«Чи коректно будувати команду з легіонерами за десятки мільйонів під час війни?» — керівник медіадепартаменту «Динамо»

Директор медіадепартаменту «Динамо» Юрій Корзаченко розповів про актуальні плани клубу в медійному напрямку.

— 100-річчя клубу — одна з домінуючих тем, але не єдина. Поглиблюватимемо також вектор репрезентації нашої академії. Як бачите, сьогодні перша команда сформована фактично з вихованців ДЮФШ «Динамо». В елітних чемпіонатах відстоюють реноме України Циганков і Ванат, Миколенко, Забарний, Яремчук, іще ціла група наших випускників. А ще понад 60 гравців — чотири повноцінні склади — виступають в інших клубах Української Прем’єр-ліги.

Динамівські медіа вже зараз висвітлюють матчі юнацьких колективів у повному обсязі — на рівні прямих трансляцій усіх колективів, починаючи з академічних вікових категорій. Не знаю подібних прикладів навіть у клубах рівня «Барселони», «Баварії» чи «Манчестер Сіті». З нового сезону плануємо розширити профайли кожної юнацької команди, прописати кожного юного гравця. А сам розділ академії на офіційному ресурсі «Динамо» зробити фактично сайтом усередині сайту.

Академія, якій від власників клубу забезпечений режим абсолютного сприяння, — один із безцінних активів «Динамо». Це спрямована в майбутнє філософія, це відповідь на виклики часу, підтвердження ефективності фундаментальних принципів, спадкоємність і стійкість футбольної генетики «біло-синіх».

Авжеж, можна будувати боєздатний колектив з легіонерами із цінниками в десятки мільйонів. Але наскільки це коректно щодо країни і народу, який воює? Виховувати ж власні кадри, тим самим не лише підтримуючи на конкурентному рівні клуб, але й формуючи кадрову базу для збірних, — це напрямок, який, на мій погляд, має викликати повагу і слугувати прикладом.

Треба розуміти, що футбол для співвітчизників сьогодні — не на пріоритетних місцях. Але гра улюбленого клубу — розрада для багатьох воїнів, ветеранів, для їхніх родин. Саме з огляду на це кожен матч «Динамо» починається символічним введенням м’яча кимось із наших героїв-воїнів. Обов’язково на трибунах присутні учасники бойових дій. «Динамо» уклало меморандуми з Генштабом і — цього вівторка — з Третім армійським корпусом ЗСУ, легендарною, овіяною славою бойових подвигів «Трійкою».
Отже, з одного боку, завдання медійників клубу — донести до футболістів, переважно молодих хлопців, думку, що не вони є героями сьогоднішнього українського епосу. Герої — там, на передовій. Наш із Семененком колега та приятель Віктор Ожогін — герой. Чи син Олексія Сашко — морпіх, котрий наразі тримає рубежі під Херсоном. Чи комісований журналіст сайту УЄФА Богдан Буга, інтерв’ю з котрим ви, Іра, робили не так давно. Чи їхні побратими, які дають сьогодні можливість своїм одноліткам тренуватися і грати у футбол.

З інших позицій, кожен гравець «Динамо» повинен усвідомлювати причетність до бренду з віковими традиціями, намагатися відповідати його статусу. Зокрема й в аспекті спілкування з пресою. Наш клуб залишається найпопулярнішим як за відсотком заповнення трибун, так і за показниками відвідуваності в соцмережах. І на динамівських зірок постійний попит у ЗМІ.

Будь-яка їхня поява в інформаційному полі — це можливість попрацювати на позитивний імідж команди та клубу, спростувати критику, часто-густо — абсолютно безпідставну. Скажімо, лунають докори на адресу власників: мовляв, якось не так будують політику розвитку — економічну, трансферну, кадрову тощо.

Критикам із цієї когорти мені подеколи доводилося відповідати заочно, у своїх текстах. Пропонував усього лише перейти від слів до справ — не розмірковувати й радити, як треба утримувати футбольний клуб європейського рівня й таких же амбіцій, а показати на власному прикладі. Скільки вже було таких спроб. І де зараз «борисфени», «арсенали» та «олімпіки»? Де «Дніпро», «Ворскла», «Металіст»? — сказав Корзаченко в інтерв’ю «Трибуні».