Екс-півзахисник київського «Динамо» Андрій Богданов детально розібрав дії кожного з гравців своєї колишньої команди у першому матчі з «Университатею» з Клужа (0:0) в 1-му кваліфікаційному раунді Ліги Європи.
— Пане Андрію, поділіться загальними враженнями від гри. Чи очікували ви такого виступу від команди Костюка у першому єврокубковому поєдинку, чи сподівалися на інший результат?
— Думаю, всі ми очікували іншого результату. Але це перша офіційна гра сезону, до того ж мало місце форсування підготовки, оскільки єврокубки стартували дуже рано. Можливо, ця ситуація і далася взнаки. Проте моментів динамівці створили достатньо, щоб забити м’яч. Тому, незважаючи на 0:0, вважаю, що в наступній грі кияни зможуть дотиснути суперника і пройти далі.
— Тобто «Університатя» вас нічим не здивувала і нічого особливого в цій команді немає?
— Відверто кажучи, я побачив гру киян зразка попереднього сезону. Побачимо, як усе розвиватиметься далі, поки що складно робити глобальні висновки через ранню стадію турніру. Румунська команда грала дуже низько, було багато провокацій з їхнього боку. Але моменти в нас були, і треба було просто реалізувати хоча б один. Думаю, «Динамо» залишило свої голи на матч-відповідь.
Руслан Нещерет — 7.0
— Це був добрий і надійний виступ від Нещерета. Він виручив команду, коли це було потрібно. Для голкіпера головне — відіграти на нуль.
Владислав Дубінчак — 6.0
— Виступ справді посередній. У першому таймі вони на фланзі ніяк не могли розібратися з Богданом Редушком щодо опіки гравців. Дубінчак часто зміщувався в центр, страхуючи Михавка, і ставав ледь не п’ятим гравцем оборони. Це дуже кидалося в очі. Хоча «Університатя» і не створювала якогось шаленого тиску, лише фрагментарно насідала, робила подачі та влаштовувала сумбур. Все-таки фланги «Динамо» повинні бути активнішими і постійно тиснути на суперника.
Тарас Михавко і Крістіан Біловар — 6.0
— Потрібно детально розібрати епізод у першому таймі, коли нападник румунів вийшов віч-на-віч: хто ж з центрбеків «Динамо» там провалився все-таки? Але загалом по грі вони впоралися зі своїми обов’язками. Сказати, що в обороні був якийсь критичний провал, я не можу. Тим паче, що більшу частину другого тайму «Динамо» взагалі провело на половині поля суперника. Їхню гру теж можна оцінити на 6 балів.
Томаш Кендзьора — 6.0
— Чесно кажучи, від Кендзьори ми побачили дуже пасивні підключення до атаки. Складається враження, що в нього ще триває процес адаптації. Чи гратиме Томаш у подальшому вже у центрі захисту «Динамо»? Тут треба дивитися детальніше. Я не слідкував за ним останні роки, тому важко об’єктивно сказати. Ми ж бачили сьогодні загалом інертну гру в атаці з флангів, хоча «Динамо» завжди ними славилося.
Можливо, це була настанова головного тренера — більше залишатися позаду, щоб звільнити простір для Назара Волошина. Щоб той міг брати м’яч, нагнітати і мати більше вільних зон для маневру. Це лише припущення щодо тренерської установки, але візуально і Кендзьора, і Дубінчак відіграли дуже інертно.
Володимир Бражко — 6.0
— Він багато намагався бити здалеку, нав’язував боротьбу. Удари були непогані, але летіли прямо у воротаря. Великих нарікань до нього немає. Знаєте, після зборів і в першій офіційній грі дуже важко сказати, що хтось кардинально виділявся на полі.
Микола Шапаренко — 6.0
— Конкретика якраз і була в епізоді з поперечиною та в чудовому пасі п’ятою на Піхальонка у штрафному майданчику. Але грав Микола фрагментарно: моментами дуже добре, а моментами припускався помилок. Знову ж таки, списую це на першу гру сезону та короткі збори, до яких ще треба адаптуватися. Міг забити і стати героєм матчу, але не судилося.
