Здавалося б, після нищівної повітряної атаки на початку cічня, коли Київ змушений був тривалий час мерзнути без опалення і електроенергії, до подібних ударів країна-агресор у теплу пору року не вдаватиметься. Однак все вийшло інакше: починаючи з травня росія цілеспрямовано б’є балістичними і крилатими ракетами, а також дронами-камікадзе по столичних об’єктах по кілька разів на місяць. Причому, щоразу ракетно-дронові атаки по потужності та цинічності перевершують кожну попередню. Так було 14 і 24 травня, 15 червня, 2 і 6 липня. Не обійшлося без повітряних ударів і впродовж кількох наступних діб, включаючи і сьогоднішню ніч. Кожного разу ворожі атаки відбирають життя, калічать, руйнують будинки. У таких непростих умовах мешканці Києва проявляють неабияку стійкість, зайвий раз доводячи світу: українці — нація нескорених. Одним із тих, хто саме так вважає, є колишній гравець київського «Динамо» золотої пори 70-х Стефан Решко. У розмові з UA-Футболом він розповів про події липня, пригадавши також епізод із свого футбольного минулого.
Стефан Решко— У ніч найпотужнішого обстрілу Києва 6 липня я не спав — мене розбудили сильні вибухи. Я мешкаю на проспекті Лобановського, і цей район не є безпечним. Серед ночі від вибухів дружина відразу ж зіскочила з ліжка, а я як лежав, так і не зрушив з місця. У цю мить з молитвою звернувся до Бога: «Господи, прости грішника. В руки твої предаю життя своє». Тож лежав і нікуди не ходив.
— Всі мешканці столиці у ці липневі дні переживають величезні потрясіння, ризикуючи життям щохвилини...
— Треба більше звертатись в молитвах до Бога. Ви ж бо бачите, на що перетворилась людина. Подивіться на Путіна і Трампа — ці люди з глузду з’їхали. В них в думках тільки гроші і захоплення земель. Путін взагалі божевільний. Надія тільки на Бога, інакше — ніяк. Недаремно кажуть: «На Бога надійся, а сам не роби похибок». Тому усім нам потрібно об’єднуватись і довести справу Перемоги до логічного завершення.
— У якості гравця ви неодноразово бували у росії — як у період виступів за вінницький «Локомотив», одеський «Чорноморець», київське «Динамо» та збірну СРСР. Зневажливе ставлення до українців тоді вже відчувалося?
— Воно було давно, з самого початку. Якщо брати футбольну складову, то з боку росіян була сильна заздрість, адже ми, українці, все вигравали як в СРСР, так і у Європі. У москві тоді було п’ять команд, які грали у вищій лізі союзного чемпіонату — «Динамо», «Спартак», ЦСКА, «Торпедо» і «Локомотив». Хлопці з однієї з них поділились історією, яку їм розповіли їхні тренери. Якось у московський міський комітет партії викликали футбольне начальство і сказали: «У вас п’ять команд у вищій лізі. Ви можете об’єднатись і побити цих хохлів?!» Це якраз і свідчить про спортивну заздрість і зневагу.
В’ячеслав Кульчицький
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
