Колишній арбітр ФІФА Мирослав Ступар оцінив рівень арбітражу матчів першої частини чемпіонату України поточного сезону.
Мирослав Ступар— Не можна сказати, що перша половина сезону була для рефері провальною, але й краще вони не стали виконувати свої обов’язки. І це незважаючи на наявність надійного помічника — системи VAR.
— А може це якраз і позначалося негативно на діях арбітрів, мовляв, навіщо максимально зосереджуватися, якщо підстрахує VAR?
— Знаєте, найдивніше, що були матчі, коли й арбітри VAR забували підказати рефері на полі про очевидне порушення правил. Звичайно, після таких випадків у клубних босів виникали сумніви, адже система VAR функціонує за рахунок ФК. Висновки робіть самі.
— Календарні поєдинки першої половини чемпіонату обслуговували 30 арбітрів. Не хочете визначити десятку кращих?
— Цього не варто робити, тому що буквально всі арбітри не були безгрішними. Ось чому навіть при великому бажанні «чудової десятки» не набереться. Такі реалії.
— Тоді уточніть, до кого з арбітрів у вас найменше претензій?
— До Дмитра Панчишина, який досить стабільно і кваліфіковано виконував свою роботу, відчувалося, що він користується авторитетом у футболістів. Це дуже важливо.
— А Микола Балакін, в активі якого є навіть поєдинки Ліги чемпіонів УЄФА?
— На жаль, у Балакіна явно завищена самооцінка. Він чомусь дозволяє собі зневажливе ставлення до футболістів, що часто негативно впливає на атмосферу на полі. Згоден, саме Балакіну періодично довіряють обслуговування поєдинків Ліги чемпіонів, але групового етапу і йому ще далеко до топів. Тим більше, що Микола не завжди на висоті в УПЛ, допускаючи прикрі помилки. Повірте, це не залишається без уваги УЄФА.
— На вашу думку, чому українські рефері повільно прогресують і не можуть голосно заявити про себе на міжнародній арені?
— На це є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Через агресора з росії наші арбітри не мають можливості разом з українськими командами УПЛ виїжджати на закордонні етапи підготовки, мати взимку необхідну практику. Відразу проводився би аналіз проведених матчів і починалася робота над помилками. Зараз все обмежується дводенним збором, де основна увага зосереджена на нормативах з фізичної підготовки. Цього недостатньо.
А оскільки в останні роки віковий ценз для арбітрів різко знизився, у нас майже не практикується запрошення колишніх футболістів до суддівства. Бо в 30 років вже пізно починати.
Ось чому не дивно, що судити приходить молодь, яка раніше взагалі не грала у футбол, або в кращому випадку на рівні вуличних команд. У таких умовах важко відчувати дух боротьби на футбольному полі, давати можливість гравцям сміливо йти в єдиноборства, а не «садити» їх на свисток.
Арбітри часто страхуються тим, що розкидаються жовтими картками. Хоча в арсеналі кожного рефері повинно бути слово, коли замість миттєвого покарання слід пояснити футболісту, де він допустив помилку, і уточнити, що в наступному випадку вже не обійдеться без попередження. Переконаний, що після такого ігрового епізоду повага до арбітра з боку футболіста тільки зросте.
— Тоді насамкінець, як би ви оцінили роботу минулої осені Комітету арбітрів УАФ?
— Роботи ще непочатий край, тому що є багато питань, на які не знаходиш відповіді. Ось хоча б чому серед арбітрів УПЛ вистачає тих, хто провів тільки по 1-2 календарних матчі? Як в таких умовах набиратися досвіду, прогресувати? Якщо до них претензії, то не варто замовчувати, кожен повинен знати, на що може розраховувати, які у нього перспективи.
Тим більше, що у другій половині чемпіонату очікується дуже гостра боротьба на всіх «поверхах» турнірної таблиці, і тому важливо, щоб арбітри своїми рішеннями не зіпсували фініш сезону.
Андрій Писаренко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