Олександр Піхальонок — 6.0
— Буяльський вийшов замість Піхальонка і завдяки своєму досвіду, додав інтенсивності. Він віддав хорошу передачу в штрафний, де Пономаренко міг скидати йому під удар, і сам пробивав метрів з 16-ти. Але, повторюся, сказати, що хтось був на голову сильнішим за інших, поки не можу. Піхальонок відіграв посередньо, Буяльський його замінив. Тому всім центральним півзахисникам поставимо по 6 балів, як, власне, і захисникам. (Сміється).
Богдан Редушко — 6.0
— Це молодий гравець, якому поки бракує досвіду ігор на європейській арені. У першому таймі він був активним, брав ініціативу на себе, віддав кілька непоганих передач у штрафний. А от після 60-ї хвилини, коли на полі з’явився Буяльський, він просто розчинився на полі і взагалі перестав бути помітним. Як на мене, напрошувалася заміна саме Редушка, а не Волошина. Але Костюку видніше, кого знімати.
Назар Волошин — 6.5
— Волошин був більш проактивним, створював моменти. Він діяв настирливо і фізично виглядав добре підготовленим. Десь чогось йому трохи не вистачало, але якщо говорити загально, то серед польових гравців його виступ був трохи кращим, ніж у інших.
Матвій Пономаренко — 7.0
— Знаєте, як кажуть, нападник у штрафному майданчику часто стає егоїстом. Маю на увазі момент, коли Пономаренко не скинув під удар своєму партнеру, а спробував сам пробити і в нього нічого не вийшло. Я можу лише похвалити Матвія за ту боротьбу, яку він нав’язував захисникам. Румуни постійно провокували, падали, кричали від кожного дотику. А Пономаренко реально нав’язав їм боротьбу. Ми бачимо форварда «Динамо», який здатний під тиском розвернутися і сам створити собі епізод. Так, він не забив, а нападника судять по голах. Але його самовіддача у штрафному майданчику мені дуже сподобалася.
— Враховуючи прихід П’єра Мунгенге з юнацької команди ПСЖ, чи збереже Пономаренко залізобетонне місце в стартовому складі?
— У нас є свій Пономаренко, вихованець київського «Динамо», на якого робиться ставка і який гратиме більшість матчів. У перспективі це головний актив клубу для продажу в топ-чемпіонат. А Мунгенге зможе його підміняти, молодим форвардам теж потрібен відпочинок. Здорова конкуренція в такій команді, як «Динамо», має бути завжди. Однак, я не знаю, що там Мунгенге має продемонструвати, аби витіснити Пономаренка з основи.
— Ви оптимістично налаштовані щодо матчу-відповіді з «Університатею» в Румунії?
— Налаштованим можна бути по-різному, але я щиро вірю в «Динамо». Знаю, що таке перші ігри сезону і як важко після коротких зборів відразу вкочуватися в довгу єврокубкову дистанцію. Всі ми хочемо, щоб українські клуби проходили якомога далі, адже це наш спільний коефіцієнт УЄФА, який дозволить у майбутньому знову делегувати дві команди в Лігу чемпіонів.
Сподіваюся, тренерський штаб зробить правильний аналіз, і на гру-відповідь команда вийде ще більш сконцентрованою та вирішить завдання проходу далі. А що буде потім — побачимо. Зараз головне — пройти румунів у Румунії. Вважаю, що під тиском виїзних трибун кияни зіграють навіть краще. До речі, у Любліні на хід гри суттєво вплинуло відключення світла.
— Кияни дійсно тиснули наприкінці гри.
— Так, «Динамо» серйозно притиснуло суперника, гол вже назрівав, і тут вимкнулося освітлення. Ця пауза дала румунам величезну фору: вони змогли відновити сили і вибудувати глуху оборону на останні хвилини. Віримо в «Динамо», і хочемо далі дивитися єврокубки з українськими, а не з румунськими командами.
Владислав Лютостанський