Голкіпер «Бенфіки» Анатолій Трубін прокоментував трансфер півзахисника Георгія Судакова з «Шахтаря».
Анатолій Трубін і Георгій Судаков— Перехід Судакова у «Бенфіку» — це, мабуть, одна з найбільш знакових подій в українському футболі за останній час у трансферному плані. Якщо трохи повернутися назад і згадати перші емоції: наскільки це було для вас несподівано? Чи, читаючи новини і маючи комунікацію з Георгієм, ви вже знали й готувалися до його приїзду?
— Так, він мені казав, що є інтерес, розповідав загалом про ситуацію. Я розумів, що рано чи пізно він кудись перейде. Просто не думав, що це буде саме «Бенфіка». Чому? Тому що я ще давно казав у інтерв’ю: всі пам’ятають, як Сергій Палкін, Даріо Срна говорили про 150 мільйонів — і все таке. Потім були, я не знаю, мабуть, правдиві чутки, що «Наполі» пропонував 40 мільйонів і «Шахтар» відмовився.
Тому для мене саме «Бенфіка» здавалася майже неможливим варіантом. Бо якщо «Шахтар» не приймає 40 мільйонів, то, напевно, розраховує на ще більшу суму. А для «Бенфіки», як мені здавалося, не зовсім пріоритетно робити покупки за такі великі гроші. Але з часом щось змінилося — не знаю, можливо, риторика клубу. І я дуже радий, що все так склалося.
Для Жори, вважаю, це крок уперед. Плюс йому буде легше адаптуватися тут — і це чудово. Я також дуже радий і щасливий, тому що до команди перейшов не просто український гравець, а ще й мій друг. А коли поруч своя людина — завжди легше, веселіше.
— Щодо адаптації: ви на власному досвіді знаєте, як це — вперше переходити в закордонний клуб. У чому саме ви найбільше допомагали Георгію? У який момент зрозуміли для себе, що цей хлопець точно не загубиться і, можливо, вже не потребує вашої допомоги?
— Тут усе дуже залежить від людини. Можливо, мені тоді потрібно було трохи більше часу, бо я був сам і за характером такий, що мені важливо поступово адаптуватися до людей, відчути себе комфортно. Жора — зовсім інша людина. Я не можу сказати, що постійно йому допомагав. Так, він щось запитував — як і що, але це були базові речі. Свого часу я з такими питаннями звертався до адміністраторів або хлопців у команді, а тепер він запитує це в мене, бо ми добре знайомі й дружимо.
Тому я можу сказати, що він не загубиться — це було зрозуміло ще з моменту його приходу. Тим більше, що в клубі дуже дбають про гравців, допомагають у всіх моментах. Тож я впевнений, що в нього тут усе буде добре.
Катерина Бондаренко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
