Заслужений тренер України Мирон Маркевич розповів про те, чим йому запам’ятався легендарний Мірча Луческу, який пішов у засвіти.
Мирон Маркевич— Якщо одним словом, то це був Професіонал. Вважаю, що після Валерія Лобановського він залишив найпомітніший слід як тренер в українському футболі. Саме під його орудою «Шахтар» перервав багаторічну гегемонію київського «Динамо», а коли румун став біля керма столичної команди, то вже настала черга «гірників» поступитися троном.
— Мабуть, десь не пощастило, що злет очолюваного вами «Металіста» припав на роки, коли домінував «Шахтар» Луческу, і харків’янам не вдалося замахнутися на «золото».
— Це футбол. Тоді «Шахтар», справді, був дуже сильний, з ним рахувалися на міжнародній арені. Але те наше суперництво було на користь українському футболу, пригадується, очні протистояння «Металіста» та «Шахтаря» завжди збирали повні стадіони, сприяли популяризації гри мільйонів, допомагали й нам прогресувати.
Луческу завжди з великою повагою ставився до «Металіста», зрештою, це саме за його ініціативою в «Шахтарі» продовжили кар’єру мої підопічні Тайсон, Марлос, Олександр Кучер, Марко Девіч. Більшість з них сказали своє вагоме слово й захищаючи честь збірної України.
— А, які у вас були стосунки з Луческу, незважаючи на багаторічну конкуренцію?
— Дружні. «Металіст» тоді часто проводив збори в ОАЕ, де переважно готувався й «Шахтар». Ба більше, як правило, тренувалися на сусідніх полях. Й після занять в обміні думками в нас ніколи не було якихось таємниць.
— Ви вже згадували про найбільш титулованого українського тренера Валерія Лобановського. Останні дні були схожі на життєвий шлях Мірчі Луческу, який ще кілька днів тому незважаючи на поважний вік, очолював збірну Румунії.
— Бо ці легендарні тренери були віддані футболу, для них не існувало дрібниць, все близько сприймали до серця. Й воно почало давати збої. Лобановський і Луческу заслужили, що велика кількість відомих футболістів саме їх вважають своїми наставниками. Важливо, що Луческу подбав про особисту зміну. Його син Разван став авторитетним тренером й сподіваюся з часом очолить збірну Румунії й докладе зусиль, щоб з нею знову всі рахувалися. Як про це мріяв його батько.
Андрій Писаренко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
