«Династія суддів — це добре. Однак треба, щоб були індивідуальності», — екс-арбітр ФІФА

Екс-арбітр ФІФА Олег Орєхов розповів про особливості арбітражу на ЧС-2026, що стартує в США, Канаді та Мексиці.

— Важко говорити про свої очікування. Більше всього мені хотілося б, аби суддівство на чемпіонаті світу командам не заважало. Тобто щоб помилки арбітрів не впливали на результати матчів. І щоб вигравали не ті команди, які використовують суддівські похибки, а ті, хто дійсно краще грає. Я думаю, що це є бажанням усіх, в тому числі й арбітрів. Втім, всі ми люди і нам властиво помилятись. Головне — щоб помилок було не так багато і щоб вони не впливали на кінцевий результат. Хоча зараз дуже важко без цього обійтися, адже ті чи інші епізоди рефері трактують по різному. Зокрема, гру рукою.

— Але ж є система VAR, яка завжди готова прийти на допомогу…

— Так, VAR для цього і передбачена, однак у деяких моментах не завжди все буває бездоганно. Адже біля монітору цієї системи сидить людина, яка має свої амбіції і своє бачення. Як і арбітр в полі. Тож головне — аби ці люди у підходу до трактування та бачення того чи іншого епізоду співпадали у думках. От тоді все буде гарно. Коли ж у кожного представника суддівського корпусу своя думка, яка не співпадає з думкою колеги, то це вже значно гірше.

— Суддівство якого матчу на високому міжнародному рівні, зіграного останнім часом, справило на вас приємні враження?

— Мені сподобалось, як німець Даніель Зіберт відсудив на минулому тижні фінал Ліги чемпіонів «Парі Сен-Жермен» — «Арсенал». Цей арбітр давав грати і не робив нічого зайвого. Зрозуміло, що хтось хотів пенальті, але я вважаю, що він відсудив гру на відмінно. Взяти хоча б момент з призначенням одинадцятиметрового на Хвічі Кварацхелії. Зіберт слухав VAR, але прийняв рішення. І воно було правильним. Я вважаю, що все було чесно. Побільше б було таких матчів, коли арбітри дають грати. А ще хотілось би сказати ось про що. Ментальність арбітрів у Європі є, якщо можна так сказати, більш розкутою. А от у світі в цілому буває по-різному. У країнах Азії — своя культура, свій підхід. У країнах Латинської Америки теж свій підхід. Тож головне, щоб керівники, які мають до цього безпосереднє відношення, змогли у стислі терміни пояснити арбітрам усі ці правила і вони були зрозумілими для вболівальників. Адже коли вболівальник бачить, скажімо, п’ять матчів і розуміє, що трактування правил в усіх однакове, то він і сприймає це належним чином. Варто лише побачити якісь розбіжності у трактуванні, то будуть різні думки, образи тощо.

— Як гадаєте, у чому причина відсутності українських арбітрів на чемпіонаті світу?

— Я думаю, що це пов’язано з нашою корупцією. Маю на увазі корупцію, яка не тільки у фінансових операціях. Вона ще буває і в іншому: не завжди арбітри потрапляють на верхівку піраміди за кращими своїми якостями, а завдяки якимсь знайомим чи друзям. І я не кажу, що це погано. Династія — це добре. Однак треба, щоб були індивідуальності. І сьогодні ми не завжди можемо захистити арбітра. От, скажімо, рефері почне підійматися вгору за своїм рівнем, але припуститься якоїсь помилки — і ми його взагалі приберемо. Скажу про Миколу Балакіна. Спостерігаючи за його арбітражем впродовж багатьох років ми бачимо, що зараз він судить Лігу чемпіонів. Але на чемпіонату світу його поки що не буде. Хоча, звичайно, хотілось би, щоб представник України був задіяний на такому масштабному футбольному форумі. Знову ж таки — це тема ментальності. Навіть якщо брати наших футболістів, то всі вони (окрім хіба що Андрія Шевченка) виїжджали за кордон за рахунок якихось ментальних речей і впродовж багатьох років не були зірковими за статусом. Жодного нашого тренера, який би працював на високому рівні, немає у провідних клубах Європи. Тобто усе це також впливає на іміджеву частину нашого футболу у світі. Самі розумієте: якби було більше висококласних українських гравців і тренерів за кордоном, то тоді і нашу державу добре знали б не тільки за горем, яке прийшло на нашу землю, а й за особистостями із світу спорту. Такі речі неодмінно впливали б на думку представників Комітету арбітрів УЄФА та ФІФА. І якщо на чемпіонатах світу судив арбітр з Узбекистану (Равшан Ірматов — авт.), то чому не може бути рефері з України? Значить, проблема в нас.

— За кого вболіватимете на світовому Мундіалі нинішнього року?

— Симпатизуватиму двом збірним — Франції та Іспанії. За французів вболіватиму тому, що моя донька навчалась у цій країні і дуже її любить. А що стосується іспанської національної команди, то за неї вболівають мої друзі. Ця збірна завжди демонструє технічний футбол, чим і підкуповлює прихильників.

В'ячеслав Кульчицький