Реєстрація, після якої ви зможете:

Писати коментарі
і повідомлення, а також вести блог

Ставити прогнози
та вигравати

Бути членом
фан-зони

Зареєструватися Це займе 30 секунд, ми перевіряли
Вхід

Артем Хацкевич: «Потрібно повністю привчити Черкаси, що тут є молодий амбіційний футбольний клуб, який вже сформувався»

2026-06-09 11:45 Перше інтерв’ю з 22-річним Артемом Хацкевичем, який є сином колишнього головного тренера київського «Динамо» Олександра Хацкевича, ... Артем Хацкевич: «Потрібно повністю привчити Черкаси, що тут є молодий амбіційний футбольний клуб, який вже сформувався»

Перше інтерв’ю з 22-річним Артемом Хацкевичем, який є сином колишнього головного тренера київського «Динамо» Олександра Хацкевича, після його призначення комерційним директором ЛНЗ.

Артем Хацкевич. Фото — ФК ЛНЗ

«Я закінчив інститут Кройфа в Іспанії та навчання у «Легії»

— Артеме, лише 14 травня вас представили новим комерційним директором ЛНЗ, а вже через десять днів клуб оформив найвище у своїй історії друге місце в УПЛ. Виходить, на фарт прийшли?

— Та я б не сказав, що на фарт. Команда, в принципі, вже йшла доволі добре. Цей сезон показав — в нашому українському футболі розвиваються молоді клуби.

— А як у вас взагалі виник варіант з ЛНЗ?

— Усе закрутилося, коли я відправив до багатьох клубів, умовно кажучи, своє CV. Якось я зв’язався з Василем Каюком (генеральний директор ЛНЗ, — прим. ред.). Потім грало Полісся з ЛНЗ й у нас з генеральним директором зав’язалася розмова про мене. Він спитав про моє навчання. Я закінчив в Іспанії інститут Йохана Кройфа, а ще тиждень тому — навчання у «Легії.» Варшавський клуб пропонує як підвищення кваліфікації у напрямку бізнесової частини.

В принципі, в нас однакова концепція — робити місто футбольним та розвивати саме із середини гру в Україні.

— Мабуть, для багатьох більш очікувано було б побачити вас у «Поліссі», де ваш батько Олександр Хацкевич працює віцепрезидентом. Чи намагалися туди потрапити?

— Очікувано б, але є свої там нюанси. Більш особисті.

— У сезоні, що минув, ЛНЗ та «Полісся» були прямими конкурентами у боротьбі за високі місця. У наступній кампанії, можливо, ця боротьба продовжиться. Як будете розділяти свої симпатії?

— А як можна розділяти симпатії, якщо я працюю в ЛНЗ? У мене усі сили та емоції йдуть у черкаський клуб, який мене прийняв.

— То тоді виходить, що вам доведеться побічно вболівати й проти «Полісся» та свого батька?

— Виходить, що так.

— Можливо, ви могли також опинитися в якомусь іншому клубі? Зокрема, з України.

— Ну, близько я спілкувався з виконавчим директором Вереса Миколою Чещевим. З «Динамо», звісно, де дуже багато моїх знайомих. І з «Поліссям».

Я з «Вересом» їздив на стажування півтора року тому й ще спілкувався з Юрою Габовдою.

— Чи мали ви вже якийсь досвід роботи після завершення своєї професійної ігрової кар’єри у 2023 році?

— Досвід був як Project Management. Зверталися з пропозиціями футбольні школи з-за кордону й з України. Також клуби давали проєкти і я, умовно кажучи, показував, як можна усе оптимізувати, отримати впізнаваність і т. д.

«Костюк показав на молодіжному рівні, що вміє будувати команди з молодих людей»

— Якщо говорити про ваш ігровий шлях, то декілька років ви провели у структурі «Динамо». З ким перетиналися плюс-мінус за своїм віком, хто у підсумку заграв на високому рівні?

— З Володимиром Бражком, Назаром Волошиним, Олександром Яциком, Денисом Кузиком, Іллею Забарним, Максимом Дячуком. Останній, як на мене, є винятковим футболістом, який показує рівень. Якщо він не знадобився в Україні, то його оцінили за кордоном, у Польщі (центральний захисник «Динамо» Максим Дячук сезон 2025/26 провів на правах оренди у Лехії, — прим. ред.).

— Коли, на вашу думку, Бражко поїде в Європу?

