Олег Федорчук: «Пономаренко мов на дріжджах росте»

Відомий експерт і тренер Олег Федорчук оцінив сезон-2025/26 в чемпіонаті України.

Олег Федорчук

«Рівень УПЛ просів. 12 очок різниці між Шахтарем та ЛНЗ — це прірва»

— Олеже Вікторовичу, які у вас залишилися загальні враження від сезону-2025/26 в Українській Прем’єр-лізі?

— Як вболівальнику, людині, яка слідкує за нашим футболом, сезон-2025/26 років мені сподобався, бо була інтрига і в боротьбі за нагороди, і в «низах» — за виживання.

Однак, як колишньому професійному футболісту, як тренеру не дуже мені сезон-25/26 припав до душі, бо видно, що дуже сильно впала його якість. Рівень УПЛ просів, на жаль. І насамперед мова про якість гри, котру демонстрували визнані лідери УПЛ, наші гранди. 12 очок різниці між «Шахтарем», який став чемпіоном, та ЛНЗ — це прірва. Боротьба за золоті нагороди між командами Арди Турана та Віталія Пономарьова зарано закінчилася, як на мене. Хотілося б, щоб інтрига не вмирала за кілька турів до завершення чемпіонату. У більшості провідних європейських чемпіонатів немає такого значного відриву між чемпіоном та срібним призером.

— За підсумками кампанії 2025/26 років, хто, на вашу думку, напрацював, заслужив на звання найкращого гравця УПЛ?

— Непросто відповісти на це питання, бо жоден гравець не пройшов дистанцію рівно, не демонстрував стабільності протягом 30 турів. У першому колі феєрив Проспер Оба, коли грав за ЛНЗ, але перейшовши до «Шахтаря», він дещо скис… У другому колі дуже добре проявив себе Глейкер Мендоса з «Кривбасу».

Але, якщо комусь вже й віддавати звання найкращого гравця УПЛ у сезоні-25/26, то мій голос не за Оба і не за Мендосу, а за Матвія Пономаренка. Не було ще в історії чемпіонатів України гравця, який за 15 матчів забивав 13 голів. Пономаренко мов на дріжджах росте. Дуже сподіваюсь, що Матвій продовжить прогресувати й у майбутньому сезоні.

«Тактика Пономарьова не дуже сучасна, але вона дала результат»

— Щодо ваших колег, тренерів, кому віддасте звання найкращого?

— Віталію Пономарьову. Ніхто не очікував перед початком чемпіонату, що ЛНЗ завоює срібні нагороди. Ні від кого такого прогнозу я не чув. Якщо подивитися на підбір гравців, порівнявши його з іншими клубами, які претендували на нагороди, то черкаська команда стрибнула вище голови. Дуже швидко Пономарьов адаптувався на робочому місці. В першому ж сезоні з ЛНЗ він дав результат. Цей тренер дуже швидко зумів поставити гру команді. Нехай тактика Пономарьова й не дуже атакувальна, не дуже сучасна, але вона дала результат. Його тактика практична і раціональна. І це — найголовніше.

— «Шахтар» виборов звання чемпіона і, здавалося б, визначати, яка ж команда найкраща за підсумками сезону, трохи нелогічно, але. Чи дійсно саме донецьку команду можна назвати найкращою?

— На мою думку, так. «Шахтар» увесь сезон грав на два фронти. У донецької команди було колосальне навантаження. Плюс не забуваймо, що в команді Арди Турана чимало збірників, тобто навантаження на його гравців було не лише в матчах за клуб і вони витримали. Головне завдання — виграти золоті нагороди — «гірники» виконали.

Окремий комплімент і Турану хотілося б сказати, бо він у свій досить юний вік (39 років, — прим. ред.), у перший же сезон з новою для нього командою, лише другою в його тренерській кар’єрі, дав результат.

— Яка команда вас найбільше розчарувала своєю грою та результатами?

— Звісно ж, «Олександрія», бо з другого місця в сезоні-24/25 звалитися на передостаннє… Це ще потрібно дуже постаратися. Я не пам’ятаю такого випадку в УПЛ. Звісно, були гучні фіаско харківського «Металіста» та «Дніпра», який взагалі зникнув, але ж там все через фінанси, через те, що власники перестали вливати в клуби гроші, а тут…

Як на мене, провалений сезон-2025/26 повністю на совісті найвищого керівництва «Олександрії», яке довірило команду після відходу Руслана Ротаня молодому й недосвідченому Кирилу Нестеренку, який зі своїм завданням не впорався зовсім.

«Розчарували своєю грою й відсутністю прогресу два динамівці — Попов та Шапаренко»

— Який гравець не виправдав покладених на нього сподівань і відверто розчарував своєю грою в сезоні-2025/26 років?

— Мене найбільше розчарували своєю грою й відсутністю прогресу два динамівці — Попов та Шапаренко. Денис взагалі жоден сезон після переходу з юнацького футболу до дорослого рівно не провів, а Микола… Стільки йому авансів давали, такі надії він подавав, до національної збірної почав викликатися. Навіть не знаю, що з ним трапилося. Дуже слабкий сезон відіграв Шапаренко.

— А хто, на вашу думку, навпаки, зумів розкритися?

