Захисник житомирського «Полісся» Едуард Сарапій розповів про свій дебют за збірну України, який припав на товариський матч проти Албанії (1:0).
Едуард Сарапій. Фото — УАФ.— Коли дізнався, що на матч із Албанією виходиш з перших хвилин, якою була реакція?
— Я був дуже задоволений та щасливий, тому що дуже цього прагнув. Ще напередодні гри, за день до матчу, сказав дружині, що буду грати. Тож це був дійсно важливий момент для мене.
— Тобто першою про це дізналася дружина?
— Так.
— Чи складно було увійти в ритм гри, розуміючи, що це шанс закріпитися в національній команді?
— У ритм гри увійти було не складно. Десь були невеликі сумніви, тому що ми вийшли незіграним складом. Як казав Сергій Станіславович, таким складом ми ще не грали. Тому були певні побоювання. Але коли почалася гра, перші дотики до м’яча, перша виграна боротьба — усе стало на свої місця.
— Перед дебютом хтось давав поради з більш досвідчених, можливо, Ілля Забарний?
— Ми з Іллею багато розмовляли ще до гри — як нам взаємодіяти разом. І протягом усієї гри ми спілкувалися, напевно, кожну хвилину: як, коли, кому відсуватися, кому страхувати. Тому грати було комфортно.
— А коли залишаєшся у запасі — і в клубі також — як реагуєш на такі рішення і що вони дають у плані мотивації?
— Це нормальне рішення тренера. Він так бачить свій стартовий склад. Протягом усієї кар’єри я до цього ставлюся нормально. Навіть якщо в мене було 10 хвилин, 5 чи 3 — я повинен вийти і дати щось команді, щоб вона змогла здобути позитивний результат. Тому ставлюся до цього спокійно. Але сидіти в запасі — це дуже нервово. Ти дивишся на своїх партнерів по команді і не можеш допомогти їм у цей момент, і це справді нервує.
— Після дебюту був якийсь момент у грі, який переглядав кілька разів і зробив висновки для себе?
— Я дивлюся тільки на свої помилки. У грі був момент, коли я трохи проґавив нападника, коли він побіг за спину. Я його передивлявся — думав, чи міг зробити краще в тому моменті. Також переглядав епізоди при подачах — коли дієш проти нападника. Такі чисто захисні моменти.
— Хто з гравців збірної найбільше допоміг адаптуватися в перші дні перебування в команді?
— Напевно, Віталій Миколенко, тому що ми знаємо один одного з дитинства — знаємо сім’ї один одного, разом жили на базі. Він був одним із перших, хто допоміг. А зараз уже багато гравців, з ким я грав в одному клубі — наприклад, Олександр Піхальонок та Олександр Сваток, тому адаптація пройшла дуже добре.
— До речі, як ставишся до відвертості Миколенка після невдалого матчу збірної проти Швеції, коли він прямо визнав помилки, назвав гру «позориськом» і вибачився перед вболівальниками?
— Це правильно. Ми повинні визнавати свої помилки. Не можна виходити і говорити, що ми зіграли добре, якщо це не так. Я теж намагаюся бути відкритим, тому мені така манера інтерв’ю близька.
— Який момент у збірній був для тебе найбільш емоційним — гімн, вихід на поле чи перший дотик до м’яча?
— Напевно, гімн. Коли обіймаєш партнерів, тримаєш руку біля серця і весь стадіон співає — це дуже сильні емоції.
— Чи ставиш собі за мету закріпитися в основному складі збірної найближчим часом?
— Звичайно, хочеться отримувати виклики постійно. У нас дуже сильне покоління гравців, і ми можемо вигравати більше матчів, прагнути потрапляти на Євро і чемпіонати світу.
— Нещодавно твоя фраза розлетілася, коли ти сказав, що клуб важливіший за збірну. Можеш пояснити, що мав на увазі?
— Клуб важливіший у тому плані, що тільки через клуб ти можеш потрапити до лав національної збірної. Тільки через тренування, через ігри, через збори. Тому в плані підготовки клуб, звичайно, дуже важливий. Якщо ти граєш у клубі, на тебе дивляться. І якщо твоя команда показує хороші результати протягом довгого періоду — це дуже важливо. Але національна збірна — ви ж самі розумієте — це рівень, на який прагнуть потрапити всі. Це мрія, яка в мене нещодавно здійснилася. І такі матчі, коли на тебе дивиться вся країна, — це дуже прекрасні моменти. У цьому плані збірна, звичайно, особлива.
Крістіна Пастухова
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
