Український тренер, керманич академії «Лівого Берега» Олег Федорчук розібрав заявку збірної України на стартові матчі Ліги націй-2026/27.
Олег Федорчук«Єдине, що неприємно здивувало — це відсутність гравців «Карпат»
— Олеже Вікторовичу, поділіться загальними враженнями від заявки збірної. Що вас приємно здивувало, що, можливо, розчарувало? Який загальний післясмак залишився від вибору Мальдери?
— Ситуація у нашого головного тренера насправді непроста. З одного боку, громадськість та вболівальники очікують відчутних змін. З іншого — треба об’єктивно визнати: більшість виконавців, які ще донедавна вважалися провідними, наразі зовсім не мають стабільної ігрової практики. Насамперед це стосується гравців групи атаки. З огляду на це запрошення деяких футболістів виглядає цілком логічним і нормальним кроком.
Єдине, що мене неприємно здивувало — це повна відсутність представників «Карпат». «Леви» не просто набрали серйозну кількість очок на старті, а й за якістю гри зараз виглядають одними з найкращих в УПЛ. Мені б дуже хотілося бачити когось із їхнього складу в національній команді.
— А кого саме з «Карпат» ви виділили б? Хто заслужив на виклик найбільше?
— Ті ж Ян Костенко, Роман Вантух. Русин також. Назарій фактично львівський гравець, виходець з ФК «Львів», зараз в «Карпатах», хоча я його за звичкою сприймаю як динамівця. Взагалі Русин — якісний універсал, перебуває у непоганій формі, здатен закрити кілька різних позицій. Мені імпонує його зарядженість, настрій і самовіддана робота на команду.
Тільки цей аспект з «Карпатами» викликає питання. Я читав у пресі коментар тренера про те, що він стежить за грою виконавців, а не за клубами... Але виглядає це дивно, тим більше що сам Мальдера проживає у Львові, і не помітити підйом «Карпат» було важко.
Щодо загальної картини, то тренд правильний: запрошувати нові обличчя логічно. Щоправда, у мене є великі сумніви, що більшість новачків вийде на поле в офіційних матчах. Проте для самих футболістів виклик до табору головної команди країни — це завжди колосальна мотивація.
— Якщо говорити про виконавців, які отримали виклик радше авансом, складно пройти повз Івана Варфоломєєва. Він виступає в англійському Чемпіоншипі за «Лінкольн Сіті», зіграв у цьому сезоні менш ніж 500 хвилин у семи поєдинках. Чи здивував вас цей крок?
— Знаєте, я б міг щиро здивуватися або сперечатися, якби бачив Варфоломєєва наживо, чи хоча б регулярно дивився відео його матчів і бачив повну статистику. А коли в нашому інфопросторі про нього мінімум конкретної інформації, заперечувати щось складно. Але здивування все одно є — і не лише в мене, а й у більшості фахівців.
У мене взагалі вийшов курйоз: це прізвище видалося співзвучним із гравцем, якого нещодавно підписав одеський «Чорноморець» із «Інгульця» — Фарасєєнко. Коли я вперше відкрив список, подумав: «Невже його покликали? Він непогано за Чорноморець виступав, але...». А потім придивився уважніше: ні, Лінкольн, Англія — це зовсім інша людина. (Посміхається).
«Як закрити діру на правому фланзі оборони — питання №1»
— Перейдімо до ліній. Воротарська трійка: Трубін, Різник, Єрмаков. Ви бачите першим номером саме Різника?
— Безперечно. Різник наразі перебуває у чудовій, стабільній формі. Щодо Трубіна ми знаємо, що в нього зараз немає постійної ігрової практики в «Бенфіці», хоча він класний воротар. Обидва голкіпери у нас дуже високого класу насправді. Єрмакова покликали для конкуренції та страховки, він також хороший голкіпер. Щоправда, якщо порівнювати його з його ж зразком часів «Олександрії», то тоді він, мабуть, був у кращій формі, ніж зараз у «Харкові».
— У центрі оборони сюрпризів немає: Забарний, Матвієнко, Бондар, Сарапій, Михавко. А от на флангах ситуація значно цікавіша: зліва Віталій Миколенко, дебютант Олександр Драмбаєв і Богдан Михайліченко. Праворуч — новачок Ілля Крупський і той-таки Михайліченко, який може закрити цю позицію. Що скажете про фланги захисту?
