Українська асоціація футболу, Національний олімпійський комітет України та Міністерство молоді та спорту України звернулися до ФІФА та УЄФА.
Шановний Президенте Інфантіно, шановний Президенте Чеферін,
Від імені Національного олімпійського комітету України, Міністерства молоді та спорту України та Української асоціації футболу засвідчуємо Вам свою повагу та, зважаючи на нагальні обставини, вважаємо за необхідне звернути Вашу увагу на наступне.
7 травня 2026 року на своєму засіданні Виконавча Рада МОК ухвалила рішення щодо повного відновлення участі білоруських спортсменів у міжнародних змаганнях під державним прапором, гімном та національною символікою, а також торкнулась питання можливого повернення до міжнародних змагань російських спортсменів.
Це відбулося у той час, коли, на превеликий жаль, за понад чотири роки повномасштабної війни Росія за підтримки Білорусі знищила тисячі життів та домівок, у тому числі сотні спортивних і, зокрема, футбольних об’єктів в Україні, а також забрала життя більш ніж 600 українських спортсменів, тренерів і функціонерів, і продовжує це робити щодня, не демонструючи ознак прагнення до миру. Крім того, Російський футбольний союз вже декілька років свідомо і системно порушує міжнародне законодавство та рішення УЄФА від 2014 року щодо неприпустимості інтеграції клубів з тимчасово окупованих територій у внутрішні російські змагання.
Варто окремо зазначити, що Білорусь є і залишається визнаним Європейським Парламентом, ПАРЄ та ООН співучасником війни від самого початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, у даний період продовжує підтримувати збройну агресію Російської Федерації проти України та сприяти окупації українських територій, а також останнім часом навіть посилює свою агресивну воєнну риторику у офіційних публічних комунікаціях.
Територія Білорусі стабільно використовується для запуску ракет та ударних дронів по українських містах, а також для військової логістики та підтримки російської армії, проведення військових навчань, основною ціллю яких є створення напруги і вчинення тиску не тільки на Україну, а й сусідні країни Європи. Крім того, днями на території Білорусі розгорнули спільні з Росією ядерні навчання, що є ще більш неприйнятним та тривожним жестом для європейської і світової спільноти, виходячи за рамки локальної загрози для східної і центральної Європи.
При цьому, чинна Резолюція Генеральної Асамблеї ООН ES-11/4 «Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй» підтверджує міжнародно визнані кордони України та закликає не визнавати будь-які спроби зміни статусу тимчасово окупованих територій України.
Як і ФІФА та УЄФА, у лютому 2022 року Міжнародний олімпійський комітет також відреагував на військову агресію проти України та ухвалив відповідне рішення про відсторонення як російських, так і білоруських спортсменів, а у жовтні 2023 року — рішення про відсторонення Олімпійського комітету Росії (ОКР) у зв’язку з порушенням територіальної цілісності Національного олімпійського комітету України через включення спортивних організацій тимчасово окупованих територій України до структури ОКР.
Вказане відсторонення залишається в силі і станом на сьогоднішній день, і це рішення сформувало важливий прецедент щодо застосування принципу територіальної юрисдикції в межах Олімпійського руху та необхідності забезпечення послідовного підходу до дотримання положень Олімпійської хартії.
Зі свого боку, Українська сторона послідовно підтримує принципи та цінності Олімпійського руху, закріплені в Олімпійській хартії, а також необхідність забезпечення єдності, автономії, цілісності та послідовного застосування норм міжнародного спортивного врядування.
За період з 2022 року ситуація у військовому та гуманітарному контексті не змінилася, відтак, немає жодних підстав і для зміни позиції МОК щодо повернення представників Білорусі до міжнародного спорту під національною символікою чи поновлення участі у міжнародних змаганнях для представників Росії.
Позиція Національного олімпійського комітету України, Міністерства молоді та спорту України та Української асоціації футболу залишається обґрунтовано незмінною — доки в Україні тривають бойові дії, що знищують інфраструктуру країни та завдають непоправних страждань і смертей її цивільному населенню через воєнні злочини, скоєні Росією за сприяння Білорусі, повернення представників цих країн на міжнародні спортивні арени не має бути допущено світовими спортивними керівними органами.
У зв’язку з викладеним просимо ФІФА та УЄФА не змінювати чинного рішення та санкцій щодо Росії, та висловлюємо переконання, що у футболі до Білорусі мають бути застосовані аналогічні санкції як і до Російського футбольного союзу.
Ми високо цінуємо роль ФІФА та УЄФА як світового та європейського керівних органів футболу у забезпеченні цілісності світового спорту, та розраховуємо на подальший конструктивний діалог і співпрацю, зокрема, в межах Олімпійської хартії.
З повагою,
президент НОК України Вадим Гутцайт,
міністр молоді та спорту України Матвій Бідний,
президент УАФ Андрій Шевченко
Імперськість Росії та викривлена оптика Заходу
Одна з головних перешкод на шляху завершення війни — ключові країни світу не розуміють, як вона має завершитися.
Як має виглядати росія після війни? Чи треба зробити ставку на прихід до влади після Путіна якогось більш поміркованого представника "силовиків"? Чи зробити ставку на російську "опозицію" в еміграції з її концептом "прекрасної росії майбутнього"? Як запобігти хаотичному колапсу з усіма жахливими наслідками: розповсюдженням ядерної зброї, мільйонами біженців, зростанням радикалізму? Що робити з китайськими амбіціями, особливо щодо Арктики? На сьогоднішній день ні в кого немає реальних стратегій щодо росії (звичайно, окрім Китаю, який давно все розробив і тепер сидить на березі річки Амур в очікуванні).