— Коли по ньому надійде гідна пропозиція.

— Що, як вважаєте, поки заважає Яцику на повну розкритися у «Динамо»?

— Конкуренція заважає. Я думаю, просто на сьогодні є люди, які вже більше за нього відіграли у футбол на дорослому рівні. І, як не крути, все одно динамівська школа славиться своїми випускниками. Якщо подивитися, дуже багато випускників киян грає в УПЛ.

— Чи відчувалося в юному віці, що Забарний може дійти до рівня гравця ПСЖ?

— Так, було видно його потенціал. Коли я прийшов до «Динамо», у перший тиждень дивився тренування гравців 2002 року народження, і він виділявся дуже сильно як фізично, так і своїм мисленням.

З наймолодшого віку він вже грав не в академічний футбол, а у юнацький. Коли перейшов до юнацької команди, то виступав на рівні дорослої.

— В команді «Динамо U-19» вашим наставником був нинішній головний тренер основи «Динамо» Ігор Костюк. Які в нього козирі?

— Я з ним працював пів року, і саме тоді була пандемія коронавірусу. Ще й мав травми. Не особливо вийшло попрацювати. З того часу пропустив, грубо кажучи, три місяці.

Він дуже добре працює й показав на молодіжному рівні, що вміє будувати команди з молодих людей. В принципі, зараз й у першій команді «Динамо» він намагається грати вихованцями.

— Чи міг Костюк накричати? Потрапляли колись під роздачу?

— Ну, міг, як і будь-який тренер на емоціях. Коли важливий матч якийсь.

— Через що покинули «Динамо»?

— Прийшла пропозиція від «Десни» продовжити грати вже під першою командою. Плюс через те, що я травмувався саме перед відпусткою, треба було вже отримувати ігрову практику. У «Динамо» завжди висока конкуренція.

— Чому ухвалили рішення припинити грати вже у 19 років?

— По здоров’ю. В мене була дуже велика кількість травм на гомілкостопах, тому лікарі та ми з батьком ухвалили рішення, що пора рухатися вже трохи в іншому напрямку у футболі.

«Кожна людина індивідуальна щодо появи у медіа. Якщо Кравченки не хочуть показуватися, то це їхній вибір»

— Повернімося до теми вашої нинішньої роботи в ЛНЗ. Як думаєте, що могли б дати клубу на своїй посаді, що вирізняло б його з-поміж інших представників УПЛ?

— Будь-який комерційний директор намагається зробити з клубу саме бренд.

В нас у Черкасах є старший клуб «Дніпро», але ЛНЗ єдиний грає в УПЛ й буде представляти місто та регіон на міжнародному рівні.

— Які, можливо, нові форми спонсорства ви хотіли б запровадити?

— Щось нестандартне ти вже не запровадиш. Якщо подивитися по світу, то усе вже використовується, що дозволено.

Той таки Nemiroff в Англії. Це був правильний хід з боку місцевого ринку. Вони показали синергію між вболівальниками й клубом. Клуб же не рекламує міцний алкоголь? Це саме як партнери. А що робить партнер? Умовно кажучи, команда виграла, треба ж відсвяткувати.

В Англії просто вболівають династіями й в кожного клубу є паби. Горілка як Nemiroff дає фанам відсвяткувати свої емоції.

— Щодо роботи з вболівальниками, то в Україні на сьогодні багато клубів мають з цим проблеми. Чи збирається ЛНЗ на наступний сезон запроваджувати якісь формати для фанів?

— Для вболівальників, умовно кажучи, форматом є додати якусь зону активності поза футболом, аби вони звикали, що матч — це саме свято у місті.

— Чи є в ЛНЗ якийсь план щодо розширення своєї фан-бази за межами міста й, можливо, навіть країни?

— Почати треба саме з міста й повністю привчити його, що тут є молодий амбіційний футбольний клуб, який повністю сформувався.

Далі треба перейти на область, а потім — на регіон. Ну, потім робити всеукраїнський та міжнародний бренд.

— Як у вас складаються відносини з президентом та віцепрезидентом ЛНЗ Віктором та Дмитром Кравченками? І чи бачите ви сенс у їхній частішій появі у медіа для побудови бренду ЛНЗ?

— Щодо появи у медіа — кожна людина індивідуальна. Якщо вони не хочуть показуватися, то це їхній вибір. Вони не надто полюбляють таке.