— Крупський зараз на підйомі: він у непоганих кондиціях, його клуб показує хороші результати. Драмбаєв — хлопець, який тривалий час був на слуху, теж показує непоганий рівень. Я б не сказав, що він заслужив на це на сто відсотків, що він когось значно переважає, але це рішення Мальдери... Якщо Крупський, на мою думку, заслужив виклик, то запрошення Драмбаєва — це швидше погляд тренера на перспективу.
Але зрозуміло одне: тренерський штаб перебуває в активному пошуку. Якщо зліва є стабільний Миколенко і там позиція закрита, то правий фланг захисту — це головний біль для всіх наставників збірної вже два чи три сезони поспіль. Ми ж чудово пам’ятаємо, що з нами робили суперники на цій бровці, починаючи ще від часів матчу з Казахстаном (2:2) у відборі на ЧС-2022 за Олександра Петракова, коли Караваєв припустився фатальних помилок і ми пропустили два м’ячі.
Як закрити цю діру — питання номер один. Тут залишається працювати лише за науковим методом «спроб і помилок». Потрібно ставити людей, перевіряти в бою, і той, хто витримає психологічний та ігровий тиск, залишиться в основі.
«Ярмоленко для Мальдери — це фігура а-ля Мессі чи Роналду на ЧС-2026»
— Центр півзахисту: Олег Очеретько, Єгор Назарина, Володимир Бражко, Микола Шапаренко, Олександр Андрієвський, вищезгаданий Варфоломєєв та Георгій Судаков. Іван Калюжний опинився поза заявкою. Єгора Ярмолюка також немає, оскільки він має пошкодження.
— Те, що немає Ярмолюка — це однозначна втрата. В останніх двох-трьох зустрічах за збірну Єгор виглядав дуже солідно і корисно.
Щодо Калюжного: гадаю, Мальдера просто не бачить його в своїй ігровій моделі від самого початку. Зроблю невеликий відступ: популярність Калюжного значною мірою сформували вболівальники та медіа. Тренери десь навіть несподівано для себе піддалися цій хвилі й почали ставити його у старт. Іван на куражі набрав непогану форму, але його фундаментальні ігрові вади нікуди не зникли. Вони надто помітні.
У сучасному футболі, особливо проти технічних збірних, опорний півзахисник має грати набагато швидше і бути якіснішим у роботі з м’ячем. Якщо подивитися на глобальні тенденції, гра дедалі більше опускається вниз: боротьби на «другому поверсі» стає менше, тому гравець опорної зони зобов’язаний швидко ухвалювати рішення внизу.
— До Андрієвського у вас питань немає? Здається, після переходу з «Динамо» до «Полісся» він отримав друге дихання.
— Так, Андрієвський виглядає пристойно, як і Очеретько. Я б не сказав, що Бражко виглядає погано. Взагалі у списку зараз немає представників УПЛ із відверто провальними кондиціями: хлопці відіграли шість турів в УПЛ, матчі Кубка України, представники «Шахтаря» мають за плечима і поєдинок в Лізі чемпіонів, була ще кваліфікація єврокубків у «Динамо», «Полісся» та ЛНЗ. Тож більшість перебуває в тонусі.
Єдиний, чий виклик викликає в мене відвертий скепсис — це Микола Шапаренко. Якщо оцінювати об’єктивно, його запрошення виглядає натягнутим. Це чистий аванс, адже до його поточної форми залишається дуже багато запитань.
— Фланги атаки: Андрій Ярмоленко, Олександр Назаренко, Максим Хлань, Олександр Зубков, Віктор Циганков. Як тут розподіляться ролі?
— Тут зібрані футболісти, які об’єктивно здатні якісно відіграти лише один тайм. Тому ігровий час отримають майже всі. Той самий Ярмоленко, гадаю, виходитиме не більше ніж на 20−30 хвилин. Кондиції Зубкова поки не до кінця зрозумілі. Хлань має хорошу пресу, але на рівні національної команди він абсолютний новачок, донедавна виступав за молодіжку.
