Відомий менеджер і експерт В’ячеслав Заховайло розповів, що думає про нинішню ігрову кризу київського «Динамо».
— Чотири поспіль поразки динамівців у чемпіонаті. На вашій пам’яті таке пригадується?
— Так, поразки і невдалі результати в історії «Динамо», звісно ж, були. Але попередній раз, якщо таке й траплялося, то понад сорок років тому. На моїй пам’яті подібне було в сезонах 1983 або 1984 років, коли команду очолював Юрій Морозов. У ті роки в чемпіонаті СРСР «Динамо» посідало сьоме і десяте місця відповідно.
Однак саме такої серії, щоб аж чотири програші поспіль, чесно кажучи, я й не пригадаю. Так, були невдалі періоди, але щоб такі затяжні — це точно вперше.
— Схоже, що струс для динамівців у вигляді змін на тренерському містку не допоміг. Виходить, причина не в тренері?
— Так. Як ми бачимо, струс не допомагає. Чому? Тому що Ігор Костюк не є новою людиною в структурі «Динамо». Футболісти його дуже добре знають, причому особисто. Вони практично щодня бачаться і спілкуються на динамівській тренувальній базі. Тому говорити про те, що в «Динамо» відбулася тотальна заміна тренерського складу, не доводиться. Усі помічники Костюка дуже добре знають футболістів головної команди. Тому якогось струсу, повторюся, і бути не могло.
Те, що Костюк не міг відмовити президенту клубу, це зрозуміло. А що він може запропонувати під час чемпіонату — теж не ясно. Єдине, що відмовитися від чемпіонських домагань і поставити все на перемогу в Кубку України з метою зачепитися за право грати наступного року в єврокубковому розіграші. Нагороджувати ж молодіжний склад, як дехто рекомендує, це фатально для такого клубу, як «Динамо». Удар по іміджу в такому разі буде настільки сильним, що це може відгукнутися надовго. Як на мене, «Динамо» не має права на такі експерименти.
І ще про те, чи зможе Ігор Костюк керувати командою, чи ні. У динамівській структурі він працює вже давно і, можливо, десь заслужив спробувати свої сили в роботі з головною командою. Чому б і ні? На сьогодні залишилося чотири матчі до кінця календарного року, тож нехай спробує. І вже сам зрозуміє: потягне він цю роботу чи ні. Адже який солдат не мріє стати генералом? Бути головним тренером київського «Динамо» — це зовсім не те саме, що бути тренером динамівської команди U-19. Подивимося, як воно буде. Ми хоч і дещо скептично на все це дивимося, але хто знає: можливо, Костюк себе і проявить.
— Програти дебютанту еліти та її аутсайдеру на власному полі, та ще й у день важкої втрати в динамівській сім’ї — це, на ваш погляд, уже дно?
— Зрозуміло, що програвати дебютанту соромно. Не можу сказати за гравців, адже не знаю, як вони почуваються після такої поразки. Хоча не думаю, що вони почуваються чудово — їм усе ж таки, напевно, не по собі. Найголовніше, що в цій ситуації соромно вболівальникам. Ось їм справді дуже соромно. Уявіть собі: ти вболіваєш за «Динамо», а над тобою зараз усі сміються. Це, знаєте, не дуже легко переносити. Ось це і є той іміджевий удар. Тому навіть не уявляю, з якою злістю всі дивляться в бік «Динамо». У результаті страждають справжні вболівальники, які отримують дуже серйозний удар по психіці. А таких прихильників «біло-синіх» по всьому світу мільйони.
— Як думаєте, можливо варто виставити на трансфер велику групу гравців і довірити місце голодній до футболу молоді?
— Що стосується трансферної політики клубу, то це питання лежить на поверхні. І лежить уже не перший рік. Усі фахівці це бачать. У «Динамо» є менеджмент, зрештою, про всі трансферні справи ухвалюють рішення Ігор Михайлович разом із Григорієм Михайловичем. Десь вони економлять гроші, десь просто вірять у своїх гравців. Важко, дуже важко всім нам зрозуміти логіку їхніх міркувань. Про це, напевно, краще в них запитувати.
Якщо ж запитати незалежних людей, то кожен вам скаже: немає такої позиції на полі, яка не потребувала б підсилення. Наприклад, уся центральна лінія оборони. У нас немає жодного центрального захисника, який вирізняється якісною грою. Праворуч і ліворуч начебто є, але не на ходу. Коротше кажучи, розкид і коливання — і це по кожній позиції.
Очевидно, що «Динамо» насамперед украй необхідна якась творча думка. Повинен бути якийсь фахівець, який здатен зачепитися за ту чи іншу ідею, а вже потім думати про якесь підсилення і всі інші речі. Тому що просто так посилювати, без ідеї — це безумство. Тож залишиться Ігор Костюк чи прийде інший, закордонний фахівець — від цього і потрібно буде відштовхуватися. Щоб побудувати нову команду, потрібен час. Але за бажання керівництва все це можна реально зробити. Зробити «Динамо» конкурентоспроможним.
Андрій Писаренко
Нужны ли умеющие играть в футбол? А кто это вообще такие?
Смена Шовковского Костюком вынудила даже самых оголтелых "тренеристов" понять, что проблема Динамо не в фигуре тренера.