Поки незрозуміло, що робити, то ніхто нічого й не робить. Хай поки Україна воює. Це всім подобається, окрім України. Розробка стратегій лише розпочалася, зараз стадія попереднього аналізу. Та й навіть цьому попередньому аналізу заважає викривлена оптика стосовно росії: путінський режим вважається відхиленням від норми, тож обговорення крутиться навколо того, як повернутися до норми.
Але ж путінський режим — це якраз і є норма для росії. Росія ніколи не була демократією! Росія від самого початку стала імперією й завжди була імперією, як би вона не називалася на той момент — московське царство, російське царство, російська імперія, радянський союз, російська федерація. Змінювалися назви й офіційні ідеології, а суть залишалася та сама — імперська, колоніальна. Захід боявся СРСР через комунізм, але головне в СРСР був не комунізм, а імперіалізм — це була просто нова реінкарнація тієї самої російської імперії. А імперії не можуть бути демократіями, бо демократія передбачає рівність, а імперія ґрунтується на нерівності, через ієрархію ґатунків народів і територій.
Саме тому дуже важливо пояснити нашим партнерам і союзникам імперіалістичну природу російської державності. Росія просто не знає інших форматів існування. Захід тричі рятував російську імперію лише у ХХ сторіччі: після Першої світової, у Другій світовій, після 1991. Якщо не розуміти сутності росії, то побіжить рятувати і четвертий раз, знову сподіваючись на демократичний шлях розвитку. (Ось чому, до слова, так важлива російська культура: вона створює у Заходу оманливе враження, що росія належить до західної цивілізації, отже, може стати демократією, як Німеччина після Третього Райху.)
Тому для нас надзвичайно важливо пояснювати знову й знову собі та іншим: росія є імперією, вона живе лише в режимі постійної агресії, вона завжди загрожує всім навколо, починаючи з моменту своєї появи. Тяглість російської імперіалістичної, колоніалістської стратегії зберігається через століття, попри зміни назв та прапорів. Вторгнення, ліквідація незалежності, різанина; винищення інтелігенції, митців, державних та релігійних діячів; штучний голод; русифікація; обмеження використання мови, культури, релігії; депортація й заселення "звільненої" території привезеними здалеку людьми без ідентичності (часто такими самими жертвами); зміна географічних назв і переписування історії; економічне й екологічне виснаження; апропріація культури і створення комплексу меншовартості; мобілізація на подальші загарбницькі війни — цей шлях з мінімальними варіаціями повторюється десятки разів через століття та тисячі кілометрів на двох континентах.
Розуміння сутності імперії й безальтернативності її деколонізації й деімперіалізації (як сказано в резолюціях Європейського Парламенту № 2024/2579 від 29 лютого 2024, Парламентської асамблеї Ради Європи 2540/2024 від 17 квітня 2024 й 2588/2025 від 30 січня 2025 та Парламентської асамблеї ОБСЄ від 3 липня 2024) — є важливим кроком на шляху вироблення стратегії ключових країн світу щодо росії, яка сприятиме завершенню війни сталим миром, а не коротким перепочинком.
Імперія має припинити існування, і лише тоді Україна буде в безпеці.
Джерело: https://censor.net/ua/b4005881
Ще можете й "ленінську кузню" прив'язати до "зелених", Ілловайський "котел", а насправді, "договорняк" х@йла і тодішнього керівництва України по знищенню Добробатів!!
Да, не забудьте, це ж свинарчуки, з когорти "зелених", довели до банкрутства й подальшої ліквідації Укроборонпрому , з усіма оборонними підприємствами!!!
Хоча, ви про це не згадаєте адже вам про це говорити "табу", можуть позбавити "стипендії"...
От, в цьому, в обмеженності, всі ваші проблеми.
Це по-перше.
А по-друге, і найголовніше, що в Зеленського немає терпимості до корупції чи чогось плдібного, незалежно від їхнього мтатусу і взпємовідносин між ними!!
Назвіть мені хоч Рдин приклад, з 1991 року, коли найближчого соратника/кума/однокласника, хтось з колишніх президентів, не "кр ишував" від кримінальної іідповідальності за якісь злочини?
Можете не старатись, на жаль, таеих випадків не було! А Зеленсьаий, подобається це комусь чи ні, НІКОГОне "кришує", порушив Закон - Відповідай!!
Так що, не шукайте чорної кішки в темній кімнаті, особливо, коли тієї кішки там немає!!!
Подобається це комусь чи ні, але сусіда не поміняєш, і щоб сподіватись на вступ в ЄС і НАТО, ми мусимо йти на якісь компроміси.
Ну, а щодо міндічів, то там 100% без нас розберуться, і винні будуть покарані!
Взагалі, все, що виходить з "льошика-губошльопа" дуже зле пахне!!
Вибачте але мені соромно за наших "прохачів", ще б на коліна стали.
Да, в мене є інший варіант!
Потрібно Вимагати!! І Вимагати, нехай ті жирні чинуші Приїдуть в Україну, подивляться на знищені стадіони, футбольні поля, дитячо-юніорські футбольні школи!!!
Подібне "прохання", це приниження України, це все-одно, щоб влада України , Україна, український народ, ЗСУ, "просили" кацапстан зупинитися, а не чинили опір, і не давати орді по зубам!!!
Тому, на мій погляд, якщо "кишка тонка", то краще б мовчали, а не "просили" щось в тих бариг!!!
Але для цього такі аналогічні (відповідно зформульовані) звернення (яке підписали Гутцайт, Бідний та Шевченко) потрібно направляти до урядів та федерацій наших союзників. Але от проблема: такі звернення, окрім названих трьох посадових осіб, мають підписуватись ще трьома керівниками держави: Президентом України, Прем'єр-міністром та Головою ВР. Вони то підпишуть.... але....