Відносини в нас суто робочі. Люди сказали чого хочуть, я зрозумів ідею і повністю її підтримую.

«Як би розподілилися мої ролі з батьком, аби могли зіграти разом на піку? Я б сидів на трибуні»

— Трохи про вашу сім’ю. Що ви відчували, зростаючи з прізвищем, яке вже вписане в історію українського футболу. У який момент усвідомили масштаб персони вашого батька?

— Я завжди знав, що мій батько — поважна людина у футбольному світі України. Звичайно, не із самого народження, а коли почав сам займатися.

А з приводу, як ви кажете, життя з таким прізвищем, то, слухайте, люди зростають і з іншими величнішими прізвищами завдяки своїм предкам. Вони живуть та вписують вже своє ім’я в історію.

— Що у дитинстві для вас було важчим: завищені очікування чи постійні порівняння?

— Зіштовхувався з таким, але якось не давав цьому великого розголосу для себе. Ну, добре, мій батько зробив ім’я, значить прийшов мій час.

Я навіть бачив плюс у тому, що мене в юному віці порівнювали з батьком. Як кажуть: «Тиск — це привілей».

— Як батько ставився до ваших занять футболом: заохочував, був критиком й наставником, або навпаки виступав проти цього шляху?

— Він не був ніколи критиком, а просто підказував як правильно й давав поради.

— Чи був вже у вашому житті момент, коли ви самостійно заявили про себе, без прив’язки до прізвища?

— Ще такого моменту не було. Усе попереду.

— Яким ваш батько є у побуті поза стадіонами та об’єктивами камер? Наскільки сильно він відрізняється від того образу, що бачать вболівальники та журналісти?

— Та я думаю, що він зовсім не відрізняється. Він — всюди відкритий й поводиться зараз так само як і в часи тренерської роботи. Завжди говорить мовою фактів, у ньому присутня людяність у спілкуванні. Тримає своє слово.

— Якби гіпотетично була можливість зіграти разом на піку форми, то як би на полі розподілилися ваші ролі з батьком?

— Якби взяти його та мою пікову форму, то я б десь сидів на трибуні й дивився на усе це.

— Якщо у вас народиться син, то чи хотіли б ви, аби він продовжив футбольну династію, або бажали б йому іншої кар’єри?

— Це він вже має право сам обирати. Захоче — продовжить. Ні — його вибір.

Бліц

— Чи заробляли у дитинстві?

— Саме звичайною роботою — ні. Заробляв футболом.

— На якому автомобілі зараз пересуваєтеся?

— На своїх двох.

— Скільки ви витрачаєте особисто на себе в місяць?

— По-різному буває залежно від того, що потрібно. Розкид може бути від 15 000 гривень до нескінченності. Іноді місяць не завантажений фінансово, а часом треба витратитися на себе.

— Чого ви хочете досягти в кар’єрі глобально?

— Працювати в АПЛ.

— Яку наймудрішу пораду дав вам батько?

— Не переживай, не накручуй, йди та працюй у своєму темпі.

— Гравці ЛНЗ не потрапили до першої заявки Андреа Мальдери у національній збірній України — «норм» чи «стрьом»?

— Ну, в кожного тренера своє бачення.

— Які три світових клуби ви вважаєте еталоном у бізнесі?

— «Реал», «Барселона» та «Баварія». Це легендарні клуби, які й нині є найбільшими брендами світового ринку.

— Який шалений маркетинговий кейс ви хотіли б реалізувати в ЛНЗ, якби мали необмежений бюджет?

— Мабуть, перехопити Олександра Усика в Полісся.

— Якою є головна комерційна мета ЛНЗ?

— Залучити якийсь відомий бренд, аби показати, що на сьогодні в Україні їм також може бути цікавий футбол.

Дмитро Вєнков

Кращий коментар

auto-dzhon-uik
Джон Уик - Старожил
09.06.2026 15:09
Папенькін пиріжок обізвався) Батько пристроїв в академію ДК, де він купу років займав чуже місце, а як тільки вийшов на конкурентний ринок, то виявився непотрібним на рівні 5 дивизіону Чехії...Тепер комерційним директором в 22 роки прилаштували

Читати всі коментарі (10)

Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини

RSS
Новини
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть
Підтвердження віку
21+
На сайті Dynamo.kiev.ua може розміщуватися реклама азартних ігор. Продовжуючи користуватися сайтом, ви підтверджуєте, що вам виповнився 21 рік.