Циганков хоч і забив нещодавно дебютний гол за «Аякс», але це був вже третій м’яч у грі з «Віллемом ІІ», який взагалі розгромом 5:1 завершився. Стверджувати, що Віктор перебуває в оптимальних кондиціях, я б не наважився. Проте Циганков — гравець специфічний, людина настрою. Він може зіграти провально, а може з нічого видати геніальний матч і здивувати, як він уже неодноразово робив у збірній (згадати бодай останні матчі). Фланги атаки у нас укомплектовані непогано.
— Виходить, Мальдера все ще бачить у Ярмоленкові важливого помічника?
— Для будь-якого наставника перші п’ять-шість матчів на новій посаді — це період важкої адаптації та знайомства. Йому вкрай потрібна опора всередині роздягальні. Ярмоленко — саме така фігура. Він допомагав і Костюку, і Шовковському в «Динамо». Ми бачили це і на ЧС-2026: Кріштіану Роналду та Ліонель Мессі фактично виконували функції граючих тренерів. Якщо віковий лідер є справжнім професіоналом і режимником, для команди це справжня знахідка. Це нормальний процес зміни поколінь.
Тим паче Ярмоленко вже повторив рекорд Шацьких в чемпіонаті України за голами (124 м’ячі, — прим. ред.). Можливо, й до позначки Андрія Шевченка добереться. (Посміхається). Там, здається, всього один гол лишився (Шевченко забив 48 голів за збірну України, в Ярмоленка зараз 47 — прим. ред.).
— А як оціните відсутність Михайла Мудрика? Він травмувався після переходу в «Тоттенхем», та й тривала дискваліфікація дається взнаки. Мальдера заявляв про бажання його викликати на цей збір...
— Гадаю, навколо Мудрика завжди було більше штучної популярності, ніж самої гри. Будемо відверті: навіть до переходу в «Челсі» він не був тим гравцем, який робить результат. Називати його незамінним лідером — це лукавство перед самим собою, хоча він має свої сильні якості.
З іншого боку, людська та цехова солідарність у спорті завжди на високому рівні. Усі розуміють складний психологічний стан Мудрика, і бажання Мальдери простягнути йому руку допомоги в непростий період кар’єри заслуговує на повагу. По-людськи це красиво. Але якщо підходити суто зі спортивної точки зору — це дуже сумнівне рішення. Мудрик навіть у найкращій формі далеко не завжди приносив результат.
«Кількість нападників тішить. Мальдера хоче перемагати, а не просто не програвати»
— Раніше ви нерідко критикували Сергія Реброва за дефіцит нападників. Цього разу форвардів у заявці більше ніж достатньо: Артем Довбик, Роман Яремчук, Владислав Ванат, Данило Сікан, Матвій Пономаренко та дебютант Артем Степанов. Як вам така насиченість?
— Заявка, в якій менше трьох профільних форвардів — це завжди ознака кадрової бідності. Нападники за матч виконують колосальний обсяг швидкісної роботи, частіше травмуються, їх необхідно регулярно освіжати. А в нас раніше доходило до абсурду: викликали п’ять-сім центральних захисників і лише одного чистого нападника!
Нинішня кількість тішить. Це свідчить про філософію тренера: він думає про те, як виграти матч, а не про те, як не програти. Наявність форвардів демонструє наміри. Інша річ, що зараз майже ніхто з них не перебуває на піку форми.
— Але ж той самий Степанов чи Сікан якраз мають хорошу гольову серію в Бенілюксі. Перший феєрить в «Утрехті», а другий розкрився в «Андерлехті».
— Так, ось вони мають. Але Сікана не було в збірній дуже давно, а Степанов взагалі приїхав уперше. У футболі не буває магії: ти не можеш просто вийти на поле без налагодженої взаємодії з півзахисниками. Якщо ти новачок — партнери теж бачать тебе вперше. У збірних зіграність має надважливе значення. Саме тому провідні національні команди грають стабільним кістяком роками. Не через консерватизм наставників, а тому, що зіграність дає стабільний результат.
«Мальдера для мене перестав бути іноземцем. Так само, як Туран і ван Леувен»
— Хто з резервного списку (Романчук, Піхальонок, Вантух, Караваєв, Криськів, Бондаренко, Велетень, Краснопір, Шабанов, Синчук) міг би реально підсилити команду вже зараз?
