Захисник ЛНЗ і дебютант збірної України Олександр Драмбаєв розповів «Профутбол Digital» про настрій на вереснево-жовтневі матчі Ліги націй.
— Не дарма кажуть, що коли в житті чорна смуга, після неї завжди біла. Я дуже довго чекав, коли закінчиться чорна смуга, і дочекався, поки мене, так би мовити, накрила ця біла. Відчував… а що можна ще відчувати? Велику радість. Те, що потрапляєш до національної збірної, — це завжди щось неймовірне. І хочеться вже скоріше поїхати туди й побачити зсередини, як воно.
— Як ти думаєш, чого очікувати? Розумієш, хто лідери збірної?
— Не знаю, чого очікувати. Я ж кажу, мені цікаво побачити, як воно все зсередини. А так зрозуміло, хто там лідери. Це всі знають, вся Україна це знає. Так що дуже цікаво побачити, що буде.
Я розумію, що кожен хлопець, чоловік, дивився матчі збірної, був малим і десь собі уявляв, що може одягнути цю синьо-жовту футболку.
— Хто свого часу був кумиром, на кого рівнявся і кого ставив собі за приклад? Кого хотів би побачити на футбольному полі — може, пліч-о-пліч?
— Степаненко, Ярмоленко. Подобалися Коноплянка, Зозуля. Усі ці гравці тоді для мене були: «Нічого собі!»
— Що зараз для вас означають ці поєдинки, чотири матчі? Зрозуміло, що можете отримати шанс, тому що багато ігор, багато футболістів буде задіяно. Як будете демонструвати свої найкращі якості на полі і що для вас означатиме вийти грати за Україну?
— Та це буде означати дуже багато, тому що це, напевно, одне з того, заради чого ти працюєш на полі та за його межами, — потрапити до національної збірної, а тим паче дебютувати. Дуже хочеться, звісно. Чотири гри. Надіюся, буде шанс проявити себе, і я буду працювати.
— Як щодо матчів? Як дивишся на суперників? Думаю, ти бачив їхні поєдинки. Що можеш виділити, з ким буде важко? Чи все ж таки тут тренерський штаб усе розповість?
— Нехай тренерський штаб усе розпише, розкаже, розповість. Так що будемо дивитися, будемо працювати.
— Розкажи, будь ласка, про особисту комунікацію з паном Андре Мальдерою. Чи вже спілкувалися?
— Ні, ні, ні, ще не говорив ні з ким.