Нападник київського «Динамо» Владислав Супряга, який зараз на правах оренди виступає за «Епіцентр», в ефірі YouTube-каналу «Футбол 360» розповів про свої відчуття у зв’язку з тим, що він перервав свою п’ятирічну безгольову серію.
Владислав Супряга— У цьому сезоні ти перервав свою безгольову серію, яка тривала 1824 дні — п’ять років без двох днів. Як ця серія на тебе тиснула і яково було її перервати?
— Звичайно, щодня думаєш, коли цей гол прийде. Сни тобі сняться, як ти забиваєш на «Сантьяго Бернабеу», на «Камп Ноу». Але щойно черговий матч, знову щось не йде.
— Що ти сам робив, щоб перервати цю серію?
— Намагався не думати про це, спокійно до цього підходити. Допрацьовував на полі, намагався якомога більше бити по воротах.
— Багато тренерів кажуть, що головна проблема Супряги — психологія. Наскільки ти з цим згоден?
— Коли нападник так довго не забиває, то, звичайно, він ходитиме похмурим, без настрою. Але сказати, що в мене є якісь проблеми з психологією, я не можу.
— Що ти відчув того дня, коли перервав цю серію, забивши за «Епіцентр» у матчі з «Кривбасом»? Ти тоді при цьому отримав травму, але я чув, що тобі було все одно.
— Так, я відчув щастя. У той момент найголовнішим для мене було те, що я забив гол. А те, що при цьому травмувався, було вже неважливо.
— Що тобі дав час, який ти проводиш в «Епіцентрі»?
— Я почав грати, відчувати ритм гри, знову відчувати цей смак, коли забиваю голи, і отримувати задоволення від футболу. Для кожного футболіста найголовніше — грати.
— Тобто в «Динамо» тобі бракувало довіри?
— Ігрового часу і, так, довіри.
— Матч із «Колосом», твій дубль...
— Емоції мене тоді просто переповнювали. Знову забити, причому двічі, згадати ці відчуття, цей смак — це були дуже сильні емоції. Я навіть відчув, що можу вести боротьбу в перегонах бомбардирів УПЛ.
— Пономаренко заявив, що він стане найкращим бомбардиром поточного чемпіонату. Як ти відреагував на такі його слова?
— Я прийняв його виклик. Тож будемо працювати. Це як додаткова мотивація для мене.
— Розкажи про свою комунікацію з головним тренером «Епіцентру» Сергієм Нагорняком.
— У нас усе добре. Він емоційний і намагається кожному гравцеві щось підказати. І це нормально. Я йому дуже вдячний за довіру, за всі ці підказки й намагаюся виправдовувати цю довіру.
— Був такий момент, коли ти пішов в оренду до «Дніпра-1» і в матчі з «Динамо» оформив хет-трик. Твої спогади про той матч і емоції?
— Мене тоді хотіли повертати в «Динамо», але головний тренер команди (Олексій Михайличенко, — прим. ред.) сказав, що я не футболіст і йому не потрібен. А за місяць-півтора був цей матч. Йому передувало багато дискусій щодо того, чи зможу я грати в ньому. І, зрештою, «Дніпро-1» отримав дозвіл на те, щоб я грав. Дуже добре пам’ятаю той матч. Купа дзвінків, повідомлень. Я, звичайно, був щасливий. Заснути зміг тільки о шостій годині ранку. Емоції мене переповнювали.
— Як ти сам відчуваєш: до якого рівня у своїй кар’єрі ти можеш дійти?
— Забігати наперед не буду, час покаже. Але я точно знаю, що хочу спробувати себе на топ-рівні. І для цього я дуже багато працюватиму й віритиму в те, що в мене це вийде. Йдеться про збірну України, Лігу чемпіонів, чемпіонати Італії, Англії, Іспанії.
— Твоя футбольна мрія?
— Виграти Лігу чемпіонів. А якщо виграєш Лігу чемпіонів, то що? «Золотий м’яч»! Я вірю в те, що це можливо, а як усе складеться, побачимо.
Текстова розшифровка — Dynamo.kiev.ua, при використанні матеріалу гіперпосилання обов’язкове!
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