— Шабанов у дуже непоганій формі. Артем узагалі міг би повернутися до збірної ще за часів виступів в «Олександрії», де вони з Мігелем Кампушем тримали на собі всю оборону. Ми тепер розуміємо, що таке «Олександрія» з ними та без них...
Ще раз відзначу Вантуха — нинішній відрізок для нього один із найкращих у кар’єрі. Він демонструє зрілу гру і заслуговує на повагу. Не пам’ятаю, аби Роман колись раніше виглядав настільки класно та впевнено.
Мене тішить підхід Мальдери: італієць переглядає більше молодих гравців, представників різних клубів УПЛ, ніж наш вітчизняний Ребров. Це мене приємно дивує.
— Мальдера та його помічники постійно присутні на матчах УПЛ, відвідують поєдинки не лише топових клубів. За часів Реброва такого ентузіазму не спостерігалося...
— Бо Ребров жив переважно в Іспанії, а не в Україні. Не хочеться ворушити минуле, але для мене цей тренер закінчився в той момент, коли він намагався дистанційно керувати процесом, живучи за кордоном.
А Мальдера — іноземець, який живе тут, працює разом із нами в умовах війни. Це викликає величезну повагу. Так само мене захоплюють і головний тренер «Шахтаря» Арда Туран, і Патрік ван Леувен, який працює в Кривому Розі з «Кривбасом»... Вони не просто тренери — вони справжні чоловіки, сміливі хлопці. Для мене такі люди перестають бути іноземцями, вони стають українцями. Бо українець — це не запис у паспорті про національність чи просто місце народження. Українець — це той, хто розділяє з країною її найважчі часи, живе тут і переживає за наш народ.
«Якщо Україна зіграє внічию з Угорщиною та Грузією — це буде хороший результат»
— Чого очікуєте від протистоянь з Угорщиною та Грузією в Лізі націй?
— Це будуть надзвичайно складні матчі. Будь-якої недооцінки з боку суперників чекати не варто — ми зараз перебуваємо приблизно на одному рівні. Кілька років тому Україна стояла вище за класом, але наразі сили вирівнялися.
Команди однієї вагової категорії завжди готуються одна до одної з максимальною концентрацією. Проти гранда можна було б розраховувати на випадковість чи недоналаштування фаворита, тут цього не буде. Якщо ми здобудемо дві нічиї у цих виїзних матчах — особисто я вважатиму це цілком прийнятним і хорошим результатом.
— Спробуймо наостанок спрогнозувати стартовий склад збірної України за версією Олега Федорчука на основі нинішньої заявки.
— Давайте спробуємо. Воротар — Різник. У центрі захисту — Матвієнко та Забарний, на флангах оборони Миколенко та Крупський.
З півзахисників відразу поставлю Судакова. Поміж Очеретьком та Бражком надам перевагу все-таки представнику «Шахтаря». Разом з Олегом поставлю його одноклубника Єгора Назарину — вони вже разом виходили в старті на матч з поляками (2:0) в дебютній грі Мальдери. На підміну Назарині бачу Андрієвського.
Шапаренко? Та ні, точно не з перших хвилин. Якщо на полі є Судаков, Миколу випускати недоцільно: вони починають дублювати функції один одного, виникає позиційна плутанина. За манерою гри вони занадто схожі, щоб ефективно співіснувати на полі одночасно.
Фланги атаки: Циганков праворуч, Зубков ліворуч. Форвардом поставлю все-таки перевіреного бійця Довбика, який нещодавно вперше забив за «Болонью».
Звісно, багато залежатиме від медичних тестів та індивідуальних бесід тренерського штабу з гравцями, адже реальний функціональний стан видно лише під час тренувального процесу. Проте я переконаний: якихось радикальних експериментів Мальдера у перших же офіційних іграх проводити не стане.
Оптимальний стартовий склад збірної України за версією Олега Федорчука: Різник — Миколенко, Матвієнко, Забарний, Крупський — Очеретько, Єгор Назарина, Судаков, Циганков, Зубков — Довбик.
Владислав Лютостанський
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
