плачуть. Один чоловік ходить там цілісінький день — у нього в тому будинку дружина і двоє діток. Крім усього, мер Тернополя звернувся для містян із застереженням, щоб не відкривати вікна, бо наслідки після ракетної атаки призвели до забруднення повітря хлором, який перевищує норму у шість разів.
Андрій Писаренко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
