Колишній воротар Юрій Паньків схарактеризував сьогодення національної збірної України.
— Складалося враження, що кожного разу ми витягували на жилах. Здавалося, що шансів уже немає, але якось виривали результат — десь виграли, десь на виїзді взяли очки, пройшли цей шлях аж до матчу зі шведами. І саме та гра, як на мене, стала кульмінацією. Але, думаю, не всі гравці до кінця усвідомили відповідальність моменту. Це вже не була група, де можна щось надолужити — тут усе вирішувалося одразу.
Навіть я почувався жахливо. Не уявляю, що було в роздягальні. Було прикро за хлопців, бо вони могли зробити щось велике і для себе, і для країни. Але, на жаль, цього вже не виправиш.
Призначення Мирона Маркевича? Думаю, це має право на життя. Але я вважаю, що збірна — це не про одну людину, а про весь тренерський штаб. Найкращі часи, як на мене, були за Шевченка, коли працювала сильна команда спеціалістів, у кожного була своя роль. Там усе було чітко структуровано — від тренерів до медичного штабу. Тоді збиралися найкращі фахівці з різних клубів, усе було дуже цілісно. І, звісно, важливу роль відігравав сам Андрій Шевченко — його харизма, характер переможця. Це те, що передається команді. Він лідер за своєю природою, і це відчувалося на полі, — розповів Юрій в інтерв’ю Денисові Бойку.