— Виокремлю трьох футболістів. Сарапія з «Полісся», Рябова з ЛНЗ та, звісно ж, динамівця Пономаренка.

— Перейдімо до визначення символічної збірної УПЛ сезону-2025/26. Кому віддасте звання найкращого воротаря?

— Найкращим голкіпером в УПЛ вважаю стража воріт «Шахтаря» Дмитра Різника, бо він дуже рівно відіграв і не припускався якихось фатальних помилок. В обороні у донецької команди не все добре, натомість, якщо говорити про воротарську позицію, то все гаразд.

Яскравий сезон провів молодий страж воріт львівських «Карпат» Назар Домчак, але він змазав кінцівку чемпіонату. І це при тому, що «леви» не грали на два фронти, не мали такого навантаження, як «гірники».

Непогано відіграв сезон і Олексій Паламарчук з ЛНЗ, але не так яскраво, як минулий.

— Найкращий правий захисник.

— Дуже проблемна позиція у багатьох клубах УПЛ… Є тріо хороших правих оборонців — це Мірошниченко («Карпати»), Караваєв («Динамо») та Юрчец («Кривбас»). Обираючи з-поміж цього тріо все ж віддам свій голос Караваєву.

— Дует найкращих центральних оборонців.

— Сарапій та Матвієнко. Микола взагалі, як на мене, провів один з найкращих сезонів у його кар’єрі. І в «Шахтарі», і в збірній України він один з лідерів. Єдине, що мене дивує, це статистичні здобутки Матвієнка — нуль голів, один асист. Звісно, він захисник, це не його прямі обов’язки роздавати результативні передачі, чи голи штампувати, але… Дивно якось виглядає його індивідуальна статистика, як на мене.

— Найкращий лівий захисник.

— Педро Енріке з «Шахтаря». Дуже непогано відіграв сезон й Денис Кузик із ЛНЗ, але бразилець, як на мене, куди краще.

— Кого б виокремили серед опорників?

— На цій позиції в УПЛ є три хороші виконавці — Рябов (ЛНЗ), Араухо («Кривбас») та Калюжний («Металіст 1925»). Але ж обрати потрібно одного, найкращого, тому оберу, зваживши всі за та проти нашого хлопця — супер Івана. (Посміхається). Десь під кінцівку чемпіонату він трохи просів, але це зрозуміло, бо навантаження було дуже пристойне. Грав і за «Металіст 1925», завжди в основі, і до збірної України викликався.

— Хто у сезоні-2025/26 років напрацював на звання найкращого правого вінгера?

— Є два гідні кандидати — Проспер Оба та Гуцуляк. Як на мене, все ж трохи краще, рівніше, стабільніше, сезон відіграв Олексій.

— Дует найкращих центральних хавів?

— В цій ланці є з кого обирати. Я віддам звання найкращих центральних півзахисників динамівському ветерану Буяльському та одному з головних юних талантів «Шахтаря» Ісаке Сілві.

«Мендоса — дуже яскравий футболіст, потужний та технічний. Не купив би його Шахтар, то точно забрало б Динамо»

— Найкращий лівий вінгер.

— Глейкер Мендоса — без варіантів! 11 голів, 12 асистів — про що ще говорити? Такою результативністю не кожен форвард може похизуватися! Класний сезон венесуелець провів і довів, що не лише бразильці можуть феєрити, а й представники інших національностей, на яких скаутам варто звертати увагу.

Мендоса — дуже яскравий футболіст, потужний та технічний. Не купив би його «Шахтар», то точно забрало б «Динамо» чи «Полісся».

— В номінації найкращий форвард, все очевидно, на поверхні?

— Звісно. Думаю, тут не може бути двох думок. Звання найкращого форварда заслужив Пономаренко. У кого з фанатів УПЛ зараз не спитай, думаю, дев’ять з десяти віддадуть свій голос динамівцю. На фініші сезону УПЛ Пономаренко був нестримний. Дуже давно в нас не було такого форварда.

— Не здується Матвій в наступному сезоні?

— Думаю, ні. Головне, щоб травми його оминали, бо він юнак не маленький за антропометрією. Матвій не боїться та йде у боротьбу, вривається у штрафну як хижак. З характером та менталкою в нього все добре. З дисципліною — теж.

Мені Пономаренко трішки нагадує Юрана, Протасова й Гецка, якщо говорити про старше покоління. Чи Довбика з Яремчуком, якщо порівнювати з нинішніми.

Взагалі мені дуже імпонує силовий стиль, в якому Пономаренко почувається як риба у воді. Саме силовий, атлетичний футбол пропагував і Лобановський. Не мережива плести, не тікі-таку, не катеначо. Все це не наше. Українські клуби мають грати в силовий футбол, бо наслідування іспанців вже доведено на практиці, результату не дає.

Символічна збірна УПЛ сезону-2025/26. Версія Олега Федорчука: Різник («Шахтар») — Караваєв («Динамо»), Сарапій («Полісся»), Матвієнко («Шахтар»), Педро Енріке («Шахтар») — Калюжний («Металіст 1925»), Гуцуляк («Полісся»), Буяльський («Динамо»), Ісаке Сілва («Шахтар»), Мендоса («Кривбас») — Пономаренко («Динамо»).

Віктор Глухенький

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости