Олег Саленко: «Фінал — це удача Аргентини і її максимум»

Колишній форвард київського «Динамо» Олег Саленко поділився враженнями від фінального матчу ЧС-2026.

— Пане Олеже, Іспанія зразка вашого покоління й нинішня збірна — у чому різниця?

— Це зовсім різні команди. Раніше Іспанія робила ставку на майстерність окремих футболістів, що відбивалося на командних діях і, звичайно, на результатах. Якщо відверто, то я здивований тим підходом до гри, який наразі побачив. У цій збірній навіть важко когось виділити.

Подивіться на того ж Ямаля. У «Барселоні» він головна зірка, без нього важко уявити команду, а в збірній він одна з шестерень, і почувається досить комфортно. Так, йому дозволялися індивідуальні дії, він і користувався своєю технічною перевагою, але без шкоди для команди. Іспанія показала командний дух і силу.

— Усе за конспектами Валерія Лобановського.

— Так, ми з вами говорили на цю тему. При цьому в Іспанії зібрані футболісти найвищого класу, яких тренер зумів переробити з команди егоїстів на команду-зірку. Їхня гра виглядала цілісно, монолітно. Гравці розуміють один одного, рухи відточені на рівні інстинктів. В Аргентини шансів не було. Фінал — це їхня удача й максимум. Гадаю, на цю збірну чекає велика трансформація. Мессі піде, інші ветерани, яким давно за тридцять, також. Зірок подібного штибу в них іще немає, тож будуватимуть команду не навколо одного гравця, а по-іншому.

— Склалося враження, що Аргентині ще до вилучення Фернандеса бракує гравців на полі.

— Бо в них є вільний художник — Мессі. Епізодами він намагався загострювати гру, але ефективності в його діях було небагато. Він не відбирав м’яч, не пресингував, тому й склалося враження, що Аргентина грала не в повному складі.

— А тут ще й вилучення перед додатковим часом.

— І вийшло, що стало ще на одного гравця менше. У фіналах проблеми виникають, коли один футболіст випадає, а тут ще й вилучення. В Іспанії всі працюють, перекривають зони, забирають м’яч, перекривають кисень тим, хто має контратакувати. Мессі ж сильний біля штрафного чи у штрафному суперників, а туди дійти аргентинцям просто не дали. Ще й вилучення.

Потрібно було змінювати модель гри, міняти футболістів — когось вище ставити, когось нижче, і за обмеженнями в часі. Перебудуватися вони не встигли. До четвертого тайму дотягнули — честь їм і хвала. Проте Іспанія вже відчула, де через тиск можна створити гольовий момент. Вони не збиралися доводити матч до післяматчевих пенальті — додали й зробили гол. Для Іспанії пресинг на чужій половині поля — щось фантастичне.

— В складах Іспанії й Аргентини було дев’ятеро представників мадридського «Атлетіко», який тренує Дієго Сімеоне. Плюс Родрі — свого часу він пройшов там курс молодого бійця перед переїздом до «Манчестер Сіті». Вплив клубного тренера на гру суперників по фіналу якось відчувався?

— Дієго можна спеціальну відзнаку вручити. Певною мірою, мабуть, так. Клубний тренер готує футболістів для збірних, а лаврами відзначають наставників національних команд. Вони відповідають за результат. Так завжди було. «Динамо», наприклад, готувало й готує гравців для збірної України.

Кістяк Іспанії складають гравці «Барселони», вони більше впливають на гру збірної. Бо в національній команді у тренера мало часу, щоб щось кардинально змінити. Тут перевагу має той, хто тренує збірну довгий час. Дешам мав усі козирі на руках, але щось у нього пішло не так.

— Навіть у матчі за третє місце поступилися.

— Здається, Англії й Франції було байдуже, яке місце посідати — третє чи четверте. Після півфіналів я одразу передбачив, що вони гратимуть товариську зустріч. Так і вийшло. Після першого тайму матчу за третє місце якраз почали збивати ракети, думав за рахунку 4:0 вимикати телевізор. Але додивився — по перерві стало ще цікавіше. Грали без захисту, всім було байдуже, яке місце посідати.

— Олеже, Родрі — справді найкращий футболіст чемпіонату світу?

— Найкращим мав стати гравець команди, яка виграла чемпіонат світу. У збірній Іспанії важко когось виокремити. Можливо, він і найкращий серед рівних. Ми бачимо, що середня ланка в сучасному футболі робить більше, ніж атака. Відпрацював він на відмінно. З нападників на турнірі відзначу Холанда, Мбаппе багато забив, але Франції це не допомогло. Якби перемогла Аргентина, то, звісно, приз найкращому віддали б Ліонелю Мессі.

— Вас хтось розчарував на турнірі?

— Коли грають збірні, то про одного гравця говорити не прийнято. Розчаровують команди. На цьому чемпіонаті світу слабенько виступили Німеччина й Бразилія.

— Чемпіонат світу пішов в історію, а вже на тижні чергове випробування чекає на «Динамо» в Лізі Європи. На вашу думку, які шанси киян пройти ПАОК?

— З «Універсітатею» зіграли слабо, тож висновок один — треба додавати. Перед груповим турніром, не виключено, хтось із футболістів «Динамо» отримає пропозицію переїхати в європейський клуб, тож вони мають якнайкраще проявити себе. Шанси на прохід — 50 на 50.

— Як, до речі, справи у вашого сина Романа?

— Зараз він травмований, проходить курс відновлення. Сподіваюся, після повернення побореться за місце в основному складі.

Геннадій Чеховський