Ігор Циганик: «У Суркіса довгий запас терпіння»

Відомий коментатор Ігор Циганик висловив свої думки з приводу кризи у київському «Динамо».

— Знаєте, я можу тут зачитувати багато запитань: чому Суркіс не звільняє Шовковського, що відбувається, чому ця історія триває, чи є рішення, як далі розвиватимуться події в «Динамо»?

Дивіться, я добре знаю президента «Динамо». І зараз трохи привідкрию… не знаю, великий це секрет чи маленький, але ми неодноразово говорили з ним про те, що він не збирався звільняти Луческу. Пам’ятаєте, коли Луческу подав у відставку після поразки від «Шахтаря», коли забив Зубков? На той момент Суркіс не мав наміру звільняти Мірчу Луческу, і його рішення стало для президента несподіваним.

І якби дорогою від лави запасних до пресконференції знайшлася людина, яка могла б зупинити Луческу, то, можливо, він і сьогодні залишався б тренером «Динамо». У Суркіса довгий запас терпіння, і, відверто кажучи, добре серце. Він не робить різких рухів, завжди дає людям шанс і важко розлучається з тими, з ким працює.

Тоді Луческу просто сам наважився піти. Я вже три місяці — навіть більше — говорю про те, що звільнення навряд чи буде. Людина повинна сама дозріти до рішення: або піти, або спробувати виправити ситуацію. Тому якщо хтось чекає різкого, демонстративного звільнення Шовковського — навряд чи. Так, свого часу звільняли Сьоміна, але знаєте чому? Бо Сьомін програв «Шахтарю» і одразу полетів до Москви.

Наступного дня, коли президент «Динамо» захотів із ним поговорити, Сьомін по телефону сказав: «Повернуся через два дні, тоді поговоримо. Зараз у мене вихідні, не хочу про це думати». І Суркіс тоді відповів: «Я не спав цілу ніч, переживаю, а ви відпочиваєте? Так не буде». Ось чому його тоді звільнили.

Тому я не бачу підстав для різкого звільнення Шовковського зі словами: «Все, Сашо, ти закінчив». Думаю, президент «Динамо», розуміючи легендарність Шовковського для клубу, очікує, що той сам зробить певний крок — проведе аналіз і зрозуміє, чи може він щось змінити в «Динамо», чи ні. Я висловлю лише свою точку зору щодо того, що відбувається.

Після матчу з «Пафосом» у серпні в мене вже були підстави думати, що ситуація буде критичною. «Динамо» не було готове до кваліфікації Ліги чемпіонів та до серйозних єврокубкових протистоянь. Це було дуже помітно. По ходу сезону щось змінити складно. І ці провали на останніх хвилинах — від невпевненості та нерішучості.

А матч проти «Колоса» лише підтвердив: «Динамо» не переграло «Колос». «Колос» перебив і перетиснув «Динамо» — у бажанні, в емоціях, у налаштуванні. Ви бачили, щоб коли-небудь тренер суперника дозволив собі так бігти до футболіста «Динамо», як біг Костишин до Дубінчака? І щоб лавка «Динамо» навіть не відреагувала? Так не може бути.

Це футболісти «Динамо». І тренер «Динамо» має так само бігти й захищати своїх. Потім розберемося, правий він чи ні. Подивіться, як зарядив гравців Костишин — і вони використали все, що мали.

Тому говорити про якісь кардинальні зміни… навряд чи. Команда не готова до сезону. Не до гри — до боротьби. До того, щоб у кожному матчі вигризати результат. Немає зараз великої різниці між футболістами «Динамо» і футболістами інших команд УПЛ.

У кожній грі потрібно давати максимум емоцій, злості, бажання — і додавати до цього ту кваліфікацію, яка все ж є у гравців «Динамо». Але цього не стає вирішальним. Команді бракує злості. Вона з’являється лише тоді, коли команда вже програє 0:2. Тоді всі починають вигризати єдиноборства, підбори. Так «Динамо» не грає.

Колись «Динамо» боялися всі — в Європі та світі — бо команда була силовою, боролася до кінця. Могла програти по грі, але не здавалась. А тепер це рівень «Колоса», рівень ЛНЗ, рівень інших суперників. Так не може бути. Просто не може бути, — сказав Циганик.