Багаторічний керівник Академії київського «Динамо» Олександр Іщенко залишить свою посаду після завершення сезону. Сам Олександр Олексійович підтвердив це у спілкуванні з журналістами.
Фото — Юрій Юр’євПосада керівника Академії «Динамо» — не лише футбольна. Керівник динамівської школи повинен відповідати за багато інших напрямків роботи. Бути великим авторитетом для молодих гравців, їхніх батьків та агентів. Протриматися на такій посаді багато років — дорогого вартує.
Причина зміни пана Іщенка на посаді керівника Академії столичного клубу дуже проста — Ліга майбутнього оголила проблеми, які раніше не помічали. Жодна вікова динамівська група не виграла свій чемпіонат. Збірників у командах 2009−2011 років народження зовсім небагато (хоча покоління 2005 та 2006 років починали з динамівським кістяком). Спроби щось змінити по ходу сезону взимку не принесли суттєвого результату. Динамівська школа вже не перша в Україні. Можливо, навіть уже не друга.
Винен у цій ситуації не лише Іщенко. Дуже багато дітей виїхали за кордон після початку війни. Богдан Попов та Дмитро Бондаров уже дебютували за свої клуби на дорослому рівні. Але списувати все лише на від’їзд талантів точно не можна.
Іспанська або баскська система підготовки футболістів, яку впроваджували Вісенте Гомес, Унаї Мельгоса та Альберт Босх, уже перестала працювати настільки ефективно, як раніше. Потрібно щось змінювати в методології та принципах роботи. Зараз «Рух» доволі швидко віддаляється вперед.
Головне питання: хто далі поведе Академію «Динамо» до нових висот? Раніше писали про молодого менеджера Сергія Білана з «Ужгорода», але схоже, що сторони не змогли знайти спільних точок дотику. Була інформація про Івана Коцюбу, але це виглядає не дуже правдоподібно, враховуючи його роботу на посаді керівника Академії «Шахтаря», де власних проблем вистачає. Навряд чи «гірники» відпустять менеджера такого рівня до свого головного конкурента.
Думати про запрошення іноземного фахівця — дуже непросто. Хороший спеціаліст коштує великих грошей. Фактор війни множить його зарплатні вимоги щонайменше удвічі. Брати просто іноземця заради самого факту — рішення, яке не дасть нічого, окрім додаткових витрат. Свого часу Ромео Вендлер, Гільєрмо Самсо та Рамон Катала не залишили помітного сліду своєї роботи в Києві.
Тому потрібно шукати кандидата в Україні. «Динамо» — консервативний клуб. Потрапити туди зі сторони дуже непросто. Потрібно шукати кандидатів серед колишніх гравців клубу або українських спеціалістів.
Я вважаю, що реалістичною виглядає ідея запрошення Сергія Сидорчука, який фактично завершив кар’єру футболіста. Він вивчає футбольний менеджмент, має добре розуміти процеси та проблеми в «Динамо». Сам вийшов із дуже ефективної школи запорізького «Металурга». Але проблема Сидорчука очевидна — відсутність досвіду. Керувати такою великою структурою, як Академія «Динамо», повинна людина з практичними управлінськими навичками.
Якщо ж брати людей поза динамівською системою, то напрошується кандидатура Володимира Реви. Останні роки Володимир Сергійович керував Академією «Мункач». Після зміни влади в Угорщині очікується реорганізація закарпатської академії в бік скорочення фінансування та більшої ставки на гравців із власного регіону.
Що подобається в «Мункачі» — це селекція. Там дуже якісно працюють по різних регіонах України, особливо по Одещині, де завжди вистачало талановитих футболістів. Як наслідок, вихованці «Мункача» є практично в кожній провідній академії країни — від «Динамо» та «Шахтаря» до ЛНЗ. Плюс значна кількість дітей їхала до Угорщини — у «Кішварду» та Академію Пушкаша. Новачок «Жирони» Олександр Піщур також поїхав до Угорщини саме з «Мункача».
Академія закарпатського клубу була б на зовсім іншому рівні та мала б значно кращі результати, якби існувала можливість довше утримувати найкращих гравців, а також мати команду U-19 і першу команду для їхнього подальшого розвитку. У плані селекційної роботи «Мункачу» точно не відмовиш.
І це при тому, що доводиться конкурувати з академіями «Динамо» та «Шахтаря», агресивною селекцією ЛНЗ, а також амбіціями «Полісся» та «Металіста 1925».
«Динамо» — дуже консервативна організація. Щось змінювати там складно. Глобальна перебудова наразі виглядає малореалістичною. Натомість точкові зміни можуть покращити ситуацію. Якщо селекція стане більш ефективною, то з’явиться шанс на загальне покращення результатів. А вже потім можна буде думати про більш масштабні зміни.
Сергій ТИЩЕНКО
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
